Розділ 2.
ПСИХОЛОГІЧНА СТРУКТУРА СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКА ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
2.1. Професіографічний аналіз діяльності працівника органів внутрішніх справ
Ефективність та надійність функціонування правової системи держави залежить
насамперед від якості підготовки фахівців як рядових практичних виконавців, так
і керівної ланки, обумовленної взаємодією керівників різних рівнів службової
ієрархії.
Ефективність діяльності персоналу визначається здібностями ставити перед собою
професійні цілі та адекватними засобами їх досягнення в співвідношенні з
необхідною якістю виконання.
Надійність визначається спроможністю точно, безпомилково та своєчасно
вирішувати службові задачі, тобто забезпечувати кінцевий ефективний результат
роботи системи ОВС.
Як згадувалося вищє, належна якість підготовки професіонала поєднує в собі
декілька аспектів:
правова освіта;
спеціальна службова підготовка;
формування певних психологічних якостей особистості, необхідних для ефективного
виконання службової діяльності.
Саме ця тріада умов забезпечує якісну підготовку фахівців високої професійної
компетентності.
В попередній практиці роботи органів та підрозділів ОВС недостатня увага
приділялась психологічним аспектам роботи з кадрами, тобто до уваги не
приймався належним чином “людський фактор”. При визнанні працівника професійно
компетентною особою брались до уваги лише такі фактори, як службовий досвід,
формальні відносини в службовій ієрархії, дисципліна, статистичні показники
виконання служби та інше.
Ця практика досить часто зводила до мінімуму ефективність розвитку мотивації
працівників ОВС, як виконавців, так і керівників, та сприяла формальному
виконанню службових обов’язків, плинності кадрів та факту професійної
деформації працівників ОВС.
За сучасних умов розвитку України як правової демократичної держави вважається
за необхідне удосконалити методи підготовки кваліфікованих високо компетентних
кадрів для органів внутрішніх справ, зокрема розвивати наукові методи
психологічного забезпечення службової діяльності особового складу ОВС. До таких
методів належить і метод професіографії. Професіографія – це технологія
вивчення вимог, які висуваються професією до особистих якостей, психологічної
та психофізиологічної спроможності особистості.
Психологічний аналіз професійної діяльності є основним для вирішення таких
науково-практичних задач, як профвідбір, профорієнтація, профадаптація,
профнавчання, травматизм, реконструкція та проектування різних видів
професійної праці, які виникають у зв’язку з розвитком та новими вимогами
суспільства й НТП в цілому.
Професіографія базується на принципі системного аналізу професійної діяльності
та містить у собі комплекс методів її вивчення:
методи добору емпіричних даних і вивчення документації, спостереження,
опитування, вивчення продуктів діяльності, тестів, соціометрії та ін.;
методи їх аналізу – метод експертної оцінки, метод якісного аналізу емпіричних
даних, статистичні методи;
методи психологічної інтерпретації даних: структурно-системний та
функціонально-структурний.
Саме це дозволяє цілісно та детально представити “картину світу професій” на
основі уявлень про динамічні системи типу: “людина – людина”, “людина –
техніка”, “людина – суспільство”, в яких найбільше чітко проявляються об’єкт,
предмет, мета, знаряддя праці, з якими взаємодіє покликана до праці людина –
суб’єкт праці – в плані зовнішніх, екстереорізованих, та інтереорізованих (на
рівні думок) операцій. Професіографічний метод зорієнтований на забезпечення
досягнення якомога вищої ефективності виконання професійних завдань. Фахівцями
на основі методу професіографії створюються професіограми та психограми певних
спеціальностей.
Професіограма – це детальний опис будь-якої професії через виявлення її
функціональної структури, а також через систему вимог, які висуваються до
працівника з метою успішного оволодіння професією та якісного виконання
професійних завдань. Професіограма охоплює різні сторони конкретної службової
діяльності. Їх об’єм, глибина та детальність залежать від соціального
замовлення.
За своїм призначенням професіограми діляться на:
універсальні, які містять в собі відомості та характеристики, які є необхідними
для виконання всіх видів роботи в певній галузі;
спеціальні, які націлені на вирішення певної цілі, тобто являють собою
вузькоспеціалізований відбір професійно-важливих характеристик.
За рівнем узагальнення ознак професії професіограми можуть бути:
комплексними, тобто містити в собі всі елементи професіограм за всіма
дисциплінами (психологія, фізіологія, оперативна діяльність та ін.);
частковими, тобто висвітлювати необхідні з точки зору однієї науки професійні
якості, наприклад, соціологічні або лише санітарно-гігієнічні.
В залежності від соціального призначення виділяють професіограми:
інформаційні – націлені на забезпечення профорієнтаційної роботи й містять у
собі всі характеристики, які описують дану професію, але досить стисло;
корекційні – детально та аналітично надають опис лише тих характеристик, які
можуть стати причиною неадекватного поводження в цій професійній галузі;
діагностичні – забезпечують організацію професійної діагностики та зорієнтовані
на вивчення технічних, правових, гігієнічних і психологічних характеристик
трудової діяльності, але лише на певних етапах роботи, від яких найбільше
залежить кінцевий результат і де необхідні найбільш високі показники діяльності
й відповідальності за виконання завдань;
формуючі – використовуються в процесі професійного навчання й узагальнюють
соціально-економічні, історичні та правові характеристики професії взагал
- Київ+380960830922