Вы здесь

Методика і організація обліку та аналізу фінансових результатів діяльності на малих підприємствах

Автор: 
Токарева Тетяна Олександрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
3406U000637
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА Й ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ НА МАЛИХ
ПІДПРИЄМСТВАХ
2.1. Методика й організація обліку доходів та витрат на підприємствах малого
бізнесу
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи
і витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються:
П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”;
П(С)БО 15 “Дохід”;
П(С)БО 16 “Витрати”;
П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”, (Звіт про фінансові
результати (форма 2-м));
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів,
капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.
Для визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний період
необхідно порівняти доходи звітного періоду і витрати, понесені для одержання
цих доходів.
Загальні правила формування в обліку інформації про доходи встановлені
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, яке застосовується
підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм
власності.
Порядок формування в обліку інформації про витрати визначає Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”.
Для визначення фінансового результату діяльності за звітний період необхідно
дотримуватись принципів визнання доходів і витрат, а саме: нарахування,
відповідності, періодичності.
Принцип нарахування передбачає відображення результатів господарських операцій
у тому звітному періоді, коли відбувається господарська операція, не враховуючи
моменту отримання чи сплати грошових коштів, оскільки не завжди оплата грошових
коштів збігається по звітних періодах з моментом здійснення господарської
операції.
Принцип нарахування застосовується в поєднанні з принципом відповідності, який
полягає в порівнянні доходів і витрат звітного періоду, тобто витрати, понесені
для отримання доходу, повинні бути погоджені із цим доходом.
Наприклад, якщо підприємство визнало дохід від реалізації готової продукції в
момент відвантаження її покупцям, то одночасно необхідно визнати собівартість
реалізованої продукції. У даному випадку дохід визнається в момент збільшення
активу – дебіторської заборгованості, а витрати – одночасно зі зменшенням
активів (товарів).
Для визначення фінансового результату, виходячи з принципу періодичності,
доходи та витрати підприємства розподіляються за звітними періодами.
Згідно з П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” звітним періодом є
календарний рік, але для наявності оперативної інформації для прийняття
управлінських рішень установлені проміжні звітні періоди – місяць, квартал. Для
новоствореного підприємства перший звітний період може бути меншим 12 місяців,
але не може бути більшим 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що
ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації.
Доходи, витрати і фінансовий результат діяльності підприємства визначаються
наростаючим підсумком за звітний період.
Правильне застосування вказаних принципів дає можливість достовірно визнати і
порівняти суму доходу і відповідних витрат кожного звітного періоду.
Доходи малих підприємств визначаються згідно з Положенням (стандартом) 15
“Дохід”. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в
бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності
підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.
Доходом визнається збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів
або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім
зростання капіталу за рахунок внесків власників), за умови що оцінка доходу
може бути достовірно визначена.
Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:
суми податку на додану вартість, акцизи, інші податки та обов’язкові платежі,
що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів;
суми надходжень за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними
договорами на користь комітента, принципала тощо;
суми попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
суми авансів в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
суми завдатків під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено
відповідним договором;
надходження ,які належать іншим особам, та від первинного розміщення цінних
паперів.
На малих підприємствах ведеться бухгалтерський облік і подається фінансова
звітність згідно з порядком установленого П(С)БО 25 “ Фінансовий звіт суб’єкта
малого підприємництва”. Цим стандартом встановлено склад доходів, що
відносяться до відповідної групи. Визнані доходи на малих підприємствах
класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:
дохід (виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг));
інші операційні доходи;
інші звичайні доходи;
надзвичайні доходи.
Малі підприємства отримують доходи в результаті здійснення своєї звичайної
діяльності або від надзвичайних подій (рис.2.1)
Під звичайною діяльністю підприємства розуміють будь-яку операційну
діяльність, а також операції, що її забезпечують або виникають унаслідок її
проведення.
До надзвичайних подій відносять події або операції, які відрізняються від
звичайної діяльності підприємства та не очікується, що вони повторюватимуться
періодично або в кожному наступному звітному періоді. Надзвичайні події – це
стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії тощо.
Надзвичайна
Вся діяльність підприємства
Інша звичайна
Звичайна діяльність
Інша операційна
Операційна діяльність
Основна діяльність
Рис.2.1. Складові діяльності підприємства
Спрощеним Планом рахунків передбачено для обліку доходів використання рахунку
70