Ви є тут

Порівняльна оцінка ефективності різних методів токолітичної терапії при передчасних пологах.

Автор: 
Дрозд Оксана Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U001216
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
Матеріали та методи дослідження.
2.1 Обсяг дослідження
Загроза передчасних пологів є одним із серйозних ускладнень вагітності, що
вимагає пильної уваги в плані профілактики й адекватного лікування. Незважаючи
на проведені заходи, частота загрози передчасних пологів за останні роки
збільшується і є основною причиною госпіталізації в акушерські стаціонари. За
період з 1996 по 2000 рр. у відділенні патології вагітних пологового будинку №
6 м. Києва знаходилося на лікуванні 2643 вагітних, з яких 798 жінок (30,2 %) із
приводу загрози передчасних пологів. За цей період загроза передчасних пологів
займала перше місце серед причин госпіталізації і спостерігалася тенденція до
збільшення частоти виникнення даної патології. Так у 1996 р. з 452 жінок, що
знаходилися на стаціонарному лікуванні, тільки 79 вагітних (17,5 %) були
госпіталізовані з приводу загрози передчасних пологів, а в 2000 р. з 557 – було
госпіталізовано вже 213 жінок, що становить 38,2 % (рис. 2.1).
1996 1997 1998 1999 2000
Рис. 2.1.1. Частота госпіталізації жінок у стаціонар із приводу загрози
передчасних пологів з 1996 по 2000 рр.
Як видно з представлених результатів, частота госпіталізації жінок у стаціонар
із приводу загрози передчасних пологів за аналізований період зросла більше ніж
удвічі.
З метою визначення частоти передчасних пологів і з’ясування основних причин їх
виникнення, нами проведений клініко-статистичний аналіз 1080 історій
передчасних пологів з загальної кількості 13977 пологів, що відбулися в
спеціалізованому по передчасних пологах пологовому будинку № 6 м. Києва з 1996
по 2000 рр. На основі вивчення архівних даних встановлено, що частота
передчасних пологів за цей період склала 7,7%.
За віком жінки з розглянутої групи розподілилися таким чином: до 18 років було
35 вагітних (3,3 %), з 18 до 26 років – 697 (64,5 %) і старших 26 років – 348
вагітних (32,2 %). Як видно з наведеного вище, основний контингент обстежених
був віком від 18 до 26 років, що відповідає активному дітородному періоду життя
жінки.
З загального числа обстежених жінок 450 було першовагітними (41,7 %) і 630
жінок (58,3 %) – повторновагітними. З 35 вагітних у віці до 18 років у 13 жінок
(37,1 %) ця вагітність була повторною. 53 жінки (15,2 %) віком понад 26 років
були вагітними вперше. У 260 жінок (24,1 %) пологи були першими, у 280 (25,9 %)
– другими, у 65 (6,0 %) – третіми й у 20 жінок (1,9 %) – четвертими і більше.
Таким чином, з аналізу видно, що передчасні пологи виникали найчастіше в жінок,
що були вагітними повторно.
У 53 жінок (4,9 %) передчасні пологи були повторні. У 48 з них (90,6 %) в
анамнезі були одні передчасні пологи й у 5 жінок (9,4 %) – двоє. 258 жінки
(23,9 %) перед очікуваними пологами робили 1 штучний аборт, 70 (6,5 %) – 2 і 93
жінки (8,6 %) робили 3 і більше абортів. Ретроспективно було з’ясовано, що в 98
жінок (9,1 %) в анамнезі був 1 спонтанний аборт і в 38 жінок (3,5 %) – 2 і
більше спонтанних аборти.
Як видно з проаналізованих 1080 випадків передчасних пологів у 555 жінок
спостерігалося внутрішньоматкове втручання з приводу штучного або мимовільного
переривання вагітності, що становило 51,4 %.
Серед причин недоношування вагітності певне значення має професія жінки. Однак,
за нашими результатами, із всіх обстежених тільки в 485 випадках (44,9 %) жінки
працювали, 502 жінки (46,5 %) були домогосподарками і 93 обстежених (8,6 %)
навчалися.
Одним з етіологічних факторів невиношування вагітності є патологія
репродуктивної системи. Нами було встановлено, що у 329 жінок (30,5 %)
спостерігалося пізнє становлення менструації, у 24 (2,2 %) – порушення
менструального циклу. У 275 жінок (25,5 %) в анамнезі були ерозія і/або
дисплазія шийки матки, у 224 жінок (20,7 %) – тривала безплідність у результаті
запальних захворювань внутрішніх статевих органів і/або полікістозу яєчників. У
125 жінок (11,6 %) спостерігалися кольпіти – з них у 83 жінок (66,4 %) –
неспецифічної й у 42 (33,6 %) – специфічної етіології. У 33 обстежених жінок
(3,05 %) була фіброміома матки, у 24 жінок (2,2 %) – кісти яєчників і в 16 (1,5
%) – аномалії розвитку статевих органів.
У 8 випадках (0,7 %) у вагітних в анамнезі був сифіліс, у 5 жінок (0,5 %) –
кондиломатоз статевих органів і в 3 жінок (0,3 %) спостерігався ендометріоз.
В останньому триместрі вагітності у виникненні передчасних пологів значно
посилюється роль екстрагенітальних захворювань і ускладнень вагітності. Так, у
124 жінок (11,5 %) відзначалася вегето-судинна дистонія. Захворювання ШКТ були
в 118 (10,9 %) вагітних. 100 жінок (9,3 %) страждали ендокринопатією. У 65
жінок (6,0 %) спостерігалися захворювання сечовидільної системи і 8 жінок (0,7
%) мали в анамнезі черепно-мозкову травму й епілепсію.
У 670 жінок (62,0 %) вагітність ускладнилася кольпітом, з яких у 595 жінок
(88,8 %) неспецифічної й у 75 (11,2 %) – специфічної етіології. У 453 випадках
(41,9 %) вагітність протікала на тлі загрози переривання в різні терміни
вагітності.
У 424 жінок (39,2 %) вагітність ускладнилася анемією різного ступеня тяжкості.
У 275 жінок (25,5 %) під час вагітності ускладнення були з боку сечовидільної
системи – у 148 жінок (53,8 %) спостерігалися цистіти й у 127 (46,2 %) –
пієлонефрити.
Під час даної вагітності 200 жінок (18,5 %) перенесли ГРВІ, грип або пневмонію.
У 25 жінок (2,3 %) було виявлено, що вони є носіями золотистого стафілококу і
25 жінок (2,3 %) – TORCH-інфекцій. 10 вагітних (0,93 %) були носіями вірусного
гепатиту. У 15 жінок (1,4 %) під час вагітності був виявлений хламідіоз, у 8
жінок (0,7 %) – сифіліс і 5 жінок (0,5 % ) під час вагітності перехворіли на
кір.
Таким чином, за