розділ 2, додаток В, табл. 3.8).
За оцінкою студентів I курсу ризик розвитку захворювань серцево-судинної
системи відсутній у 21,4% юнаків, 20% – другого курсу, 5% – третього курсу і
8,8% студентів четвертого курсу. Мінімальний він у 53,4%, 62,9%, 50% і 46,2 %
студентів відповідних курсів.
Таблиця 3.8
Оцінка ступеню ризику можливого розвитку серцево-судинних захворювань у
студентів I-IV курсів (за методикою С.О. Душаніна)
Курс
Стан здоров’я ( кількість випадків, у %)
ризик відсутній
ризик
мінім.
ризик виражений
ризик явний
ризик
максим.
56
12/21,4
30/53,4
13/23,1
1/1,8
II
54
11/20,3
34,62,9
6/11,1
2/3,7
1/1,8
III
40
2/5,0
20/50,0
15/37,5
2/5,0
1/,5
IV
45
4/8,8
21/46,2
9/19,8
11/24,2
Виражений ризик виявлено у 23,1% студентів першого курсу, 11,1% другого, 37,5%
третього і 19,8% четвертого курсу. Явний ризик відчувають 1,8% студентів
першого і 3,7% другого курсів, 5% – третього і 24,2% четвертого курсів.
Максимальний ризик виявлений тільки у двох студентів другого і третього
курсів.
Результати самооцінки студентами власного здоров’я ми зіставили з даними
лікарського контролю. У понад 80% випадках студенти або завищували, або
занижували реальні показники стану свого здоров’я.
Навчання у ВНЗ економічного профілю часто призводить до напруження психічних
функцій, емоційного перевантаження, перевтоми і психічного знесилення організму
в цілому, що є основною передумовою виникнення неврозу та інших захворювань.
Диспансеризація студентів-першокурсників виявила у 34-62% випадків відхилення у
стані здоров’я. З цієї кількості на спеціальну медичну групу припадає 58-65%,
на підготовчу – 14-21%, на основну – 12-18%. В окремих студентів зафіксовано по
декілька захворювань.
Важливим показником у практиці визначення здоров’я є отримання статистичних
показників щодо кількості пропущених навчальних днів через хворобу.
Таблиця 3.9
Кількість пропущених через хворобу навчальних днів (у %)
Курси
До 3-х днів
Від 3 до 6 днів
Більше 6 днів
56
24,4%
26,6%
20%
II
54
20%
27%
17,8%
III
40
32,2%
36,6%
28,8%
IV
45
34,4%
42,2%
35,5%
Аналіз отриманих даних (табл. 3.9) свідчить про те, що найбільшу кількість
пропущених навчальних днів виявлено на третьому й четвертому курсах. Ми це
пояснюємо тим, що впродовж навчання у ВНЗ стан здоров'я студентів із кожним
роком погіршується, що підтверджується низкою досліджень інших авторів [137,
140, 182, 195]. Захворювання студентів молодших курсів нетривалі і здебільшого
пов'язані з респіраторними епідемічними хворобами.
За результатами медичного огляду студентів І-ІV курсів встановлено, що
найчастіше зустрічаються хронічні захворювання органів дихання. Вони посідають
чільне місце упродовж усього терміну навчання студентів у ВНЗ і вимагають
серйозного спостереження і профілактичного лікування.
В цілому для студентів характерний слабкий функціональний стан серцево-судинної
системи. Серед цих захворювань найчастіше спостерігаються запалення м'язів
серця (міокардит), ревматичні етіології, ревматичне пошкодження клапанів серця,
вроджені пороки серця.
За період навчання серед студентів збільшилася кількість осіб із міопією
високого ступеня. Це порушення стану здоров'я нерідко посідає 3-4 місце в
структурі захворювань після гострих респіраторних і серцево-судинних.
Серед інших хронічних захворювань зустрічаються хвороби опорно-рухового
апарату, нерідко сколіози, які вже важко лікувати в цьому віці, захворювання
органів дихання, шкіри, нервової системи.
За результатами проведених досліджень стану здоров'я всіх студентів було
розподілено на окремі, згідно з нозологією захворювання, медичні групи для
занять фізичним вихованням. Зауважимо, що кількісний склад медичних груп
студентів Європейського університету Рівненської філії з кожним роком
збільшується.
Таблиця 3.10
Розподіл студентів І-ІV курсів у 2003-2004 навчальному році
на медичні групи
Групи
І курс
ІІ курс
ІІІ курс
ІV курс
Основна
к-сть
к-сть
к-сть
к-сть
40
66,7
57
63,8
40
50,0
24
37,5
Підготовча
6,6
10
11,2
12
15,0
11
17,2
Спеціальна
14,9
15
16,8
16
20,0
12
18,7
Тимчасово звільнені
11,6
7,8
12
15,0
17
26,5
Усього обстежені
60
89
80
64
Як показали результати нашого дослідження (табл. 3.10), стан здоров'я студентів
вимагає негайного покращення матеріального стану та роботи лікувальних
закладів, які забезпечують лікувальну, профілактичну, санітарно-гігієнічну
службу в навчальних закладах.
Крім того, на нашу думку, доцільним буде всебічне ознайомлення студентів з
основами фізичної культури як з теоретичного, так і практичного боку: знання з
ЛФК, валеології, володіння практичними навичками з діагностики розвитку та
корекції фізичного стану. Заняття фізичною культурою і спортом спонукають до
свідомого вивчення літературних джерел з цих питань. Вивчення теоретичних
питань також може привести до постійних, осмислених занять фізичною культурою,
оскільки свідомо оволодіваючи здобутками фізичної культури, культури здоров'я
студент стає повноцінною особистістю. У цьому процесі мають узгоджено діяти
викладач і студент, оскільки педагог виступає посередником між культурою
здоров'я і підростаючою особистістю. Для підвищення ефективності занять
фізичною культурою викладач повинен зробити студента своїм помічником, який
активно допомагає у створенні самого себе. Така позиція домінуюча як в
теоретичному, так і в практичному виховному планах [147].
Аналіз отриманих результатів анкетування дозволив встановити значення фізичної
культури в житті студента, взагалі, і в професійній діяльності, зокрема, такі
мо
- Київ+380960830922