РОЗДІЛ 2
ПРОБЛЕМИ ТА СТРАТЕГІЧНІ ОСНОВИ ЛОГІСТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ЗАПАСАМИ
2.1. Матеріальні запаси – чинник, що впливає на ефективність діяльності
промислових підприємств України
В умовах ринкових відносин формування оптимального розміщення оборотних активів
дає можливість вивільнити значну суму коштів і скоротити витрати на виробництво
і реалізацію продукції, що сприяє зростанню конкурентоспроможності як
продукції, що випускається підприємством, так і самого підприємства. Саме на
раціоналізацію величини оборотних активів шляхом управління матеріальним
потоком і направлено логістичну концепцію управління підприємством.
Основними джерелами підвищення ефективності економічної діяльності за рахунок
застосування логістики є скорочення обсягів різного роду запасів і зменшення
часу циклу економічної діяльності, і як наслідок цього – скорочення обсягу
капіталу, вкладеного в запаси, прискорення оборотності капіталу та збільшення
прибутку [173,с.39]. Застосування логістики впливає на оборотний капітал у
декількох напрямах [140, с.32], а саме:
прискорює оборот товарів на складі;
зменшує загальний рівень запасів;
сприяє зниженню дебіторської заборгованості;
оптимізує циклічність, яка впливає як на прискорення складського обороту, так і
на прискорення обороту наявних коштів.
Вивільнені в результаті раціоналізації структури активів оборотних активів
підприємства кошти можуть бути направлені на розвиток виробництва. У результаті
цього підвищується ефективність функціонування підприємства, знижується потреба
у коштах для забезпечення безперервності процесу виробництва та собівартість
продукції, що виробляється. Проте для обґрунтування економічної доцільності
впровадження логістичного підходу в управлінні матеріальними запасами для
підприємств України необхідно провести аналіз структури оборотних активів та її
динаміки, що склалася на поточний момент та за ряд минулих періодів відповідно
до офіційних даних Держкомстату України [157 – 165]. Виявлення негативних
тенденцій у динаміці показників, які характеризують структуру оборотних активів
і роль у ній запасів, може служити підтвердженням актуальності та доцільності
впровадження логістичного підходу до управління запасами.
Таблиця 2.1
Аналіз структури активів в економіці України
Рік
Усього активи
млн.грн.*
Оборотні активи
Запаси
млн.грн.
млн.грн.
у % до активів
у % до оборотних коштів
1995
135765
68576
50,5
30303
22,3
44,2
1996
527144
101432
19,2
42630
8,1
42
1997
567659
133353
23,5
48572
8,6
36,4
1998
635759
190439
30
54067
8,5
28,4
1999
709595
252544
35,6
62682
8,8
24,8
2000
776777
321683
41,4
76952
9,9
23,9
2001
876263
379587
43,3
87527
10
23,1
2002
953899
432042
45,3
93354
9,8
21,6
2003
1096855
520672
47,5
111255
10,1
21,4
* За даними на кінець періоду
Проведені дослідження розміщення оборотних коштів у цілому по економіці України
(табл. 2.1) свідчать про значну питому вагу оборотних активів у загальній сумі
майна. Так, найнижча питома вага оборотних активів спостерігалася у 1996 і 1997
роках – 19,2% і 23,5% відповідно; а, починаючи з 2000р. питома вага оборотних
активів перевищувала 40%. Цей факт підтверджує необхідність раціоналізації
структури оборотних активів як перспективного напряму вдосконалення
управлінського підходу на підприємствах України на сучасному етапі розвитку.
Одним із найважливіших інструментів підвищення ефективності управління
оборотними коштами є оптимізація матеріальних запасів, що являють собою одну з
основних складових частин у структурі оборотних коштів сучасних підприємств (як
видно з табл. 2.1 в проаналізованому періоді їх величина коливається від 44,2%
в 1995 р. до 21,4% в 2003 р.). Причому впродовж усього аналізованого періоду
питома вага запасів у структурі оборотних активів знижувалася, що може бути
результатом позитивних змін в управлінні оборотними активами. Але саме по собі
зростання чи зниження питомої ваги запасів ще не свідчить про наявність змін у
підходах до формування оборотних коштів або поліпшення їх структури впродовж
аналізованого періоду. Певною мірою на склад і структуру оборотних активів
підприємств впливає і економічна обстановка у країні. У структурі оборотних
активів українських підприємств значну частку займає дебіторська
заборгованість, що підтверджується даними, наведеними у табл.2.2.
Таблиця 2.2
Питома вага дебіторської заборгованості в структурі оборотних активів в
економіці України
Рік
Оборотні активи,
млрд.грн.
Дебіторська заборгованість
Темпи зростання дебіторської заборгованості
млрд. грн.
ланцюгові
до 1995р.
1995
68,6
28,3
18,4
1996
101,4
29,1
29,5
1,60
1,60
1997
133,4
47,5
63,3
2,15
3,43
1998
190,4
62,1
118,3
1,87
6,41
1999
252,5
67,1
169,4
1,43
9,21
2000
321,7
65,9
210,6
1,24
11,42
2001
379,6
68,5
260,0
1,23
14,10
2002
432,0
69,5
300,3
1,15
16,28
2003
520,7
67,8
253,9
0,85
13,77
Зниження частки запасів у період із 1995 по 2003 р. (табл. 2.1) може
пояснюватися двома чинниками першого порядку:
погіршенням платіжної дисципліни, яке спричиняє різке зростання дебіторської
заборгованості, що, у свою чергу, може бути причиною значного скорочення
питомої ваги запасів;
скороченням обсягів виробництва, а отже, і закупівель сировини і матеріалів.
Отже, для виявлення причин зниження питомої ваги запасів необхідно провести
аналіз вищезазначених чинників в динаміці за 1995-2003 рр.
(табл. 2.2). У період із 1995 по 2003 р. різко збільшилася питома вага
дебіторської заборгованості в загальній сумі оборотних активів. Так, у 1995 р.
дебіторська заборгованість складала 28,3% від загальної суми оборотних активів,
а у
- Київ+380960830922