Ви є тут

Розвиток матеріально-технічної бази вищих навчальних закладів за концепцією маркетингу

Автор: 
Штуль Валентин Петрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U000684
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
2. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ВИЩОЇ ОСВІТИ І РИНКУ
ОСВІТНІХ ПОСЛУГ
2.1. Діагностично-прогностичні функції у маркетинговій діяльності ВНЗ
Світ, суспільства, що його населяють, переживають період інтенсивних
трансформацій під знаком глобалізаційних, інтеграційних процесів. Осторонь
цього процесу не залишається жодна країна світу. Певною мірою ці процеси
відбиваються на різних сферах життєдіяльності суспільств країн, галузях і
секторах економіки та освіти зокрема.
Приєднання України до Болонської декларації, прагнення вступити в СОТ, як
важливих напрямів інтеграційного процесу слід розцінювати як засіб розвитку
економіки України, соціальної і ін. сфер. уникнення безпідставних демпінгових
розслідувань для країн – членів СОТ, або можливість працевлаштування на
європейському ринку праці випускників ВНЗ України схиляє до цих інтеграційних
процесів і безпосередніх організаторів, творців бізнесу, тобто роботодавців і
громадян, готових найнятися на роботу, тобто випускників ВНЗ.
За таких умов розвиток вищої освіти україни за ринковими методами представляє
незворотній процес, а тому уможливлює застосування концепції маркетингу.
Зауважимо, що концепцію маркетингу трактують як наукову систему виробництва
товарів, надання послуг і одержання взаємної вигоди виробником, покупцем та
споживачем товару [217, С. 27], та як систему основних ідей, положень
маркетингової діяльності, за яких досягнення цілей організації залежить від
глибини вивчення запитів споживачів і повноти їх задоволення порівняно з
конкурентами [216, С. 283]. Остання дефініція концепції маркетингу вигідно
відрізняється від першої і передусім не сутнісно, власне не концептуально, а
намаганням підкреслити важливість, зробити акценти на двох операціях або видах
робіт у процесі реалізації концепції маркетингу. Перша – глибина вивчення
запитів споживачів і повноти їх задоволення, а друга – повніше їх задоволення,
порівняно з конкурентами, яка може бути досягнутою на основі маркетингу. Обидва
види робіт відносяться до важливих функцій маркетингу і являють собою
аналітично-дослідницькі і прогностичні операції маркетингу. Цими роботами
розпочинають процес управління маркетингом (рис. 2.1).

Рис. 2.1. процес управління маркетингом у ВНЗ
[складено на підставі 217, С.124]
Незважаючи на те, що концепція маркетингу в середовищі малого, серед­нього і
крупного бізнесу запроваджується в Україні не більше десяти років, спробами
застосувати цю концепцію на підприємствах будь-якої сфери, некомерційними
закладами в Україні нікого здивувати не можна. Проте важливіше не просто
спробувати використати концепцію маркетингу на підприємстві або створити
відповідну структуру, а зробити цей новий інструмент в умовах ринкової
невизначеності ефективним знаряддям досягнення належного результату, мети,
причому із розрахунку не коротко- а довготривалого періоду.
Для того, щоб це маркетингове нововведення виявилося ефективним, пропонують
різні підходи. Зокрема, Н. Ф. Басій акцентує увагу на моделюванні процесу
запровадження концепції маркетингу, залежно від рівня контрольованості
середовища підприємством [12]. Т. Є. Оболенською пропонується певна
конфігурація чинників маркетингу та маркетингових стратегій у ВНЗ [161, С.
131-201]. Разом із тим важливо зазначити, що результативність маркетингової
діяльності зумовлюється кваліфікованим виконанням кожної з операцій процесу
управління маркетингом, особливо діагнозу ВНЗ, і прогнозу ринку освітніх послуг
[216, С. 18].
Саме виконанням комплексу робіт з діагнозу ВНЗ і прогнозу ринку – ключових
операцій у контексті результативного маркетингу освітньої послуги у ВНЗ часто
нехтують. Користуючись прийомом аналогії зазначимо, що правильний діагноз у
медицині – половина успішного лікування хвороби. Причини недооцінки
діагностично-прогностичних функцій різні:
* відсутність належної науково-методичної бази, яка б спри­яла прийнятним
прогнозним оцінкам ринку та діагностиці;
* відсутність, або, якщо вони номінально і функціонують, то неукомплектованість
маркетингових чи консалтингових служб ВНЗ кваліфікованими фахівцями, здатними
справитися з цим складним завданням;
* негативна шкідлива і непрофесійна звичка, що проявляється у виконанні в першу
чергу одних операцій і процедур, не приділяючи уваги підготовчим;
* переоцінка власної інтуїції та прийняття важливих рішень за схемою
«спроба-помилка».
Ризиковане нехтування роботами з діагнозу фірми та прогнозу ринку може
обернутися для ВНЗ невдачею двох напрямів. Перший: ті обсяги та структура
програми надання освітніх послуг, на які здатний ВНЗ із врахуванням
інвестованого капіталу, можуть не знадобитися через очікуваний надто
песимістичний прогноз ринку освітніх послуг. Другий: до оптимістичних обсягів
послуг може бути не готовим ВНЗ, зокрема його матеріально-технічна база, кадри
та інші складові забезпечення освітньої послуги.
Отже, застосування концепції маркетингу, втіленої у конкретні маркетингові
роботи за логікою розпочинають із діагнозу ВНЗ та прогнозу ринку освітніх
послуг. Тобто здійснюють маркетингові дослідження у вигляді повного і
об’єктивного збору та аналізу інформації, пов’язаної з вирішенням проблеми ВНЗ
маркетинговими засобами. Варіація останніх може бути достатньо широка, залежно
від впливу чинників макро- і мікро середовища та цілей ВНЗ.
Не варто заперечувати об'єднання цих, по суті автономних, видів робіт із
діагнозу ВНЗ і прогнозу ринку освітніх послуг. Проте розпочинати потрібно все ж
із прогнозних оцінок ринку за схемою рис. 2.2, першочерговість яких вип