РОЗДІЛ 2
УМОВИ І ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОГО КОМПЛЕКСУ
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1. Економіко-географічні чинники
Важливою умовою функціонування і розвитку культурно-освітнього комплексу є
реальний стан економіки держави загалом та окремих її реґіонів. Галузева
структура їх господарських комплексів визначає потреби професійної підготовки
трудових ресурсів, впливає на формування мережі основних типів закладів
культури і освіти, а рівень розвитку – спроможність фінансування всіх типів
закладів.
Економіко-географічні чинники здійснюють безпосередній і вагомий вплив на
розвиток, компонентно-функціональну і територіальну структуру
культурно-освітнього комплексу Тернопільської області. Формування господарства
Тернопільської області відбувалося під впливом складних соціально-економічних
умов. На початку ХХ століття у структурі економіки області переважало сільське
господарство. Промисловість була на низькому рівні розвитку. Основними її
галузями була харчова та деревообробна.
У післявоєнний період відбулося її піднесення. Будується ряд нових промислових
підприємств. Розвиваються нові галузі промисловості – сільськогосподарське
машинобудування, текстильна, електротехнічна, хімічна, трикотажна,
плодоовочеконсервна та ін. [106, с.134]. У 2004 році в області діяло 253
промислових підприємств [122, с.102]. В останні роки зростає кількість
приватних промислових підприємств.
Докорінні зміни у сільському господарстві пройшли також у післявоєнний період.
Якщо до ІІ світової війни земля знаходилась у власності селян, то вже після її
закінчення уряд провів колективізацію сільськогосподарського виробництва.
Сучасний рівень розвитку і структуру господарства характеризують показники
національного прибутку. За часткою цього прибутку (1,3% від всеукраїнського
обсягу) область належить до недостатньо розвинутих (депресивних) реґіонів. У
структурі даного прибутку провідне місце донедавна мала промисловість, а тепер
вона поступилась сільському господарству. Основна причина – зниження темпів
промислового розвитку, яке відбувається набагато швидше, ніж
сільськогосподарського. Якщо в кінці 80-х років ХХ ст. господарський комплекс
області був промислово-аграрним, то в середині 90-х, цього ж століття, він
почав перетворюватись на аграрно-промисловий [45, с.95].
У сучасних умовах виникли нові типи сільськогосподарських підприємств –
господарські товариства (243), приватні підприємства (332), державні
підприємства (18), фермерські господарства (654), виробничі кооперативи (17)
понад 21 тис. особистих підсобних господарств населення [122, с.114]. Всі види
сільськогосподарських підприємств у 2003 році одержали 651,5 млн. грн. валової
додаткової вартості, що на 43,4 % більше ніж у 1995 році. Серед галузей
сільського господарства провідне місце займають галузі рослинництва, які
виробляють у вартісних одиницях 71,2% валової продукції. В області зростають
темпи розвитку галузей тваринництва. В 2003 році в порівнянні з 2002 роком їх
валова продукція зросла на 9,6%. Про позитивні зрушення в розвитку сільського
господарства свідчить також скорочення кількості збиткових підприємств. Якщо у
1998 році вони становили 95,2%, то в 2003 році тільки 44,8%.
У промисловості теж помітились позитивні зрушення. Загальний обсяг промислової
продукції у фактично діючих цінах в 2003 році зріс майже в 2,1 рази в
порівнянні з 2000 роком, а рентабельність підвищилась на 18%. Кількість
збиткових промислових підприємств знизилась на 49,7%.
Всі ці дані вказують на стабілізацію економіки Тернопільської області, але це
ще не має відчутного впливу на розвиток освіти і культури. Аналіз виконання
місцевих бюджетів області за 2004 рік показує, що темпи фінансування КОК досить
низькі. У 2004 році вони зросли на 9,8%, в порівнянні з 2000 роком, в освіті, а
на потреби культури тільки на 1,1%.
Ці асигнування не дозволили істотно вплинути на освітньо-культурний комплекс
області. У 2004 р. порівняно з 1990 р. скоротились темпи введення в дію нових
шкіл та дошкільних закладів відповідно в 115 і 720 разів. Варто відзначити, що
в 2004 р. було введено в дію тільки 40 учнівських місць та жодного місця в
дошкільних закладах. При тому в області 44,1% шкільних приміщень потребують
ремонту. Бібліотеки зовсім не поповнюються, особливо в сільській місцевості,
художньою літературою, а підручниками - на 60-70% від потреби. Варто зауважити,
що кількість осіб, які навчались в середніх закладах освіти на початок
2004-2005 навчального року в порівнянні з 1990-1991 навчальним роком
скоротилась на 17 тис. осіб і становить 163,7 тис. учнів. Такий стан є у вищих
навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації 1990-1991 н.р. – 13,4 тис. осіб,
2004-2005 н.р. – 10,8 тис. осіб), а в закладах ІІІ-ІV рівня кількість студентів
збільшилася майже на 39,4 тис. осіб. При тому, що гуртожитки, студентські
їдальні, бібліотеки (за винятком Тернопільського національного педагогічного
університету імені Володимира Гнатюка та Бережанського аграрного інституту)
фактично не розширилися.
При такому фінансовому становищі господарства області забезпечити
функціонування культурно-освітніх установ фактично неможливо. Нові типи
підприємств не мають змоги надавати кошти для розвитку мережі освітніх і
культурних підприємств області, хоча окремі господарства намагаються виступати
спонсорами в створенні навчально-матеріальної бази шкіл та дошкільних установ.
Вплив економіко-географічних чинників на культурно-освітній комплекс
Тернопільської області у різних проявах є безпосереднім і здійснюється через
людський чинник, що є головним
- Київ+380960830922