РОЗДІЛ 2
БЕЗЕКВІВАЛЕНТНА ЛЕКСИКА В КОМПОЗИЦІЇ
ПОЕТИЧНОГО ТЕКСТУ
Кожна національна мова репрезентує мовну свідомість народу. Українська мова
виконує культурологічну функцію і формує національно-мовну картину світу
українського етносу. Культура і мова, вважали В. фон Гумбольдт,
І.О. Бодуен де Куртене, Фердинанд де Соссюр, О.О. Потебня, І.І. Срезневський та
інші вчені, перебувають у єдності як два феномени. Дослідники переконані, що
національно-мовна картина світу виявляє себе на різних мовних рівнях: в
особливостях фонетичної організації та евфонічних засобах, доборі
морфолого-словотвірних одиниць, синтаксисі тощо. Однак найповніше вона
передається лексико-семантичною системою мови. Основним репрезентантом мовної
картини світу є лексика. Особливою одиницею, що відображає
національно-культурну своєрідність мови на лексичному рівні, виступає
безеквівалентна лексика.
У сучасній мовознавчій науці термін “безеквівалентна лексика” порівняно новий,
і в його витлумаченні немає одностайності, а інколи й конкретності, що не
сприяє визначенню БЛ як категорії лінгвістики. Мовознавці намагаються
відмежувати цей термін від інших, або, порівнюючи з іншими “національно
маркованими” поняттями, дати визначення БЛ (М.П. Кочерган, Л.М. Дяченко,
Н.Ф. Зайченко, О.В. Коваль-Костинська, О.Л. Паламарчук, Т.А. Космеда,
А.В. Волошина, Л.І. Машуровська, О.І. Кремльова та ін.). Розглядаючи проблему
співвідношення слова і денотата, лінгвісти намагаються також дати відповідь на
питання про існування своєрідного етнокультурного шару лексики, але особливості
функціонування національно маркованої лексики в тексті залишаються сьогодні ще
недостатньо вивченими.
Дослідження композиційної ролі БЛ у поетичному тексті сприяє поглибленню
уявлень про національно забарвлену лексику взагалі та функціональний статус
таких лексичних одиниць у тексті.
Семантична структура кожної лексичної одиниці може утворюватися кількома
компонентами, тобто семами. Семантика БЛ багато в чому зумовлена історією,
культурою країни, діяльністю людини, її світобаченням тощо. У БЛ виявляється
одна з найважливіших функцій мови – кумулятивна, коли мовна одиниця включається
в культуру, а культура в мову. Явище безеквівалентності являє собою здатність
мовного колективу своєрідно осмислювати та фіксувати прояви реальності та
свідомості.
БЛ відображає національно-культурну своєрідність мови на лексичному рівні,
називає такі поняття та явища у сфері певної культури, які не властиві іншим.
Наші спостереження доводять, що БЛ як складова образності поетичного тексту
створює емоційно-експресивний підтекст, пов’язаний з ідеоетнічним компонентом
значення, висувається у смисловій ієрархії твору, виступає своєрідною
функціонально-смисловою домінантою тексту.
БЛ наявна в кожній мові. М.П. Кочерган вважає, що БЛ, як правило, становить не
більше 6-7% загальної кількості активно вживаних слів [98, с.171-172]. Загалом
поява БЛ зумовлена життєдіяльністю певного лінгвокультурного колективу та
відбиває розбіжності між лінгвістично-понятійними кодами. Поява БЛ пояснюється
також екстралінгвальними факторами. А.В. Волошина вважає, що “кожен етнос у
процесі своєї життєдіяльності “олюднює” навколишнє середовище та вносить у
нього специфічні риси. З плином часу виникають етнічно значущі предмети-реалії.
У лексиці вони фіксуються словами-реаліями” [35, с.57].
Критеріями виокремлення такої лексики можуть бути:
семантичний (за яким враховується значення слів);
граматичний (показовий насамперед щодо одиниць, які мають певні формальні
показники);
функціонально-стилістичний (БЛ може виконувати в тексті функції створення
національного колориту, інтимізації тощо, у композиції поетичного тексту БЛ
стає своєрідною смисловою домінантою (сильною позицією), впливає на зміст
усього твору);
БЛ можна визначати за допомогою таких прийомів:
1) переклад (безеквівалентна як національно маркована лексика належить до
групи, що не має відповідників у інших мовах);
2) експеримент (наприклад, під час проведення психолінгвістичного експерименту
до поля слів-реакцій на певне слово-стимул потрапляють одиниці, що мають
національно-культурні елементи значень).
За нашими спостереженнями, кількість БЛ у поетичному тексті становить не більше
5% загальної кількості лексичних одиниць. Кількість БЛ у поетичному тексті
залежить від авторського стилю, змісту самого твору, часу його створення та
багатьох інших факторів. При визначенні явища безеквівалентності певної
лексичної одиниці необхідно також зважати на своєрідність її вживання в
поетичних творах. Національно-культурний компонент семантичної структури
окремої безеквівалентної лексеми є невід’ємною складовою змісту цілого тексту,
тому визначальним фактором є також її частотність. Слововживання у різних
контекстах може свідчити про традиційність використання певної лексичної
одиниці. Ми звернулися до “Конкорданції поетичних творів Т.Шевченка”, з метою
перевірити наявність основної кількості слів, на які, на нашу думку,
поширюється явище безеквівалентності, та пересвідчилися в тому, що такі одиниці
належать до ключових образів поетичних текстів Т. Шевченка. Отже, є ключовими
образами української (поетичної) картини світу, визначальними одиницями
українського мовного ідіолекту.
2.1. Безеквівалентна лексика сучасної української мови
При розгляді явища безеквівалентності мовознавці намагаються, як уже
зазначалося, відмежувати його від інших, або, порівнюючи з поняттями “лакуна”,
“реалія”, “фонова лексика”, “екзотизм”, “варваризм”, “колорит”, “національно
маркована лексика”, “етног
- Київ+380960830922