Вы здесь

Корекція плацентарної недостатності у вагітних з вірусним гепатитом В у анамнезі

Автор: 
Пехньо Надія Василівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U000690
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1.Використані методи дослідження
Для вирішення поставлених завдань проведено комплексне обстеження 150 вагітних,
з них 100 з вірусним гепатитом В у анамнезі, вагітність яких ускладнилася
розвитком ПН, 50 жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Вагітні з ПН були
відібрані для дослідження в результаті обстеження з 407 жінок з вірусним
гепатитом В у анамнезі, які знаходились на обліку в ЖК Оболонського р-ну та
консультативному центрі Центральної Обласної лікарні м. Києва. Критеріями
включення вагітних у дослідження були: гепатит В в анамнезі, веріфікований за
допомогою даних клініко-лабораторних та інструментальних (УЗД) методів
дослідження і виявлення специфічних маркерів HBV-інфекції (HbsAg, анти-HbsAg,
HbeAg, анти-HbeAg); наявність ПН, відсутність інших захворювань гепатобіліарної
системи.
З дотриманням принципів рандомізації та в залежності від застосованих методів
корекції ПН обстежені вагітні були розподілені на дві групи: в першу увійшли 50
вагітних, котрі перенесли вірусний гепатит В у анамнезі з ПН, лікування якої
проводилося згідно методичним рекомендаціям [213] (група порівняння); другу
групу 50 склали вагітних, що перенесли вірусний гепатит В у анамнезі, у яких
лікування ПН проводилося за запропонованою нами схемою (основна група).
Контрольну групу склали 50 вагітних, з фізіологічним перебігом вагітності, в
анамнезі яких був відсутній вірусний гепатит В та захворювання гепатобіліарної
системи неінфекційного генезу.
Для оцінки клінічних результатів проведених досліджень була розроблена
спеціальна карта, до якої заносилися основні особливості преморбідного фону,
клінічного перебігу вагітності, пологів, післяпологового та неонатального
періоду. Забір крові для проведення досліджень проводився з дотриманням
стандартних вимог, а саме: зранку натще. При проведенні досліджень забір
аналізів проводився при надходженні вагітної до стаціонару, в динаміці при
проведенні лікування та після закінчення курсу запропонованого лікування.
Біохімічне дослідження плазми крові полягало у визначенні основних показників
пігментного, вуглеводного і білкового обміну (креатинін, сечовина, тимолова
проба, загальний білок та його пофракційний розподіл, загальний білірубін,
кон’югований білірубін, АЛТ, АСТ).
При вивченні ферментативного спектра сироватки крові проводилося визначення
рівнів наступних ферментів: трансаміназ, а саме аспарататамінотрансферази,
аланінамінотрансферази, лужної фосфатази.
При дослідженні стану системи гемокоагуляції визначалися рівні фібриногену,
тромбінового часу, протромбінового індексу.
Поряд з цим проводилося визначення етанолового тесту, який виявляє
високомолекулярні похідні фібриногену: розчинні фібрин-мономерні комплекси,
продукти розщеплення фібриногену і відноситься до паракоагуляційних тестів.
Вивчення стану системи мікроциркуляції проводилося за допомогою БМБК на
щілинній лампі – ’’Carl Zaiss’’ зі збільшенням 1х30. Дослідження відбувалося у
положенні вагітної сидячи освітлення бульбокон’юнктивальної ділянки проводилося
за допомогою джерела освітлення потужністю не більше 30 Ват з використанням
теплового фільтру. Оцінка порушень мікроциркуляції в бульбарній кон’юнктиві
проводилась за методом С.А. Селезньова та співавт. (1985р.) з визначенням
кон’юнктивальних індексів (КІ): судиних змін (КІ1), внутрішньосудинних змін
(КІ2), периваскулярних порушень (КІ3), а також загального кон’юнктивального
індексу (КІзаг ).
КІзаг=К1+КІ2+КІ3
Отже, оцінка стану мікроциркуляції проводилася вивчаючи три основні групи
параметрів: периваскулярні зміни, судинні та внутрішньо судинні зміни.
Визначення кон’юнктивальних індексів проводилося згідно бальної системи оцінки,
наведеної у наступній таблиці(табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Оцінка мікроциркуляторних порушень.
Ознака порушення
бали
Периваскулярні зміни
периваскулярний набряк:
у вигляді поодиноких ділянок
поширений
геморагії:
поодинокі
множинні
Зміни форми судин
Венули
нерівномірність калібру:
у поодиноких судинах
у більшості судин
аневризми, сакуляція:
поодинокі
множинні
підвищена звивистість:
однієї чи двох судин
декількох
Артеріоли
нерівномірність калібру:
у поодиноких судинах
у більшості судин
аневризми:
поодинокі
множинні
Продовження табл 2.1
підвищена звивистість:
однієї чи двох судин
декількох
Капіляри
підвищена звивистість:
поодиноких судин
більшості судин
Внутрішньосудинні зміни
характер кровотоку у венулах:
незмінений
прискорений
сповільнений
різкосповільнений
сладж-феномен:
тільки у венулах
тільки у венулах та капілярах
у всіх судинах
Ехографічні дослідження під час вагітності проводили апаратом “Aloka SSD-2000”
(Японія) за допомогою трансабдомінального сканування датчиком по 5,0МгГц та
3,5МгГц. Серед основних плацентографічних змін виділяли: варикозне розширення
судин плаценти, набряк плаценти, контрастування базальних пластин, наявність
тістоподібних утворень плаценти, гіпер- та гіпотрофію плаценти. Динаміку
внутрішньоутробних розмірів плода під час вагітності визначали за основними
фетометричними параметрами при ультразвуковому скануванні на тому ж апараті.
Враховували такі плодові розміри: довжину стегнової кістки, діаметр живота,
поперечний розмір грудної клітки; біпарієтальний, лобово-потиличний розміри
голівки.
Для оцінки БФП плода проводили дослідження, вивчаючи поперечний зріз на рівні
живота плоду, оскільки у даній площині найчастіше вимірюють найбільшу кишеню
навколоплідних вод, при цьому одночасно реєструючи дихальну активність, шляхом
спостереження за рухами животика п