РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна характеристика жінок, які спостерігалися
Відповідно до мети і завдань роботи, під нашим спостереженням знаходилося 203
вагітних з верифікованим діагнозом “природжена вада розвитку матки”, яким
надавалася акушерська допомога в клінічному пологовому будинку № 5 за період
2001-2005 рр.
I групу становили 110 жінок, що спостерігалися нами, а інші 93 вагітні (II
група) являли собою групу, яка велась за стандартними рекомендаціями згідно
наказу №503 МОЗ України.
З огляду на порівняльний аналіз частоти розвитку акушерських і перинатальних
ускладнень, результати були зіставлені з даними за перебігом вагітності і
пологів у 40 жінок з неускладненим перебігом вагітності і пологів.
Діагноз «аномалія розвитку матки» у 123 пацієнток (71 жінка першої групи, 52 –
другої) був установлений до вагітності за допомогою УЗД, МСГ, а також
ендоскопічних методів обстеження (ГС, ЛС). Іншим 80 жінкам (38 пацієнток першої
групи, 42 – другої) діагноз наявності у них мюллерової аномалії був поставлений
лише при даній вагітності і встановлений за допомогою УЗД в ранніх термінах
гестації.
Нами була проведена порівняльна характеристика виділених груп.
У І групі (табл. 2.1) розподіл вагітних у залежності від виду вади матки
представився таким чином: сідлоподібна матка у 53 (48,2 %) жінок (Іа підгрупа),
дворога матка у 32 (29,09 %) (Іb підгрупа), внутрішньоматкова перетинка у 25
(22,72 %) пацієнток, що спостерігалися (Ic підгрупа).
У ІІ групі сідлоподібна матка (ІІа підгрупа) зустрічалася у 42 вагітних (45,2
%), внутрішньоматкова перетинка у 24 жінок (22,58 %) (ІІс підгрупа), дворога
матка – у 27 (29,03 %) (ІІb підгрупа).
Серед вагітних, що спостерігалися нами, було діагностовано й ряд інших вад
розвитку матки: однорога матка в трьох випадках, повне подвоєння матки у 5
жінок.
Одиничні випадки спостереження не могли стати достатньою основою для розробки
конкретних рекомендацій, у зв'язку з чим вони були виключені з числа вагітних
для поглибленого аналізу і наукової обґрунтованості рекомендацій.
Отже, жінки з однорогою маткою і повним подвоєнням матки поглиблено не
вивчалися, з огляду на відносно нечасту зустрічаємість даної патології і
пов'язані з цим труднощі у проведенні достовірного статистичного аналізу.
Таблиця 2.1.
Розподіл вагітних у залежності від виду вади матки
Групи жінок
Вид вади
Матки
І група
n=110
ІІ група
n=93
абс
aбс
Сідлоподібна матка
53
48,2
42
45,2
Дворога
Матка
32
29,09
27
29,03
Внутрішньо-
маткова
перетинка
25
22,72
24
22,58
У I групі середній вік жінок становив (29,7±3,5) років, а в другій групі
(31,5±2,7) роки: істотної відмінності у віці пацієнток, що спостерігаються, не
було.
Аналіз частоти зустрічальності екстрагенітальних захворювань в обстежених
протягом життя наведений у таблиці 2.2. Необхідно констатувати, що найбільш
часто у них відзначалися дитячі інфекційні захворювання (ГРВІ, кір, вітряна
віспа, скарлатина, краснуха) – 82 випадки (74,54 %) у I групі й у 86,02 % (80
випадків) у тих, що спостерігалися, з II групи.
З вад розвитку інших органів і систем найчастіше зустрічалися аномалії нирок
(аплазія нирки, дистопія нирки, подвоєння чашково-мискової системи, гіпоплазія
однієї з нирок) – у 27 пацієнток (24,54 %) I групи й у 21 випадку (22,58 %) у
II групі. Не виключено, що в зв'язку з великим відсотком даної патології в
спостережених часто відзначалися запальні захворювання нирок (гострий і
хронічний пієлонефрит) в анамнезі – 27,27 % (30 жінок) і 30,10 % (28 жінок),
відповідно (табл.. 2.2).
З природжених вад розвитку органів друге місце зайняли аномалії розвитку серця
(неповне зарощення овального отвору, дефект міжшлуночкової перетинки, пролапс
мітрального клапана) – у I групі в 6 випадках (5,45 %), у II групі в 4-х (4,30
%) (табл.. 2.2).
У контрольній групі жінок з неускладненим перебігом вагітності в жодному
випадку не були діагностовані аномалії розвитку сечовидільної і
серцево-судинної системи.
Захворювання травної системи виявлені у 20 пацієнток (18,18 %) у I групі й у 17
(18,27 %) II групи, захворювання органів дихання в 15 (13,63 %) і в 17 (18,27
%), відповідно (табл.. 2.2).
Як випливає з наведених даних, відповідно до перенесених екстрагенітальних
захворювань, достовірної різниці між спостереженими обох груп не відзначено.
Аналіз стану менструальної і статевої функцій також показав, що істотного
розходження щодо досліджуваних параметрів у жінок обох груп не виявлено
(таблиця 2.3). Середній вік настання менархе в пацієнток I групи був у (13,2
±0,3) років, у II групі в (13,0±0,2) року.
Таблиця 2.2.
Характеристика жінок досліджуваних груп у залежності від
екстрагенітальної патології
І група
n=110
ІІ група
n=93
абс
абс
Пієлонефрит (гострий і
хронічний)
30
27,27
28
30,10
Аномалії розвитку нирок,
у тому числі:
- аплазія нирки
- дистопія нирки
- подвоєння ЧМС
- гіпоплазія однієї з нирок
37
10
33,63
2,72
9,09
7,27
5,45
31
33,33
2,15
6,45
7,52
6,45
Природжені вади серця,
у тому числі:
- неповне зарощення овального отвору
- дефект міжшлуночкової перетинки
- пролапс міт-
5,45
1,81
0,90
2,72
4,30
1,07
2,15
1,07
Продовження табл. 2.2
4
рального клапану
Дитячі інфекційні захворювання
82
74,54
80
86,02
Захворювання травної системи
20
18,18
17
18,27
Менструальний цикл склав у I групі (28,1±0,5) днів і в II групі (28,3±0,2) дні.
Тривалість менструації в середньому мала тенденцію до зростання в порівнянні з
популяційною (контрол