Ви є тут

Формування ланцюга поставок на товарному ринку підприємств нафтохімічної промисловості

Автор: 
Гірна Ольга Богданівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U000573
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ФОРМУВАННЯ ЛАНЦЮГА
ПОСТАВОК НА НАФТОХІМІЧНОМУ РИНКУ
2.1. Перспективний аналіз розвитку нафтохімічного ринку України
Представлені в теоретичній частині дисертаційного дослідження характерні
особливості формування ланцюга поставок на основі наукових праць як зарубіжних,
так вітчизняних вчених вимагають практичного застосування для ґрунтовнішого
висвітлення даної проблематики. Зокрема, досліджуваний нафтохімічний ринок має
ряд особливостей, які в тій чи іншій мірі чинять істотний вплив на формування
ланцюга поставок. Тому необхідним елементом подальших досліджень є виявлення
позитивних та негативних чинників нафтохімічного ринку, які або посилюють
необхідність формування ланцюга поставок, або навпаки – доводять його
недоцільність.
Хімічна та нафтохімічна промисловість у всіх економічно розвинутих країнах
являється однією з базових галузей промисловості, частка якої складає від 14,9
% (Польща) до 19,6 % (Великобританія) загального обсягу продукції, яка
виготовляється. Значно менший цей рівень в країнах СНД: від 0,1% в Киргизії і
Молдові до 7,0% в Російській Федерації та Україні [15, C.168]. Особливо
інтенсивний розвиток даної галузі спостерігається в країнах Близького Сходу та
Азіатсько-Тихоокеанського регіону, про що свідчить розгортання насамперед ряду
мегапроектів, зокрема, китайська компанія Fujjan Petrochemical Co.Ltd. разом з
Exxon Mobil і Saudi Aram Co. домовились про фінансування проекту модернізації
нафтопереробного заводу та будівництво нового нафтохімічного комплексу в
провінції Фун-Янь вартістю 3,5 млрд.дол. Потужність нафтохімічного комплексу з
виробництва етилену складе 800 тис.т/рік, параксилолу – 700 тис.т/рік. Крім
того, будуть побудовані установки з випуску поліетилену та поліпропілену. Поряд
з цим, планується будівництво нового нафтопереробного заводу і нафтохімічного
комплексу в провінції Гуандун держкомпанією CNOOC. Іншим, мегапроектом в термін
завершення в 2005р., являється комплекс з виробництва метанолу канадською
компанією Methanex на півострові Берап (Західна Австралія) вартістю в
1 млрд.дол., потужністю – до 5 млн.т /рік [134].
Джерелами сировини нафтохімічної промисловості виступають природний та попутний
газ, газ стабілізації нафти, продукти нафтопереробки: бензин прямої перегонки,
парафіни, сірководень, тяжкі дистилятні фракції та нафта. Природний газ
застосовується на нафтохімічних підприємствах для виробництва аміаку,
ацетилену, газової сажі та інших напівпродуктів, на основі яких потім
виробляються смоли, синтетичний каучук та синтетичні волокна. Попутний газ,
який на відміну від природного, крім метану, містить етан, пропан, бутан,
пентан, дає можливість виготовляти такі мономери як етилен, пропілен,
ізопропен, бензол, які виступають сировиною для виробництва спиртів,
синтетичного каучуку, пластмас. Гази стабілізації нафти – це тяжкі компоненти
газу, який видобувають разом з нафтою, складаються в основному з пропану,
бутану, пентану та використовуються для виробництва дивінілу та ізопропену.
Гази переробки нафти, які одержують в результаті переробки нафти за допомогою
каталітичного крекінгу, риформінгу, коксування, гідрокрекінгу, дають можливість
отримати ряд вуглеводнів, які в подальшому використовуються на нафтохімічному
ринку. Бензини прямої перегонки являються прекрасною сировиною для виробництва
ароматичних сполук (бензолу, толуолу), а також етилену, пропілену. Парафіни
використовуються для виробництва синтетичних жирних кислот і спиртів,
сірководень, побічний продукт гідроочистки, використовується для виробництва
сірки та сірчаної кислоти. Постачальниками сировини для нафтохімічної
промисловості виступають нафтогазовидобувні, газопереробні та нафтопереробні
підприємства [45, с.34-39].
У відповідності з прийнятою Держкомстатом України класифікацією, продукцію
нафтохімічної промисловості прийнято класифікувати за такими групами:
виробництво синтетичного каучуку (поліізопренових, бутадіен-стиролових),
продуктів основного органічного синтезу (етилен, бензол, стирол, фенол),
виробництво технічного вуглеводню, гумовоасбестова промисловість (гума,
гумовоасбестові вироби), шинна промисловість (шини для легкових та вантажних
автомобілів, авіаційні шини).
В подальших наших дослідженнях значна увага буде сконцентрована на продукті,
який належить до другої групи, зокрема, деемульгаторі. Даний продукт широко
використовуються нафтогазовидобувними та нафтопереробними підприємствами при
підготовці нафти до переробки з метою вилучення з неї води та солей, а також
для зменшення кількості газу, розчиненого у нафті, оскільки вода з розчиненими
у ній неорганічними солями є обов’язковим супутником нафти. Тому доцільним є
дослідження різного роду нафт, які використовуються на українському ринку, їх
характерних особливостей.
В зв’язку з тим, що на українському ринку існує значна кількість
нафтогазовидобувних та нафтопереробних підприємств, глобальне дослідження яких
потребує значного обсягу достовірної інформації та є досить громістким, то
подальші дослідження будуть сконцентровані тільки на другому об’єкті, зокрема,
нафтопереробних підприємствах України.
На сьогоднішній день на українському ринку використовують три види нафт:
українська, російська та казахстанська. В табл.2.1 наведено обсяги постачання
та переробки нафти, максимальні та реальні потужності нафтопереробних
підприємств Україні. Дані показники дають можливість виокремити такі ключові
аспекти на даному ринку. В 2001р. в порівнянні з попереднім роком та в 2002р. в
порівнянні з 2001р. відбулося значне зростання обсягів постачання та