РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об’єкт дослідження
Вивчення ефективності реабілітаційних програм та їх впливу на перебіг
захворювання та стан життєдіяльності здійснювали у інвалідів внаслідок
бронхіальної астми, які перебували на обстеженні в клініці Українського
державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності.
Всього обстежено 180 пацієнтів з бронхіальною астмою.
Критерії відбору хворих для включення у дослідження:
1. У дослідження включались інваліди та хворі з середньої тяжкості та тяжким
перебігом бронхіальної астми (III та IV ступінь).
2. Вік від 20 до 59 років.
3. Тривалість захворювання – без обмежень.
4. Відсутність порушень інтелекту та пам’яті.
5. Вихідне значення ОФВ1 – без обмежень.
6. Оборотність бронхіальної обструкції (приріст ОФВ1 після проведення
фармакологічної проби з b2-агоністом короткої дії сальбутамолом) не менше ніж
на 15 %.
Діагноз бронхіальної астми та її ступінь встановлювалися індивідуально кожному
пацієнту згідно з наказом МОЗ України № 499 від 28.10.2003 р. щодо діагностики,
клінічної класифікації та лікування бронхіальної астми.
Ступінь обмеження життєдіяльності визначали на підставі “Інструкції про
встановлення груп інвалідності” 16.01/20 від 28.12.1991 р. та згідно з наказом
МОЗ України № 183 від 07.04.2004 р.
2.1.1. Характеристика обстежених хворих.
Усього було обстежено 180 пацієнтів з БА, яких у залежності від ступеня
обмеження життєдіяльності було розподілено на дві основні групи.
До першої групи ввійшли 135 хворих на БА, визнаних інвалідами третьої та другої
групи віком від 20 до 59 років (середній вік 43,9 ± 0,8 років) з тривалістю
захворювання від 5 до 45 років (у середньому – 17,6 ± 0,6 років). Чоловіків
було 57 (42,2 %), жінок – 78 (57,8 %).
До другої групи ввійшли 45 хворих БА, які не визнавались інвалідами. Серед них
було 18 чоловіків (40 %) та 27 жінок (60 %) віком від 20 до 59 років (середній
вік 42,4 ± 1,7 років) з тривалістю захворювання від 1 до 40 років (у середньому
– 14,9 ± 1,5 років).
Характеристика хворих у залежності від статі, віку та тривалості захворюван ня
подана у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Характеристика інвалідів та неінвалідів внаслідок
бронхіальної астми
Ознаки
Інваліди
(n=135)
Неінваліди
(n=45)
Стать
абс.
абс.
57
42,2
18
40,0
78
57,8
27
60,0
Вік
абс.
абс.
20-29
5,9
13,3
30-39
31
23,0
11
24,5
40-49
57
42,2
14
31,1
50-59
39
28,9
14
31,1
Тривалість БА, у роках
абс.
абс.
До 5
1,5
10
0,6
5-10
21
15,6
11
11,5
11-15
38
28,1
27,4
16-20
32
23,7
23,6
21 та більше
42
31,1
14
36,9
Проводилось комплексне обстеження кожного пацієнта, яке включало клінічний
огляд, вивчення функції зовнішнього дихання, рентгенологічне та лабораторне
дослідження. Під час обстеження хворі скаржились на напади ядухи, кашель сухий
або з харкотинням.
За ступенем тяжкості перебігу БА хворі розподілені таким чином:
(табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл інвалідів та неінвалідів внаслідок бронхіальної астми за ступенем
тяжкості захворювання
Ступінь
Інваліди
(n=135)
Неінваліди
(n=45)
абс.
абс.
3-я ступінь
(БА середньої тяжкості)
107
79,3
40
88,9
4-я ступінь
(БА тяжкого перебігу)
28
20,7
11,1
Інтермітуюча БА та БА легкого персистуючого перебігу у обстежених інвалідів не
зустрічалися, тому що вони, як правило, не призводять до настання
інвалідності.
Персистуюча БА середньої тяжкості була виявлена у 107 інвалідів віком від 20 до
59 років (у середньому 43,1 ± 0,7 роки).
В основу рандомізації хворих було покладено інструкцію щодо діагностики,
клінічної класифікації та лікування БА, затверджену наказом № 499 МОЗ України
від 28.10.2003. Враховувались такі показники:
кількість нічних симптомів за тиждень;
кількість денних симптомів за день або за тиждень;
споживання b2-агоністів короткої дії за добу;
вираженість порушень фізичної активності та сну;
Тяжку БА діагностовано у 28 інвалідів віком від 20 до 59 років (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Характеристика хворих та інвалідів внаслідок бронхіальної астми
Групи обстежених
Середній вік
Середня тривалість захворювання
Вірогідність різниці
Інваліди
43,9 ± 0,8
17,8 ± 0,7
Р > 0,05
Неінваліди
42,4 ± 1,7
14,9 ± 1,5
Р > 0,05
Ступінь дихальної недостатності визначався за результатами комплексних
клінічних та інструментальних досліджень з використанням класифікації дихальної
недостатності А.Г. Дембо у модифікації В.Г. Бокші [13].
Для оцінки їх ефективності запропонованих програм реабілітації 30 хворим
бронхіальною астмою середньотяжкого перебігу (середній ОФВ1 = 59,2 ± 4,3)
вибірково було проведено динамічне спостереження протягом 3-х місяців з
контролем ефективності проведених заходів. Вони склали основну групу
динамічного спостереження. (група А). Для порівняня ефективності запропонованої
програми була сформована група порівняння. У цьому дослідженні вона була
представлена 20 хворими БА, які перебували під амбулаторним спостереженням, але
їм не проводився комплекс реабілітаційних заходів (група В).
До основної групи ввійшли 30 хворих БА віком від 22 до 60 років (у середньому
43,2 ± 3,2 років). Серед них було 22 жінки та 8 чоловіків. 17 з них постійно
приймали системні кортикостероїди в середній дозі 9,7 мг/добу (у перерахуванні
на преднізолон). Серед обстежених інвалідами було визнано 21 хворого, у тому
числі інвалідами ІІІ групи були визнані 14 чоловік та ІІ групи – 7 чоловік.
До групи порівняння ввійшли 20 хворих БА віком від 21 до 51 років (у середньому
37,1 ± 1,7 років), з тривалістю захворювання від 7 до 30 рків (у середньому –
18,6 ± 1,6 років). Серед них було 14 жінок та 6 чоловіків.
Реабілітаційна програма складалась
- Київ+380960830922