РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово - кліматичні та погодні умови
Географічне положення Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної
станції, на полях якої протягом 1998-2002 років проводили дослідження,
визначається 48О34? північної широти та 32О19? східної довготи, за 6 км від
обласного центру – м. Кіровограда [236].
Рельєф місцевості рівнинний, широкохвилястий, розсічений балково-яружною
системою[110].
В природному біоценозі переважає лучно-степова трав'яниста рослинність, під
якою утворилися потенційно високородючі ґрунти чорноземного типу [86].
Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем звичайний середньогумусний глибокий
важкосуглинковий на лесах. Він є типовим для центральної частини
Кіровоградської області. За гранулометричним складом ґрунтовий покрив
одноманітний, основними фракціями якого є частки крупного пилу та мулу.
За даними агрохімічного обстеження ґрунтів дослідної станції, вміст азоту, що
легко гідролізується за Корнфільдом, складав 14,1 мг, доступних форм фосфору за
Чириковим – 8,9 мг, доступних форм калію за Чириковим – 13,8 мг на 100 г
ґрунту; гумусу – 4,7%. Кислотність ґрунту близька до нейтральної, рН 5,9.
Середньозважені показники вмісту мікроелементів у ґрунтах: сірки – 10,8;
марганцю – 17,0; цинку – 0,88; бору – 1,04 мг/кг [7, 86].
Клімат помірно-континентальний, слабко посушливий, гідротермічний коефіцієнт
(ГТК) становить 0,98 [179, 251].
Середня багаторічна кількість опадів за період з температурою більше 10ОС
складає 283 мм, а в цілому за рік – 474 мм. Опади випадають нерівномірно як
протягом періоду вегетації, так і в середньому за рік. Їх кількість коливалась
від 497 до 308 мм. Тривалість бездощових періодів коливається від 10 до 20 і
більше днів, а їх кількість в різні роки складає 1-2 періоди.
Найменша вологоємність метрового шару ґрунту коливається в межах від 29,8 до
22,8 %, а ґрунтова вологість стійкого в’янення – від 12,1 до 11,6%, основні
запаси вологи в ґрунті формуються в осінньо-зимово-ранньовесняний період.
Середньобагаторічні запаси доступної вологи в орному шарі ґрунту складають
31-40 мм, в метровому – 121-160 мм [236].
Середньорічна температура повітря за даними метеопосту Кіровоградської
державної сільськогосподарської дослідної станції складає 8,0ОС, температура
найтеплішого місяця (липня) – 20,2ОС, найхолоднішого (січня) – мінус 5,6ОС.
Амплітуда річних коливань температури повітря складає 25,8ОС. Абсолютний
максимум, який спостерігався в зоні проведення досліджень, досягав 38ОС,
абсолютний мінімум – мінус 37ОС. Середньобагаторічні дати переходу температури
повітря через 0ОС спостерігаються у другій декаді березня та третій декаді
листопада. Тривалість цього періоду складає 245 днів. Стійкий перехід
середньодобової температури повітря через +10О С відбувається у третій декаді
квітня та першій декаді жовтня, а тривалість його складає 163 дні. Сума
активних температур понад 10О С складає близько 2830О С [236].
Останні весняні приморозки спостерігаються у третій декаді квітня, перші осінні
– перша-друга декади жовтня.
Таким чином, агрокліматичні ресурси зони проведення досліджень дозволяють
отримувати врожай зерна основних сільськогосподарських культур, в тому числі і
сої.
Погодні умови років проведення досліджень різнилися як за зволоженістю, так і
за температурним режимом. В 1998 році середньодобова температура повітря за
вегетаційний період (квітень-вересень) склала 17,8ОС, 1999 – 18,8ОС, 2000 року
– 18,4ОС (дод.А.2.1). В середньому за три роки вона перевищувала
середньобагаторічну на 2,4ОС. Сума активних температур за вказаний період
склала в середньому за три роки 3304ОС, що перевищувало середньобагаторічний
показник на 91О С або 18,4 %.
Найвищу середньодобову температуру повітря в 1998 році зафіксовано у першій
декаді червня та першій декаді серпня, саме тоді коли відбувається інтенсивний
ріст рослин сої і налив зерна. В цей час випало відповідно 2,0 та 4,0 мм
вологи, що позначилося на формуванні продуктивності культури. В 1999 році на
фоні високих середньодобових температур повітря у другій-третій декадах червня
та першій декаді липня відповідно – 25,3; 24,1 та 26,9ОС – випало 12,5; 27,5 та
23,5 мм опадів. В 2000 році такі періоди припали на першу-другу декаду серпня –
24,0 та 29,1ОС. При цьому взагалі не зафіксовано опадів.
Більш вологими періоди вегетації були в 1998 та 2000 роках (дод.А.2.2), ГТК
Селянінова склав відповідно 0,88 та 0,85, сума опадів – 285,0 та 281,5 мм, що
складає 97,6 та 96,4 % від середньобагаторічної норми. Період з квітня по
вересень 1999 року був посушливим: ГТК Селянінова склав 0,56, сума опадів –
188,5 мм, що склало 64,5 % від середньобагаторічного. Щорічно відмічали 2-3
бездощових періоди середньою тривалістю 10-20 днів.
Підвищені температури повітря з невеликою кількістю опадів негативно впливали
на ріст і розвиток рослин сої, а відповідно і формування їх продуктивності.
В цілому роки досліджень були сприятливими для росту, розвитку і формування
урожаю зерна сої.
2.2. Методика проведення досліджень
Дослідження проводили у Кіровоградській державній сільськогосподарській
дослідній станції та кафедрі загального землеробства Кіровоградського
національного технічного університету протягом 1998-2000 років.
В Кіровоградській державній сільськогосподарській дослідній станції проведено
три двофакторні польові досліди з соєю сорту Медея, виведеного в
Кіровоградській державній сільськогосподарській дослідній станції, та один
однофакторний.
Сорт сої Медея виведений на Кіровоградській державній сільськогосподарській
дослідній станції.
- Київ+380960830922