РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали дослідження
У роботі представлені результати обстеження 174 дітей у віці від 2 до 7 років
зі спастичними формами церебрального паралічу (спастична диплегія – 53,8 %
геміплегія – 29,9 %, подвійна геміплегія – 16,3 %). Були обстежені діти обох
статей, з них 85 хлопчиків і 89 дівчаток. Спастична диплегія діагностована у 43
хлопчиків, тобто в 24,5 % обстежених, геміплегія – у 26 хлопчиків – 14,95 %,
подвійна геміплегія – у 16 хлопчиків – 9,3 %. Серед 89 дівчаток спастична
диплегія виявлена у 51 обстеженої – 29,3 %, геміплегія у 26 – 14,95 % і
подвійну геміплегію діагностована у 12 – 7 %. При спастичній диплегії
спостерігається незначна різниця на користь дівчаток. Кількість випадків
геміплегії у хлопчиків і дівчаток ідентичні, а подвійна геміплегія зустрічалася
частіше у хлопчиків (Рис. 2.1, 2.2).
При розподілу хворих на контрольну і основну групи виходили з випадкового
підбора дітей, оскільки розбіжності у клінічному і неврологічному статусі
хворих не було.
Обстеження проводилося двічі: до курсу лікування і після проходження курсу
відновлювального лікування.
Рис. 2.1 Співвідношення між формами спастичного паралічу
у обстежених хлопчиків (n = 85)
Рис. 2.2 Співвідношення між формами спастичного паралічу
у обстежених дівчат (n = 89)
Усі діти (174 хворих) були поділені на три основні групи (128 дітей) і
контрольну групу (46 дітей) (Табл. 2.1). Діти контрольної групи приймали
загальноприйнятий комплекс лікувальних заходів (ЛГ, масаж, бальнеотерапію,
пелоїдотерапію). Діти трьох основних груп, крім перерахованих методів
лікування, проходили спеціальні курси відновлювального лікування. Так перша
основна група, на фоні загальноприйнятого санаторно-курортного лікування,
проходила курс лікувальної гімнастики з використанням модулів м'якої ігрової
кімнати. В другій основній групі, на фоні загальноприйнятого лікування,
застосовували рефлекторний масаж кистей і стоп за методом корейського професора
Пак Дже У. У дітей третьої основної групи, на фоні загальноприйнятої терапії,
проводили комплексне лікування з використанням процедури лікувальної гімнастики
в МІК і рефлекторного масажу.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих у основних і контрольній групах
Групи обстежених дітей
Зміст комплексу відновлювального лікування
Перша основна
n = 42
ЛГ, масаж, бальнеотерапія - через день
ЛГ у МІК, пелоїдотерапія - через день
Друга основна
n = 41
ЛГ, масаж, бальнеотерапія - через день
рефлекторний масаж, пелоїдотерапія - через день
Третя основна
n = 45
ЛГ, масаж, бальнеотерапія - через день
ЛГ у МІК, рефлекторний масаж, пелоїдотерапія -через день
Контрольна група
n = 46
ЛГ, масаж щоденно
бальнеотерапія, пелоїдотерапія - через день
За даними анамнезу, у 33 дітей контрольної групи (72 %) очевидний пріоритет
перинатальних факторів ушкодження мозку (токсикози першої половини вагітності,
хронічні соматичні захворювання матері, загроза переривання вагітності,
збереження вагітності в умовах стаціонару, резус-конфлікт, багатоплідність,
внутрішньоутробні інфекції, анемія вагітних). У 8 дітей (18 %) виявлене
ушкодження в період пологів (асфіксія понад 10 хвилин, краніоспинальні травми,
розтягнутий безводний період, слабкість пологової діяльності, стрімкі пологи та
ін). У трьох основних групах ці дані виглядали у такий спосіб: перінатальна
патологія – 87 чоловік (68 %), інтранатальні ушкодження – 26 хворих (20 %). Ці
показники збігаються з даними, приведеними в літературних джерелах [2, 5, 6, 8,
17, 20, 82].
Методи дослідження
Для вирішення поставлених у роботі задач використовувалися наступні методи
дослідження: вивчення анамнезу захворювання, соматоскопія, антропометрія,
клініко-неврологічне обстеження, діагностика м'язових меридіанів (там, де це
було можливе), а також больових точок (рефлексотерапія), характерних для
спазмованих м'язів верхніх і нижніх кінцівок, електроенцефалографія. Зважаючи
на те, що при церебральному паралічі страждають не тільки рухові функції, але і
багато інших, зокрема вегетативна іннервація органів і систем, проводилося
дослідження діяльності вегетативної нервової системи. Ці дані дозволили в
комплексі отримати необхідну інформацію про стан опорно-рухового апарату,
центральної і вегетативної нервової системи в обстеженому контингенті хворих.
Для вивчення віддалених результатів проводилося катамнестичне дослідження.
Отримані в результаті обстеження дані оброблялися методом математичної
статистики з використанням середніх величин і їхніх погрішностей. Для оцінки
ймовірності розбіжності порівнюваних показників у досліджуваних групах
використовувався параметричний коефіцієнт t Стьюдента. Виявлені відхилення
вважалися нестійкими, якщо імовірність «Р» не перевищувала 0,05 (Р<0,05).
Обчислення проводилося за допомогою комп'ютерних обчислювальних програм [155,
191, 192].
2.2.1. Соматоскопія, антропометрія
За допомогою соматоскопії було отримано уявлення про морфологічні особливості
тіла дитини (форми, розміри, пропорції). При оцінці стану опорно-рухового
апарату відзначалася наявність або відсутність дефектів кісткової системи,
таких як бокове скривлення хребетного стовпа (сколіоз). За допомогою
антропометрії отримані об'єктивні дані про морфологічні параметри тіла хворої
дитини, таких як ріст, маса тіла, окружність та екскурсії грудної клітки, сила
окремих груп м'язів. Виміри проводилися за допомогою медичних ваг, ростоміра,
сантиметрової стрічки і кистьового динамометра.
У результаті проведеного обстеження виявлені наступні особливості: у першій
групі 83 % (35 хворих)