РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Згідно із статистичними даними, ішемічна хвороба серця складає 70-80 % від
усієї серцево-судинної патології, а 2/3 випадків смертей від уражень серця
припадає на це захворювання. Таким чином, проблема особливостей перебігу
регенераторних процесів за умов ішемічної хвороби серця, а, як наслідок -
загальногіпоксичних змін організму - є досить актуальною на сучасному етапі
розвитку експериментальної і клінічної медицини.
За даними Гінча О.В. та Кука Ю.В. (1999), у Шосткинському районі Сумської
області спостерігається підвищення радіаційного фону на 20-30% та збільшення на
60-80% гранично-припустимих концентрацій у воді та ґрунті цинку, хрому,
свинцю.
Оскільки реакція тканин та клітин на вплив різних факторів внутрішнього та
зовнішнього середовищ у людей і тварин однотипні, то з метою вивчення
формування тканинних компонентів регенерату кістки в умовах загальної гіпоксії,
опромінення та навантаження солями важких металів експериментальні дослідження
проведені на білих щурах.
В експерименті використовувались білі щурі вагою 180-220 г у кількості 120.
Враховуючи те, що білі лабораторні ссавці є тваринами постійного росту, а також
мають порівняно невеликий життєвий цикл, ми зупинились на цих тваринах для
визначення морфологічних особливостей регенерації кісткової тканини в умовах
загальногіпоксичних змін та впливу загального опромінення і солей важких
металів. Це дозволило у короткий проміжок часу вивчити особливості перебігу
репаративної регенерації кісткової тканини у вищих ссавців за умов дії на
організм як екзогенних, так і ендогенних негативних факторів із подальшою
відносною екстраполяцією отриманих даних на організм людини. Такі висновки
можна зробити на підставі того, що особливості будови, швидкість обмінних
процесів, ступінь мінералізації та інші важливі морфофункціональні,
фізіологічні та біохімічні показники кісткової системи тварин і людей спільні у
багатьох випадках [7, 51].
Упродовж усього експерименту у віварії, де утримувались тварини, підтримувалась
постійна температура, за щурами був належний догляд. Перед початком дослідження
всі тварини були ретельно оглянуті, враховувались їх вага, стать, вік, рухова
активність та стан покриву шерсті. Після зовнішнього огляду та вибракування
щурів, у яких визначались відхилення від звичайних норм у поведінці, починали
експеримент одночасно з контрольною та піддослідною групами тварин. Всі
дослідження виконані в ранковий час (9-11 годин) для того, щоб виключити вплив
на результати експерименту добових ритмів, фізіологічних та біохімічних
процесів.
Моделювання стійких ішемічних порушень серцевої тканини проводилось таким
чином. На 1-шу, 5-ту та 10-ту добу від початку експерименту тваринам вводили
внутрішньомўязово в ділянці стегна розчин препарату диклофенаку натрію у дозі
0,012 мг/кг ваги, а через 15 хвилин розчин адреналіну у дозі 0,5-0,65 мг/кг
ваги.
З метою вивчення особливостей репаративної регенерації кісток скелета тваринам
проводили пошкодження великогомілкової кістки за 1 тиждень до закінчення
експерименту з моделюванням впливу ендогенних та екзогенних факторів. За 30
хвилин до початку операції щурам вводили внутрішньомяґзово профілактичну дозу
гентаміцину (7,5 мг/кг). Під ефірним наркозом проводили поздовжній розріз
довжиною 0,8-1,5 см по лінії margo anterior tibiae. Пошкодження наносили на
зовнішньому боці великогомілкової кістки на межі проксимальної та центральної
третини діафіза за допомогою стоматологічного диска на глибину 2 мм. Місце
нанесення пошкодження обирали з урахуванням найменшої травматизації м’яких
тканин, тому що їх значне пошкодження впливає на перебіг репаративної
регенерації кістки та ускладнює оцінку результатів. Запропонована модель
локального пошкодження допомагає більш детально диференціювати зміни
мікроструктури регенерату кісткової тканини.
Піддослідні тварини були поділені на 5 серій відповідно виду та режиму дії
несприятливих чинників. Серед визначених серій щури були кількісно поділені на
групи (по шість у кожній), виходячи з термінів репаративного остеогенезу та
вилучення матеріалу: 1 група – 7-ма доба; 2 група – 14-та доба; 3 група – 21-ша
доба; 4 група – 30-та доба (табл. 2.1.):
І серія, контрольна (24 щурі) – інтактні тварини, поділені на 4 групи за
терміном спостереження, які відповідають стадіям загоювання перелому (7-ма,
14-та, 21-ша та 30-та доба) по 6 тварин у кожній.
ІІ серія, експериментальна (24 щурі) – поділена на 4 групи за терміном
спостереження (7-ма, 14-та, 21-ша та 30-та доба) по 6 тварин у кожній.
Досліджували комбінований вплив опромінення у дозі 0,2 Гр на установці «Rocus»
(енергія квантів - 1,25 МеВ, потужність дози – 60 Р/хвл). Опромінення тварин
проводилось протягом 3-х тижнів до моделювання пошкодження (10 сек, площа
опромінення 12 х 12 см) та вплив солей важких металів у концентрації, яка
визначається у питній воді Шосткинського району: цинк (ZnSO4 x 7H2O) – 5 мг/л,
свинець (Pb(CH3COO)2) – 0,1 мг/л та хром (K2Cr2O7) – 0,1 мг/л.
ІІІ серія, експериментальна (24 щурі) – поділена на 4 групи за терміном
спостереження (7-ма, 14-та, 21-ша та 30-та доба) по 6 тварин у кожній, вивчали
вплив загальної гіпоксії на репаративний остеогенез великогомілкової кістки
щурів.
IV серія, експериментальна (24 щурі) – поділена на 4 групи за терміном
спостереження (7-ма, 14-та, 21-ша та 30-та доба) по 6 тварин у кожній. Дана
серія дослідження присвячена вивченню репаративного остеогенезу в умовах
загальної гіпоксії, комбінованого впливу радіації у дозі 0,2 Гр та солей цинку
(ZnSO4 x 7H2O) – 5 мг/л, свинцю
- Київ+380960830922