Розділ II
ФАКТОРИ виникнення територій з критичною екологічною ситуацією В КИЇВСЬКІЙ
ОБЛАСТІ
Екологічна ситуація в Київській області за багатьма показниками оцінюється як
критична і продовжує погіршуватися в процесі нераціональної господарської
діяльності, зокрема антропогенного впливу. На це також накладаються
екстремальні прояви природних процесів (стихійних сил). Отже, виникнення
територій з КЕС зумовлено цілим рядом факторів. Їх можна умовно поділити на три
великі групи: природні, антропогенні та природно-антропогенні.
2.1. Природні
Поверхня Київської області рівнинна з загальним нахилом до долини Дніпра. За
характером рельєфу в області виділяється три частини: Поліська і Придніпровська
низовини, Придніпровська височина. Північна частина зайнята Поліською низовиною
(висота до 198 м), яка є акумулятивною рівниною з незначними перевищеннями
відносних висот, де активно здійснюються процеси заболочення. Це дає підставу
віднести цю територію до несприятливих з точки зору рельєфу. Лівобережну
частину займає Придніпровська низовина з поширеними річковими долинами.
Південно-західна частина зайнята Придніпровською височиною - найбільш
розчленованою та підвищеною частиною області з абсолютними висотами до 273 м.
При високому господарському освоєнні цієї частини Київщини тут спостерігаються
досить інтенсивні ерозійні процеси, які обмежують агропромислову, транспортну
та будівельну діяльність населення.
Область розміщена на стику двох природних зон - лісів і лісостепів. Лісистість
області невисока (20,4%), особливо в зоні Лісостепу. Середня лісистість для
Лісостепу становить 8,3% (рекомендована - 19%). Особливо низька лісистість в
Яготинському та Згурівському районах (1,2-1,5%).
Область лежить у межах двох фізико-географічних областей - Київського Полісся і
частково Чернігівського Полісся, а також Дністровсько-Дніпровської лісостепової
фізико-географічної провінції і Лівобережно-Дніпровської лісостепової
фізико-географічної провінції. На півночі переважають недреновані перезволожені
і заболочені, поліські моренно-зандрові, зандрові і терасні, на півдні -
лучно-спепові підвищені розчленовані і терасні, а також лісостепові підвищені
розчленовані природно-територіальні комплекси [75, с. 145].
В результаті господарського освоєння територій активізуються або виникають
небезпечні природні явища.
До природних (стихійних) лих, характерних для території Київської області,
належать: геологічні небезпечні явища (зсуви, підтоплення території, просідання
землі); метеорологічні та агрометеорологічні (бурі, урагани, смерчі, шквали
тощо); природні пожежі (лісових масивів, торф’яні).
Розвиток господарського комплексу Київської області відбувається в умовах
нарощування техногенної дестабілізації геологічного середовища, наслідком якої
є активізація екзогенних геологічних процесів, в тому числі і небезпечних.
Найнебезпечніші серед них є зсуви. Площі проявів зсувних процесів за останні
роки збільшилися у 2-4 рази, особливо це стосується промислово-міських
агломерацій, розташованих у долинах великих річок та схилах, які щорічно
зазнають збитків від зсувних процесів. Площа зсувів на території Київської
області (у т.ч. в м. Києві) становила 23,8 км2; їх кількість – 794; кількість
міст де розвиваються зсуви – 5. Райони найбільшого поширення зсувів - правий
схил р. Дніпра та його правобережні притоки.
Другим з найбільш розповсюджених геологічних небезпечних явищ є підтоплення
територій. Підйом рівня ґрунтових вод призводить до затоплення підвальних і
технічних приміщень, заболочування та підвищення сейсмічності територій,
зниження несучої здатності ґрунтів і, як наслідок, до передчасних деформацій
споруд і підземних комунікацій, погіршення екологічної ситуації. Підтоплення
нерідко сприяє забрудненню ґрунтових вод, посилює корозійні процеси у підземних
конструкціях, викликає деградацію ґрунтів і пригнічення рослинних комплексів.
На території Київської області площі природного та техногенного підтоплення
сягають 1,7 тис. км2 (6% загальної площі території). Підтоплення є одним із
небезпечних процесів, оскільки провокує активізацію зсувних процесів,
просідання лесових ґрунтів.
Заболочені площі сільськогосподарських угідь Київської області охоплюють 833
км2, перезволожені – 32 км2, а відкриті болота – 496 км2. Це відповідно
становить 4,6%, 0,2% та 2,7% від загальної площі сільськогосподарських земель
області (18068 км2).
Значне поширення та великий вплив на умови господарювання області мають лесові
ґрунти. Їх просідання при замочуванні викликає руйнування різних об’єктів та
зміни в ландшафті. В умовах дестабілізації геологічного середовища, зокрема,
підтоплення, лесові ґрунти здатні до переходу в текучий стан з повною втратою
несучої здатності. На території Київської області площа поширення лесових порід
з І та ІІ типами ґрунтових умов просідання становлять 10600 км2, а ураженість
адміністративної одиниці – 36,7%.
Надзвичайні ситуації природного характеру в значній мірі визначаються
характером гідрометеорологічних умов. Стихійні гідрометеорологічні явища та
аномальний температурний режим і зволоження в окремі періоди обумовлюють
найбільш масштабні та нерідко катастрофічні НС.
Стихійні та небезпечні метеорологічні явища в Київській області
характеризується значною мінливістю в часі і просторі та відзначаються
різноманітністю. Найчастіше спостерігаються дуже сильні та сильні опади (дощі,
снігопади, сніг з дощем). На них випадає майже 50% зафіксованих стихійних
метеорологічних явищ. При зливовому дощі вода, стікаючи швидкими потоками,
змиває верхню найбільш родючу частину ґрунту, сприяє розширенню я
- Київ+380960830922