Вы здесь

Маркетингові та фармакоекономічні дослідження лікарських засобів для лікування діабету

Автор: 
Бойко Андрій Ігорович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U000790
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Обгрунтування методів та об’єктів дослідження
При виборі методології дослідження ми використовували основні державні
установчі документи, які регламентують питання лікарського забезпечення хворих
на діабет в Україні. У першу чергу Комплексну програму “Цукровий діабет”,
схвалену Указом Президента у травні 1999 року та “Державну програму
забезпечення населення лікарськими засобами на 2004-2010 роки”, затверджену
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2003 р. №1162 [157,158,
159].
Ми об’єднали в одному дослідженні два об’єкти - ЦД та НЦД тому, що ці
ендокринні патології інтегрують однакові принципи лікарського забезпечення та
шляхи їх фінансування. Кваліфікована медична допомога при даних захворюваннях
надається в тих самих лікувально-профілактичних закладах, одним і тим же
спеціалістом, що є важливим при отриманні та використанні достовірних джерел
інформації для маркетингових та фармакоекономічних досліджень. В той же час
розповсюдженість ЦД можна прирівняти до епідемії[160], НЦД – малорозповсюджене
захворювання; для лікування даних хвороб використовуються різні препарати, а
фармацевтичні дослідження лікарських засобів для лікування НЦД до цього часу не
проводились.
Завданням маркетингового аналізу було визначення тенденцій розвитку ринку
протидіабетичних лікарських засобів з врахуванням результатів сучасних наукових
досліджень щодо створення нових протидіабетичних препаратів та лікарських форм.
Особливості нашого методичного підходу полягали в аналізі ринку
протидіабетичних лікарських засобів за окремими лікарськими засобами,
лікарськими формами, фірмами-виробниками та державами, де ці засоби
виготовляються з одночасним прогнозом розвитку цього сегменту ринку. Також ми
вважали доцільним порівняти асортимент антидіабетичних препаратів вітчизняного
фармацевтичного ринку з асортиментом даних препаратів у ринках провідних країн
світу.
У зв’язку з вищенаведеним, об’єктами нашого дослідження були лікарські засоби
для лікування діабету, які в даний час широко використовуються у практичній
охороні здоров’я і ті лікарські засоби та лікарські форми протидіабетичних
препаратів, які будуть застосовуватись у перспективі.
В класичних дослідженнях з визначення потреби в лікарських засобах
Л.В.Кобзаря[161], В.М.Толочка[162], З.М.Мнушко[163] у методологічному плані
використовувались централізовані дані про споживання лікарських засобів
порівняно обмеженого арсеналу за тривалий період часу з екстраполюванням
динаміки на довгострокову перспективу, а для препаратів специфічної дії
методологічною основою були показники захворюваності з урахуванням сезонності.
У зазначених дослідженнях не враховувалась вартість лікарських засобів, витрати
на проведення фармакотерапії альтернативними або аналогічними лікарськими
препаратами.
Методика аналізу стану медичного та фармацевтичного забезпечення хворих на
діабет, яка була розроблена нами у відповідності із завданням до дисертаційного
дослідження, передбачає вивчення: показників захворюваності та поширеності
відповідної патології у даному регіоні, а також їх динаміки, організаційної
структури ендокринологічної служби (ендокринологічний диспансер, диспансерне
відділення, ендокринологічне відділення тощо), забезпеченості населення
лікарями-ендокринологами (їх кількість та кваліфікація), кількості та роботи
ендокринологічних кабінетів (т.ч. дитячих ендокринологічних кабінетів) і школ
діабету, забезпеченості населення регіону ендокринологічними ліжками та їх
робота (проліковано хворих, середня тривалість перебування на ліжку, питома
вага хворих діабетом серед пролікованих хворих), методів діагностики та
лікування діабету, ускладнень ЦД (ураження нирок, ретинопатія, катаракта,
гангрена, ампутації, пов’язані з ЦД), забезпеченості хворих ЦД пристоями для
контролю рівня цукру в крові, забезпеченості хворих, які застосовують
інсулінотерапію пристроями для введення інсуліну, кількісного та асортиментного
складу регіональних заявок на протидіабетичні препарати, коефіцієнту
задоволення заявки на препарати інсуліну, в т.ч. його поквартальні показники.
Таким чином, запропонована нами методика інтегрує вивчення медичних та
фармацевтичних факторів лікування хворих на діабет.
Аналіз даних на державному рівні дозволяє вивчити проблему в загальному і не
дає адекватної картини, яка замінюється загальностатистичними показниками за
якими не можливо побачити окремого конкретного хворого. Особливістю нашого
методичного підходу є індивідуалізований аналіз лікарського забезпечення
населення на конкретній модельній сукупності. Тому, в методичному плані, нашою
метою було розробити комп’ютерну базу даних орієнтовану на кожного хворого
діабетом з наступним узагальненням відповідних фармакотерапевтичних схем,
лікарських засобів, які застосовуються для їх забезпечення, джерел фінансування
відповідного лікування тощо. При цьому була використана методологія побудови
баз даних [164].
Застосовані нами методи визначення потреби у лікарських засобах включають також
класичний підхід (визначення потреби на модельну сукупність 100 хворих) з
персоніфікованим аналізом показників споживання протидіабетичних лікарських
засобів хворими на основі комп’ютерного медикаментозного паспорту.
Вищенаведені положення комплексної програми “Цукровий діабет”, Державної
програми забезпечення населення лікарськими засобами на 2004-2010 роки, а також
стрімкий розвиток фармацевтичного ринку зумовлюють потребу у формуванні
фармакоекономічної складової в охороні здоров’я.
Інструментом фармакоекономіки служить фармакоекономічний аналіз. На сьогодні