Ви є тут

Вилучені зі зрошення землі: спрямованість грунтових процесів, оцінка агроекологічного стану та шляхи його поліпшення

Автор: 
Лісняк Анатолій Анатолійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
3406U000562
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
Об’єкти та методи проведення досліджень
2.1. Об’єкти досліджень
Об’єкти досліджень – ґрунти, які вилучені зі зрошення і прилеглі до них
богарні аналоги, ґрунти зі зниженою інтенсивністю зрошуваного землеробства,
вирощувані на них сільськогосподарські культури, зрошувальні води різної
якості.
Вивчення ґрунтових процесів та режимів проводились на ключових площадках
Граківського, Коротичанського, Харківського, Первомайського та Кутузівського
стаціонарів (рис. 2.1.1, табл. 2.1.1). Якість зрошувальної води, яка була під
час зрошення на стаціонарах, оцінювали за ДСТУ 2730-94 [86].
Граківський стаціонар (Граківське дослідне поле) знаходиться в південній
частині Лівобережного Лісостепу України в Чугуївському районі Харківської
області на чорноземі типовому глибокому середньогумусному легкоглинистому.
Дослідження проводили на суворо задокументованих фонах багаторічного
стаціонарного польового досліду № 45. Дослід 45 закладено в 1967-68 рр.
(внесено за 1967 – 1990 рр. на фоні без зрошення N2690 P1530 K1630, на фоні
зрошення N2710 P1590 K1650, азот вносився у формі аміачної селітри, фосфор –
суперфосфату простого гранульованого, калій - хлориду калію), з 1991 р. поливи
не проводились та добрива не вносились. Варіанти, що вивчаються: незрошувані
ділянки без добрив (контроль), незрошувані ділянки з післядією мінеральних
добрив (240 кг/га діючої речовини), вилучені зі зрошення без добрив та з
післядією мінеральних добрив (240 кг/га діючої речовини). Чергування культур в
досліді таке: кукурудза на силос (2000 р.), озима пшениця (2001 р.), цукровий
буряк (2002 р.), вико-овес (2003 р.).
Аналіз зрошувальних вод ставка, що наповнювався водою з р. Сіверський Донець
показав, що їх мінералізація у період проведення поливів становила 0,4-0,7 г/л
з гідрокарбонатно-кальцієвим і натрієво-кальцієвим складом солей. Оцінка
придатності цих вод для зрошення за ДСТУ 2730-94 [86] засвідчує їх належність
до першого класу – придатних для зрошення і, в окремі періоди, до другого класу
– обмежено придатних для зрошення через небезпеку підлуження та осолонцювання
Рис. 2.1.1. Картосхема розташування досліджуваних стаціонарів
Таблиця 2.1.1
Характеристика стаціонарів з дослідження післядій зрошення та систем удобрення
і хімічної меліорації
Назва стаціонару, характеристика досліду
Ґрунт
Характер зрошення в період поливів; якість води ЗА ДСТУ 2730-94
Досліджувані варіанти
Граківський (ГДП)
Тривалий стаціонарний дослід по вивченню ґрунтів, вилучених зі зрошення та
післядій системи удобрення (з 1991 р.)
Чорнозем типовий глибокий середньогумусний легкоглинистий на лесовидному
суглинку
Дощування (з 1967 по 1990 рр.);
1 клас, придатна для зрошення
Вар. 1 – незрошуваний без добрив, контроль; Вар. 2 – вилучений зі зрошення без
добрив; Вар. 3 – вилучений зі зрошення з післядією NPK; Вар. 4 – незрошуваний з
післядією NPK.
Коротичанський (КорС)
Мікропольовий дослід по вивченню ґрунтів, вилучених зі зрошення (з 1999 р.)
Чорнозем опідзолений слабогумусований середньосуглинковий на лесовидному
суглинку
Дощування (з 1986 по 1998 рр.);
1 клас, придатна для зрошення
Вар. 1 – вилучений зі зрошення;
Вар. 2 – зрошуваний;
Вар. 3 – незрошуваний.
Харківський ІОБ (ХС)
Тривалий стаціонарний дослід по вивченню післядій системи удобрення (з 1994 р.)
при зрошенні
Чорнозем типовий глибокий малогумусний важкосуглинковий на лесовидному суглинку
Дощування (з 1968 р.),
1-2 клас, придатна і в окремі періоди – обмежено придатна через небезпеку
підлуження та осолонцювання ґрунтів
Вар. 1 – зрошення без добрив;
Вар. 5 – зрошення з післядією NPK;
Вар. 10 – зрошення з післядіями NPK та гною.
Первомайський (ПС)
Виробничий дослід по вивченню ґрунтів, вилучених зі зрошення (з 1996 р.)
Чорнозем звичайний глибокий середньогумусний легкоглинистий на лесовидному
суглинку
Дощування (з 1977 по 1995 рр.),
2 клас, обмежено придатна через небезпеку підлуження, засолення та
осолонцювання ґрунтів
Вар. 1 – незрошуваний, контроль;
Вар. 2 – вилучений зі зрошення.
Кутузівський (КутС)
Науково-виробничий польовий дослід по вивченню ґрунтів, вилучених зі зрошення
та післядій комплексу агроприйомів (з 1998 р.)
Чорнозем звичайний малогумусний важкосуглинковий на лесовидному суглинку
Дощування (з 1985 по 1997 рр.),
2-3 клас, обмежено придатна через небезпеку засолення та токсичний вплив на
рослини і в окремі періоди – непридатна через небезпеку осолонцювання
Вар. 1 – незрошуваний, контроль;
Вар. 2 – вилучений зі зрошення, контроль; Вар. 3 – вилучений зі зрошення з
післядією фосфогіпсу; Вар. 4 – вилучений зі зрошення з післядією
агромеліоративних заходів (фосфогіпс, гній, NPK).
ґрунтів. Зрошення в період поливів проводилося дощуванням, переобладнаною
машиною ДДА-100 МА. Зрошувальні норми в досліді 45 складали: 380-2380 м3/га.
Ґрунтові води залягають на глибині 9,4-9,9 м.
Коротичанський стаціонар розташований в Харківському районі Харківської області
на чорноземі опідзоленому слабогумусованому середньосуглинковому. Дослідження
проводили в мікропольових дослідах з варіантами: 1) ділянки, вилучені зі
зрошення (вилучено з 1999 р.); 2) ділянки під зрошенням; 3) незрошувані
ділянки. Площа ділянки – 4 м2 , повторність досліду – 5-кратна. Чергування
культур в досліді наступне: люцерна – 1999 р., люцерна – 2000 р., кукурудза в
МВС – 2001 р., кормовий буряк – 2002 р., кукурудза в МВС – 2003 р. Ґрунтові
води на ділянці мікропольових дослідів залягали на глибині більше 5 м, зрошення
проводили вручну у відповідності з прийнятою схемою досліду (3 поливи нормою
300 м3/га). Мінералізація зрошувальної води у період проведення поливів
становила 0,2-0,5 г/л. Оцінка придатності вод для зрошення за ДСТУ 2730-94 [