Ви є тут

Диференційовані підходи до лікування функціональної стресіндукованої галактореї у збереженні репродуктивного здоров'я жінки

Автор: 
Богонос Лілія Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U001082
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ, МЕТОДИ ТА ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕНЬ ЖІНОК
2.1. Матеріали досліджень.
Пiд нашим спостереженням перебували 198 жінок, якi були обстеженi з 1998 по
2005 р. на базi пологового будинку м. Дрогобич (вiддiлення жiночої
консультацiї) – 46 осіб, на кафедрi акушерства та гiнекологiї № 1 Львівського
національного медичного університету (ЛНМУ) iм. Данила Галицького – 90 осiб, на
кафедрi iмунологiї та алергологiї ЛНМУ iм. Данила Галицького – 62 особи.
Дослідження виконані в лабораторіях: кафедри клінічної імунології та
алергології ЛНМУ ім. Данила Галицького, Львівського обласного клінічного
діагностичного центру, Львівськоїобласної спеціалізованої клінічної дитячої
лікарні, лабораторії радіоізотопної діагностики, Інституті біохімії НАН України
ім. О. Палладіна.
Для досягнення поставленої мети було обстежено 198 жінок. Для виконання
висунутих завдань у всіх цих жінок була проведена диференційна діагностика з
первинною гіперпролактинемією та функціональними галактореями для того, щоб
виокремити хворих на ФГс. Таким чином було сформовано три групи - 84 жінки
хворих на ФГс (основна група) та 22 здорові жінки контрольної групи та 92 жінки
з іншими видами галакторей. Хворі на ФГс були відібрані в окрему групу на
основі вивчення проявів професійної, сімейної та соціальної стрес-індукції в
анамнезі, факторів ризику з виникнення порушення фертильної функції, скарг,
клінічних даних менструальної та овуляторної функцій, а також на основі
виявлення певних симптомів і синдромів, здійснення поглиблених
загально-клінічних, гормональних, біохімічних та імунологічних досліджень в
обстежених жінок. Хворих на ФГс розподіляли на підгрупи за допомогою бального
анкетного методу дослідження, де брали до уваги тривалість захворювання (з
моменту виникнення галактореї та проявів передменструального синдрому: у I
підгрупі хворих на ФГс – 3 роки, у II підгрупі – 3-5 років, у III підгрупі –
більше 5-ти років) та тривалість і кількість психо-емоційних факторів стресу.
Таким чином було сформовано три підгрупи хворих на ФГс згідно зі стадією
хвороби.
Перша підгрупа (ФГс1- 45 жінок), - I стадія (ФГс1): фактори стресіндукції
оцінюються у 15-25 балів. Друга підгрупа (ФГс2 - 21 жінка), - II-стадія:
фактори стресіндукції оцінюються у 26-35 балів. Третя підгрупа-III-стадія (ФГс3
- 18 жінок) : фактори стресіндукції оцінюються у 35 та більше балів
2.2. Методи досліджень
2.2.1. Ф і з и к а л ь н и й м е т о д. Фізикальне oбстеження передбачало
вимірювання артеріального тиску та пульсу вранці та ввечері протягом 3 тижнів.
Визначали співвідношення діастолічного артеріального тиску до пульсу в кожної
хворої – ІС1. Здійснювали дворучне бімануальне дослідження тіла матки та
придатків кожної жінки.
Методи функціональної діагностики передбачали вимірювання базальної температури
вранці та ввечері на протягом трьох оваріально-менструальних циклів, оцінку
індексу шийки матки (визначення феномену зіниці та кількості і натягу слизу
каналу шийки матки).
Базальну температуру вимірювали пацієнки кожного дня впродовж 3 місяців.
Температуру вимірювали вранці після 6 год. спокійного сну, не встаючи з ліжка,
в один і той самий час, одним і тим самим термометром протягом 5-10 хв.
Двофазне підняття температурної кривої із стабільним підвищенням її більш ніж
на 0,5°С упродовж семи днів за 14 днів до менструації свідчило про наявність
овуляції. Ановуляція діагностувалась за відсутності двофазового підвищення
базальної температури на 0,3°С за протягом трьох оваріально-менструальних
циклів. При обстежені хворих на ФГс спостерігались чотири типи температурних
кривих, що дало змогу здійснити бальний розподіл хворих на групи. Перший тип –
добре виражене підвищення температури в другій половині
оваріально-менструального цикла зниженням її перед менструацією. Така крива
характерна для двофазного оваріально-менструального циклу. Другий тип – добре
виражене підвищення температури (на 0,3°С) у другій половині цикла. Така крива
також характерна для двофазного циклу. Третій тип – підвищення температури
спостерігається незадовго до початку менструації без зниження перед
менструацією. Така крива характерна для двофазного циклу з вкороченням і
недостатністю лютеїнової фази. Четвертий тип – „монотонна гіпотермічна”
температурна крива характерна для ановуляторного циклу.
Діагностика феномену зіниці. Позначення + – невелика темна крапка, що
відповідає ранній фолікуліновій фазі. Позначення ++ – збільшення діаметра
зовнішнього вічка до 0,2-0,25 см. – середня фолікулінова фаза. Позначення +++ –
збільшення діаметру зовнішнього вічка до 0,35 см – максимальна естрогенна
продукція, що характеризує овуляцію.
Оцінка кількості та натягу цервікального слизу. Натяг слизу церві кального
каналу визначали при обережному розведенні бранш корнцанга після взяття слизу з
цервікального каналу шийки матки. Позначення + – слизу мало, та довжина нитки
цервікального каналу до 6 см – рання фолікулінова фаза. Позначення ++ – помірна
кількість слизу, довжина нитки цервікального каналу до 8-10см – помірна
естрогенна насиченість. Позначення +++ – слизу достатньо, довжина нитки
цервікального каналу до 15-20см – овуляція.
2.2.2. А н к е т н и й м е т о д. Дані анкети-опитувача були складені
самостійно та включали бальний (б.) розподіл хворих на ФГс згідно з тривалістю
та кількістю таких факторів психоемоційної стрес-індукції: соціально-економічні
стреси батьків: переселення (1б.), ізоляція (2б.) (перебування в місцях
позбавлення волі), депортація, виселення (3б.); соціально-економічне становище
бат