РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Грунтово-кліматичні умови
Дослідження проводились в 1979-2003 р.р. на полях селекційної сівозміни
Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла УААН. Територія інституту
розташована в південно-східній частині Київської області на водорозділі річок
Рось та Расава. Рельєф – широкохвилясте, досить підвищене плато (близько 150 м
над рівнем моря). Мікрорельєф виражений неглибокими пониженнями блюдцеподібної
та видовженої форм до 0,2-1,0 га, грунтові води залягають на глибині 50-60 м
від поверхні грунту.
Грунтовий покрив представлений потужними малогумусними
крупнопилуватосуглинковими та пісчаносуглинковими слабко вилуго-ваними
чорноземами на світло-палевому лесі. Потужність гумусового горизонту складає
38-40 см, а вміст гумусу – 3,58-4,18%.
Відносно легкий механічний склад грунту покращує його обробіток, сприяє кращій
водопроникненості, доброму повітряному та тепловому режимам. Не дивлячись на ці
умови, в роки з великою кількістю опадів, грунт запливає з утворенням кірки.
Грунт характеризується слабкокислою, близькою до нейтральної реакцією
грунтового розчину, що сприятливо впливає на вирощування майже всіх
сільськогосподарських культур[137].
Клімат помірно континентальний. Середньобагаторічна температура повітря за
останні 20 років (1981-2000) складає +7,9оС з великими коливаннями по роках: в
1983, 1989, 1990 та 2000 роках відмічено підвищення середньобагаторічної
температури, а в 1985, 1987 рр. – зниження температури повітря на 1-2оС.
Коливання температури повітря бувають і в окремі періоди року (табл. 2.1).
Самий теплий місяць – липень, холодний – січень. Середньобагаторічна
температура липня становить +20,1оС з коли-ванням по роках від 18 до 24 оС
(інколи від 12 до 39оС), січня – мінус 6,1оС з
Таблиця 2.1
Середньобагаторічна температура в повітрі за 1981-2001 рр.
(Миронівська агрометеосоціологічна станція ім. В.Ф. Старченкова)
Роки
М і с я ц і
Середньорічна
II
III
IV
VI
VII
VIII
IX
XI
XII
1981
-4,8
-2,3
1,6
5,2
15,6
20,8
20,9
18,5
14,0
9,6
1,8
-1,1
8,3
1982
-3,5
-5,3
1,6
6,6
14,9
16,4
18,1
19,3
15,6
8,1
3,8
2,0
8,1
1983
-1,0
-2,9
2,7
10,8
17,5
17,9
19,1
18,1
15,8
8,4
1,0
-1,6
8,8
1984
-2,6
-5,8
0,5
9,0
16,8
15,7
17,4
18,0
15,7
9,8
0,2
-5,1
7,5
1985
-9,7
-14,0
-3,6
9,2
17,1
16,5
18,1
20,5
12,7
7,8
-0,9
-1,2
6,0
1986
-2,9
-9,5
0,1
10,7
16,4
19,6
19,2
20,7
13,9
7,1
1,1
-3,8
7,7
1987
-14,5
-4,5
-7,1
4,7
14,2
18,0
20,2
16,7
13,6
6,8
2,2
-3,4
5,6
1988
-5,6
-3,2
1,7
8,0
14,8
18,1
21,6
18,8
14,5
6,6
-2,6
-3,3
7,5
1989
0,0
2,2
5,1
10,3
14,6
19,2
19,3
19,9
14,0
9,3
0,2
-0,4
9,5
1990
-0,4
2,1
6,7
9,3
14,2
16,5
18,7
18,2
12,6
8,6
5,7
-2,2
9,2
1991
-1,8
-6,1
0,5
8,7
12,9
18,5
21,4
18,6
14,9
9,0
2,3
-2,9
8,0
1992
-2,5
-2,4
3,6
7,3
13,5
18,1
20,3
22,8
13,7
6,9
2,2
-3,9
8,3
1993
1,2
-2,7
0,3
7,6
16,0
16,6
18,1
17,6
12,2
8,2
-6,3
0,0
7,4
1994
0,6
-5,9
1,8
11,1
13,3
16,2
20,4
19,1
18,5
8,4
0,9
-3,5
8,4
1995
-4,1
1,8
3,6
8,8
14,2
20,0
20,1
19,5
14,1
8,3
-0,1
-5,9
8,4
1996
-10,6
-7,5
-3,3
8,6
18,6
18,6
19,6
19,2
11,1
8,5
7,1
-3,3
7,2
1997
-6,4
-1,6
1,6
5,9
15,9
17,9
19,0
18,3
11,7
6,1
3,5
-3,8
7,3
1998
-1,1
0,1
0,7
10,6
15,0
19,9
19,9
18,5
14,5
8,0
-3,2
-6,5
8,0
1999
-2,6
-1,4
3,2
11,5
12,8
22,0
22,5
19,4
15,6
8,4
-0,3
-0,4
9,2
2000
-4,7
-0,3
1,8
12,5
15,1
17,6
19,3
20,3
12,6
9,0
4,5
1,3
9,1
2001
-0,7
-2,3
3,2
1,1
13,7
16,7
24,1
20,8
14,1
9,2
2,3
-7,3
8,7
Середня
-8,7
-3,4
1,3
8,9
15,1
18,1
19,9
19,2
14,1
8,2
1,2
-2,7
8,0
коливанням від мінус 0,5 до мінус 36оС. Сума ефективних температур, які
перевищують + 5оС складає більше 3000оС, безморозний період – 165 днів.
Більша частина опадів – близько 380 мм випадає в період вегетації, менша –
взимку. Але, бувають роки, коли відхилення від середньобагаторічної норми за
рік складають 100-150 мм (табл.2.2). Так, якщо середньобагаторічна норма за 20
років (1981-2000) склала 589,5 мм, то в 1981 році їх випало 785,1 мм., в 1982 –
685,3, в 1986 – 418,0, в 1994 – 438,0 і в 1997 – 751,0 мм.
Весна починається в кінці другої декади березня і характеризується інтенсивним
підвищенням температури, внаслідок чого сніговий покрив швидко зникає, грунт
відтає і прогрівається. Середньобагаторічна дата сходу снігу 20-21 березня, до
кінця місяця грунт відтає на глибину оранки, а повне відтавання настає в першій
декаді квітня.
За середньобагаторічними даними, в кінці березня настає стійкий перехід
середньодобової температури повітря через +5оС і поновлення вегетації озимої
пшениці. До кінця квітня припиняються заморозки в повітрі, а на поверхні грунту
– на початку другої декади травня, а інколи і в кінці травня. Тривалість
весняного періоду близько двох місяців, за які випадає в середньому 90 мм
опадів.
Негативним явищем у весняний період з одного боку – дуже швидке підсихання
грунту і велике коливання температури, що призводить до посухи, з другого –
ущільнення грунту частими опадами та його охолодження низькими температурами
під час опадів. В кінці другої декади травня температура повітря переходить
позначку вище +15оС, і цей час прийнято рахувати за початок літа.
Літо характеризується теплою погодою в першій половині та жаркою – в другій.
Найвища температура повітря відмічається в другій декаді липня – до +37,9оС. За
літо випадає близько 270 мм опадів, причому нерідко відмічаються ливні з градом
та сильними вітрами, що призводить до вилягання хлібів та змиву поверхневого
шару грунту.