Ви є тут

Ефективність використання мінеральної добавки анальцим в годівлі курок-несучок.

Автор: 
Мельник Наталія Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U000071
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Умови проведення досліджень
Експериментальна і науково-виробнича частина дисертаційної роботи щодо вивчення
впливу різних доз мінеральної добавки анальцим проводилась на птахофабриці
“Старосолотвинська” Бердичівського району Житомирської області на родинному
стаді курей материнської форми породи род- айланд та на родинному стаді курей
кросу “Ломан Браун”.
Було проведено два досліди: перший науково – господарський, який розпочався 19
липня 2001 року і тривав до липня 2002 року, другий - виробничий, з лютого по
червень 2003 року. Перший дослід проводили в два етапи
Для першого етапу було відібрано 400 голів курчат мўясо-яєчного кросу “Борки
117” породи род-айланд у віці 7 днів. За принципом аналогів поголівўя було
поділено на чотири групи - контрольну і три дослідні по 100 голів у кожній. При
відборі аналогів враховувалися: порода, вік, жива маса. Піддослідне поголівўя
утримувалося в кліткових батареях по 100 голів у клітці. Параметри мікроклімату
в приміщенні відповідали рекомендованим нормативам. Початкова жива маса
піддослідних курчат становила 37г. Годівля дворазова.
Для другого етапу першого досліду було відібрано 140 голів птиці у віці 25
тижнів, за принципом аналогів поголівўя було поділено на чотири групи:
контрольну і три дослідні по 35 голів у кожній. При відборі аналогів
враховувалися: порода, вік, жива маса. Піддослідне поголівўя утримувалось в
кліткових батареях по 35 голів у клітці. Параметри мікроклімату в приміщенні
відповідали встановленим нормативам.
Матеріалом для другого досліду були кури-несучки кросу “Ломан Браун” у віці
31тиждень, розділені за принципом аналогів на дві групи (контрольна і дослідна)
по 1400 голів у кожній.
Годівлю птиці у всіх дослідах здійснювали повнораціонними комбікормами згідно з
існуючими рекомендаціями [153], зрівняльний період тривав 10 днів. Птиця
дослідних груп отримувала мінеральну добавку анальцим у дозі від 2 до 4% до
маси комбікорму (табл. 2.1).
Таблиця 2. 1
Загальна схема досліджень
№ досліду
Група
Перший етап
(з 7 днів по 17 тижнів)
Другий етап
(з 25 по 44 тижні)
Фактор, що
вивчався
кількість голів
кількість голів
І дослід
( з 7 днів по 44 тиждень)
(науково-господарський)
1-контрольна
100
35
ОР (комбікорм
власного виробництва)
2-дослідна
100
35
ОР+2% анальциму
3-дослідна
100
35
ОР+3% анальциму
4-дослідна
100
35
ОР+4% анальциму
ІІ дослід (з 31 по 46 тиждень)
(виробничий)
І- контрольна
1400
ОР
ІІ- дослідна
1400
ОР+3% анальциму
При підготовці комбікормів до згодовування застосовували метод дозування за
масою і ступеневе введення мікродобавок .
Комбікорми згодовували у сухому розсипчастому вигляді. Годівля була груповою,
дворазовою.
Протягом досліду здійснювали облік живої маси птиці, збереженості поголів’я,
несучості, маси яєць і витрат комбікормів, перевіряли інкубаційні якості яєць,
визначали морфологічний і хімічний склад яєць, морфологічні і біохімічні
показники крові, проводили фізіологічний дослід та контрольний забій птиці.
Під час проведення фізіологічного досліду вели облік за кількість спожитих
кормів, води, виділеного посліду та знесених яєць по групах. Послід збирали два
рази на день, при кожному зборі для аналізу відбирали пробу в кількості 10% від
загальної маси. Для фіксації аміаку проби посліду кожного разу заливали 0,1н.
розчином щавлевої кислоти із розрахунку 2мл кислоти на 50г посліду. Зібрані
зразки зберігали в прохолодному місці.
2.2 Методика і техніка досліджень
Живу масу курей контролювали шляхом індивідуального зважування на початку
досліду та в кінці кожного його етапу. Коефіцієнт збереженості поголів’я
визначали в кінці досліду.
Облік несучості птиці здійснювали груповим методом на основі даних облікової
картки. На підставі даних картки визначали несучість на середню і початкову
несучку, інтенсивність несучості. Облік несучості проводився щоденно за
кількістю зібраних яєць від кожної групи.
Масу яєць визначали індивідуальним зважуванням їх протягом п’яти днів у кінці
кожного періоду досліду [3].
Дослідження морфологічних показників якості яєць проводили згідно з
рекомендаціями ВНДІМП [12]. Добір яєць для оцінки проводився за принципом
випадкової вибірки в кінці досліду. Хімічний склад яєць визначали шляхом
аналізу середньої проби із жовтку і білку відібраної з 10 яєць.
Інкубування яєць проводили згідно з ГОСТом 21056-75 в інкубаторі марки
“Універсал- 45”. Оцінку інкубаційних яєць проводили згідно з рекомендаціями
ВНДІМП [134].
Просвічування яєць проводили за допомогою овоскопа. Заплідненість яєць
(кількість запліднених яєць у відсотках до кількості закладених яєць у
відсотках в інкубатор) визначали за результатами міражу на 7 день інкубації.
Виводимість яєць (кількість виведених здорових курчат до кількості запліднених
яєць) визначали за результатами інкубації.
Кількість спожитого корму і його залишків визначали щоденно і за весь період
досліду. Зважування комбікормів проводили на вагах марки Favorit (з
точністю±5г). Хімічний склад комбікорму визначали за допомогою зоотехнічного
аналізу. Витрати кормів на 10 яєць та на 1 кг яєчної маси визначали кожного
щомісячно.
Дослід з вивчення перетравності та балансу поживних речовин проводився груповим
методом. Підготовчий період становив 6 днів, обліковий – 7.
Перетравні речовини визначали за різницею між надходженням поживних речовин з
кормом та виділення їх з калом.
Для відокремлення азотистих речовин посліду від азотистих речовин сечі
користувалися методикою М.І. Д`якова [158].
Дослідження зразків комбікорму і його залишків, яєць і посліду одержаних під
час проведення фізіологічного