РОЗДІЛ 2
ВИМІРЮВАННЯ ІНФЛЯЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
ЗА ДОПОМОГОЮ ІНДЕКСУ СПОЖИВЧИХ ЦІН
2.1. Оцінка динаміки споживчих цін з врахуванням складу населення
Останнім часом економіка України характеризується низькими темпами інфляції.
Різких коливань цін, подібних 1992-1993 рокам, держава не відчувала вже
декілька років. Уповільнення темпів інфляції стимулює попит на якісне і надійне
обчислення рівня інфляції. Якщо відхилення в 1-2% при щорічних високих темпах
інфляції у 10-20% можна було розглядати як незначне, то коли темпи інфляції
оцінюються на рівні лише 5-8%, такі відхилення стають вагомими.
Напрями реформування статистики цін, яка широко використовується для формування
поточних і річних показників при вивченні цінових процесів і дефлятуванні
більшості вартісних показників, пов’язані з необхідністю удосконалення
розрахунку індексу споживчих цін як офіційного показника інфляції в країні,
який стосується, в першу чергу, рівня життя населення. Достовірність, точність
та об’єктивність розрахунку ІСЦ є необхідною базою аналізу і прогнозування
інфляційного процесу.
Українська статистика, яка перейшла у своїй практиці на методи збору інформації
про ціни і розрахунок індексів цін, що відповідають світовим стандартам і
визнані країнами Євросоюзу, має додаткові ускладнення, пов’язані з розвитком
економіки країни.
Так, статистика вибіркових обстежень витрат домогосподарств в нашій країні поки
що є недосконалою. Причому справа не в низькій кваліфікації спеціалістів на
місцях та не в недостатньому бюджетному фінансуванні. Питання в психологічному
настрої зубожілого населення країни, яке занижує споживчі грошові витрати
внаслідок надходження доходів з неофіційних джерел. Домогосподарства записують
лише принципово важливі для них витрати, вартість же малозначимих витрат
оцінюється приблизно. Щодо заможних верств населення, то в більшості випадків
вони відмовляються брати участь в обстеженнях. Це пов’язано з двома причинами.
По-перше, заможні респонденти не бажають оприлюднювати усі свої доходи та
витрати навіть за умови, що отримані дані є конфіденційними і не призначаються
для податкових та інших органів. По-друге, ведення щоденників доходів та витрат
під час участі в обстеженні потребує значних витрат часу, що не компенсується
платою в розмірі однієї десятої мінімальної заробітної плати.
Однак, важливо підкреслити, що вибіркові обстеження домогосподарств в Україні,
які базуються на міжнародній методології й практиці країн Євросоюзу, охоплюють
не тільки міське, а й сільське населення, надаючи дуже деталізовану структуру
споживчих грошових витрат і, таким чином, забезпечуючи другий необхідний блок
розрахунків ІСЦ.
Тому актуальним є виділення складу основних груп населення за типом місцевості,
які включаються в розрахунок індексу споживчих цін: окремо міських та сільських
домогосподарств, а також пенсіонерів.
Для розрахунку українського ІСЦ використовуються дані про ціни на товари
(послуги) та споживчі витрати тільки міських домогосподарств. Витрати сільських
домогосподарств та ціни на товари (послуги) в селах не включаються в розрахунок
ІСЦ. Натомість за даними Всеукраїнського перепису населення України 2001 року
кількість сільського населення становить 15 млн. 883 тис. осіб, або 32,8%
[122]. Тобто майже третина населення країни не враховується при розрахунку
ІСЦ.
Вважається, що основну купівлю промислових товарів сільське населення здійснює
в містах, а ціни на продовольчі товари в селах змінюються аналогічно зміні цін
в містах, і тому можна обмежитися даними про міські ціни та споживчі витрати
лише міських жителів. Але загальновідомо, що різниця в структурі споживчих
витрат міського та сільського населення суттєва і показана в табл.2.1.
Таблиця 2.1
Порівняння структури споживчих грошових витрат
міських та сільських домогосподарств України у 2003 році
Показник
Всі домо-госпо-дарства
Міські домогос-подарс-тва, dм, %
Сільські домогос-подарс-тва, dс, %
Відхи-лення часток
dс–dм,
в.п.
Модуль відхилень
часток
Ѕdс–dмЅ, в.п.
4=3-2
Продовольчі товари
61,8
61,6
62,4
0,8
0,8
м’ясо та м’ясопродукти
11,2
12,5
6,6
-5,9
5,9
молоко і молочні продукти
4,5
5,0
2,5
-2,5
2,5
яйця
1,6
1,8
0,6
-1,2
1,2
риба і рибопродукти
3,8
3,7
4,4
0,7
0,7
цукор і кондитерські вироби
6,1
5,4
9,0
3,6
3,6
олія та інші рослинні жири
6,6
6,2
8,3
2,1
2,1
картопля
1,9
2,2
0,8
-1,4
1,4
овочі і баштанні
3,6
4,0
2,4
-1,6
1,6
фрукти та ягоди
2,4
2,7
1,4
-1,3
1,3
хлібопродукти
11,7
9,9
18,1
8,2
8,2
інші харчові продукти
3,2
2,7
4,0
1,3
1,3
харчування поза домом
1,7
1,9
0,9
-1,0
1,0
алкогольні напої
1,9
2,0
1,7
-0,3
0,3
тютюнові вироби
1,6
1,6
1,7
0,1
0,1
Непродовольчі товари
24,6
23,4
29,3
5,9
5,9
одяг і взуття
6,7
6,5
8,0
1,5
1,5
меблі, предмети домашньо-го побуту, побутова техніка
2,5
2,5
2,7
0,2
0,2
медикаменти, предмети гігієни
1,9
1,8
2,3
0,5
0,5
транспортні засоби
1,3
1,1
1,9
0,8
0,8
товари для відпочинку
1,7
1,8
1,3
-0,5
0,5
інші непродовольчі товари
10,5
9,7
13,1
3,4
3,4
Послуги
13,6
15,0
8,3
-6,7
6,7
житлово-комунальні
3,1
3,6
1,0
-2,6
2,6
побутові
0,1
0,1
0,1
0,0
0,0
медичні, санаторно-курортні
1,3
1,1
1,8
0,7
0,7
послуги транспорту
2,5
2,7
1,7
-1,0
1,0
послуги зв’язку
1,7
1,9
0,9
-1,0
1,0
відпочинку та культури
0,9
1,1
0,2
-0,9
0,9
послуги освіти
1,4
1,5
1,1
-0,4
0,4
інші послуги
2,6
3,0
1,5
-1,5
1,5
Усього
100,0
100,0
100,0
46,2
За даними табл.2.1 на порівнянні часток однойменних груп витрат сільського (dс)
та міського (dм) населення ґрунтується оцінювання подібності (схожості)
структур витрат міського та сільського населення України у 2003 році.
Коефіцієнт подібності структур визначаєтьс
- Київ+380960830922