Управління системою споживчої кооперації України на засадах функціонального підходу

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАКТИКИ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ТА ПІДПРИЄМСТВАМИ СИСТЕМИ
СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ
2.1. Аналіз соціально-економічного розвитку системи споживчої кооперації
України
Сьогодні споживча кооперація проходить складний процес адаптації до нових умов,
які склалися в Україні, у зв'язку з на­буттям нею державності, формуванням
демократичного устрою та переходом до ринкової економіки. На сучасному етапі
розвитку системи управління організаціями та підприємствами споживчої
кооперації України створюються умови для демократизації внутрішньокооперативних
відносин. На основі загального аналізу останніх змін та процесів реорганізації
Укоопспілки можна стверджувати, що кооперативна власність набула
колективно-ділового характеру, проведено її розмежуван­ня й персоніфікацію,
створено спільні підприємства споживчих товариств та їхніх спілок, районних
спілок і споживчих товариств з обласними, Кримспоживспілкою та
облспоживспілками й Укооп­спілкою. Водночас зроблено конкретні кроки для
відрод­ження соціальної місії споживчої кооперації у напрямі поглиблення
демократизації внутрікооперативного життя, реформування відносин власності,
захисту прав та інтересів пайовиків, підвищення їх зацікав­леності в ефективній
роботі кооперативних органі­зацій і підприємств. Реформується соціальна база
системи, яка охоплює інститут пайовиків, кадровий потенціал споживчої
кооперації, соціальну сферу. Відроджуються основоположні принципи кооперативної
демократії.
Головний критерій оцін­ювання діяльності системи, ефективності всього
багатогалузевого господарства організацій та підприємств споживчої кооперації —
це їх фінансове становище. Фінансовий стан системи визначають як зовнішні, так
і внутрі­шні фактори. Більшість зовнішніх факторів, які ма­ють негативний вплив
на діяльність споживчих това­риств та спілок – це: низький рівень купівельної
спроможності населення, неконструк­тивна кредитна політика комерційних банків,
неправомірне втручання органів державної влади в діяльність кооперативних
організацій, а також податковий тиск. Споживча кооперація належить до справних
плат­ників податків, проте складається парадоксальна си­туація: за 1999-2004
роки, фактично не отримуючи прибутків, система сплатила понад 2,72 млрд.
гривень по­датків і платежів до бюджету та державних цільових фондів, у тому
числі в 2004 році 512,6 млн.грн. Причиною цього є те, що при середніх
торговельних накладеннях у роздрібній торгівлі 18,4%, 70% із отриманих доходів
іде на сплату податків та інших обов’язкових платежів, що становить 13% із
зароблених 18,4%.
Аналіз діяльності організацій і підприємств системи споживчої кооперації
показує, що сьогодні потрібно розв’язати певні питання щодо підтримки споживчої
кооперації, які неможливо вирішити на районному, регіональному, навіть
обласному рівні через те, що повинні бути внесені зміни в законодавче поле.
Питання підтримки споживчої кооперації повинно розглядатися на рівні з
питаннями підтримки економіки села, тобто потрібно його включити в такий закон,
наприклад, як закон про пріоритетність розвитку соціальної сфери для АПК у
цілому. І в ньому споживчій кооперації належить зайняти своє місце, мати
пільгове оподаткування, пільгове кредитування тощо, адже організації та
підприємства системи споживчої кооперації беруть на себе завдання із
соціального захисту населення в сільській місцевості. Також не повинен кожний
сільський магазин брати ліцензію на торгівлю підакцизними товарами, це право
має бути надане юридичній особі – райспоживспілці. Також нараховувати ПДВ на
заготовлену продукцію – взагалі нонсенс із точки зору всієї економічної
системи, адже при заготівлі продукції додаткова вартість не виникає, тому
використання закону про ПДВ неправомірне в цій сфері. Потрібно, щоб заготівлі в
споживчій кооперації працювали в тих рамках, що працюють і приватні заготівлі.
В такому випадку суб’єкти господарювання системи споживчої кооперації будуть
мати відразу 20% зниження вартості продукції, тож і відповідно вироблена
продукція буде дешевша.
На сучасному етапі, споживча кооперація розвиває більше ніж 25 видів
господарської діяльності у таких галузях, як торгівля, громадське харчування,
заготівлі, виробництво, транспорт та будівництво, послуги. Господарську
діяльність споживча кооперація здійснює через розгалужену мережу торговельних,
заготівельних, виробничих підприємств і підприємств громадського харчування.
Тільки у сфері кооперативної торгівлі на 1 січня 2005 року нараховується 17,6
тис. роздрібних підприємств із торговою площею 1366,3 тис.кв.метрів, загальний
обсяг роздрібного товарообороту яких за 2004 рік збільшився на 13,9% порівняно
з попереднім роком і становить 2158,1 млн.грн. Оптову торгівлю у споживчій
кооперації системи Укоопспілки здійснюють 133 торгових бази, зокрема 60
універсальних міжрайбаз облспоживспілок та Кримспоживспілки, 42 розрахункові
бази районних споживспілок і споживтовариств, 31 база і міжрайонні склади з
торгівлі господарськими товарами, лісовими й будівельними матеріалами.
Налічується 6,1 закладів громадського харчування на 273 тисячі місць, річний
товарооборот яких становить 446,7 млн.грн., питома вага в загальному обороті
системи споживчої кооперації станом на 1.01.2005 року становить 20,7 %.
Порівняно 2004 рік з 2003 роком на 1,4% (54,6-53,2%) збільшилася частка
реалізації продукції власного виробництва в обороті громадського харчування,.
Але негативним є зменшення питомої ваги споживчої кооперації в товарообороті
України за 2004 рік, яка становила 3,3%, проти 3,9% у 2003 році.
Заготівельна мереж