РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Кліматичні умови зони проведення досліджень
Дослідження проводили в зоні Полісся України. В Житомирській обл. на
Черняхівській дослідній станції, в Київській обл. – на Бородянській дослідній
станції, в Чернігівській обл. – на Прилуцькій дослідній станції.
Полісся – своєрідна природно-ландшафтна зона, яка являє собою терасову знижену
рівнину, що охоплює басейн р. Прип’яті, середнього Дніпра, середньої та нижньої
течії р. Десни.
Загальна площа Полісся становить 11231,3 тис. гектарів, або 18,6% всієї
території України. Агрокліматичні умови зони різноманітні. У холодний період
року на правобережному Поліссі переважає інтенсивна циклонічна діяльність, тому
зима тут відносно тепла з частими відлигами. На лівобережні раціони Полісся
взимку частіше надходять маси арктичного повітря, температура тут на 3–4оС
нижча, ніж на заході. Середня температура найхолоднішого місяця (січня) на
заході Полісся становить мінус 4–5о, абсолютний мінімум температури мінус
33–360. Майже щороку (90 – процентна ймовірність) мінімальна температура тут
буває мінус 15–200. Середня температура лютого наближається до середньої
січневої. Починаючи з березня, температура підвищується спочатку на 4–80, а
влітку – на 1–30 за місяць.
Температурний режим літнього періоду майже однаковий на всій території Полісся,
він формується під впливом високого тиску, що надходить із заходу. Середня
температура липня варіює у межах 18-190, максимальна – 33–400. Абсолютний
максимум температури спостерігається в липні і становить від 33 до 380.
Багаторічні суми активних температур на території зони становлять 2400–26000.
На Поліссі середня кількість опадів протягом року коливається від 550 до 650
мм. Під впливом рельєфу кількість їх в центральній частині збільшується до
900–100 мм , а в окремих районах – навіть до 1400 мм за рік. У холодний період
(грудень – березень) опадів випадає лише 20–25% річної суми, що становить
близько 150–170 мм. У січні випадає близько 25–35 мм. Найменша кількість опадів
спостерігається в лютому та березні (на 2–5 мм менше, ніж у січні). У теплий
період року (квітень – листопад) випадає від 400 до 500 мм опадів.
З усієї суми опадів на Поліссі від 85 до 100 днів за рік випадають опади з
кількістю 1 мм за добу, що є найефективнішим для розвитку
сільськогосподарських культур. За вегетаційний період (квітень - жовтень)
кількість днів із такими опадами становить: у першу половину вегетаційного
періоду (квітень – липень) – від 30 до 35, у другу (серпень – жовтень) – 20–25
днів. Кількість днів з опадами 5 мм за добу становить відповідно 13-15 і 8-10.
Істотне значення має безперервна тривалість дощових періодів із кількістю
опадів 1 мм за добу. У теплий період року буває від 18 до 20 таких періодів,
тобто 2–3 періоди кожного місяця. Середня їх тривалість становить 4–5 днів.
Найчастіше (30–40% випадків) вони тривають 3–4 дні, рідше (10–15%) – 10 і
більше днів. Найбільші добові суми опадів на Поліссі варіюють від 60 до 120
мм.
Посушливі явища, несприятливі для сільського господарства, на Поліссі
спостерігаються рідко. Звичайно, вони зумовлені посухою, що триває протягом 10
днів і більше. Але нерідко спостерігається 2–3 бездощових періоди протягом
квітня – жовтня.
Ґрунтовий покрив на Поліссі дуже різноманітний, що зумовлено наявністю великої
кількості відмін на відносно невеликих ділянках. Природні фактори
грунтотворення (геоморфологічні й геологічні умови, підгрунтові води, лісова
рослинність, в основному сосна, вологий клімат) призвели до формування ґрунтів
підзолистого типу. Вони займають вододільні простори і становлять майже 60%
загальної площі Полісся.
Територія Полісся поділена на чотири провінції: західна, межа якої проходить по
р. Случ, відзначається найбільш м’яким і вологим кліматом із сумою річних
опадів > 600 мм; центральна, яка займає простір до долини р. Дніпра,
характеризується дещо більшою кількістю опадів (500–600 мм); лівобережна має
найконтинентальніший клімат із відносно суворою зимою і спекотним літом.
Наші дослідження проводилися в західній провінції (Житомирська область,
Черняхівський район), центральній провінції (Київська область, Бородянський
район) та лівобережній провінції (Чернігівська область, Прилуцький район).
Черняхівський район займає центральну частину Малого Полісся. Характерним для
нього є близьке залягання крейдових порід, що часто виходять на поверхню. Вони
прикриті водно-льодовиковими піщаними відкладами, на яких формуються
дерново-слабопідзолисті ґрунти. Кислотність їх низька. Район значно освоєний,
перспективний для розвитку сільського господарства.
Бородянський район займає високий правий берег р. Дніпра, де ґрунтоутворюючими
породами є супіщані моренні та глинисто-піщані водно-льодовикові відклади.
Перші залягають на підвищеннях, а другі – у зниженнях. У ґрунтовому покриві
переважають дерново-середньопідзолисті супіщані грунти. У південній частині
багато лісових островів із сірими опідзоленими грунтами. Заболоченість незначна
(1–2%). Освоєно близько 70% території.
Прилуцький район розташований у західній частині вододілу Десна – Снів –
Дніпро. Грунти підстилаються мореною, добре дреновані, поширені
дерново-середньопідзолисті супіщані і піщано-легкосуглинкові. Грунти добре
окультурені (район давнього землеробства) і містять значні кількості поживних
речовин. Перспективний щодо одержання сталих і високих урожаїв
сільськогосподарських культур [135].
Метеорологічні умови 2001 року в Житомирській, Київській, Чернігівській
областях у квітні, характеризувалися переважно п
- Київ+380960830922