Ви є тут

Математичні методи в управлінні адаптацією виробничого потенціалу підприємства.

Автор: 
Тарнікова Наталія Ігорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U001290
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ ТА МОДЕЛІ В УПРАВЛІННІ АДАПТАЦІЄЮ ВИРОБНИЧОГО
ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
Проблеми застосування математичних методів в управлінні адаптацією виробничого
потенціалу підприємства
Основною функцією управління виробничо-господарською діяльністю підприємства є
планування. За допомогою планування здійснюється визначення траєкторії розвитку
підприємства в довгостроковому періоді, перспектив ведення виробничої
діяльності в короткостроковому періоді, вирішення поточних завдань підприємства
та ефективне використання його основних виробничих фондів,
промислово-виробничого персоналу та матеріальних ресурсів. На сьогоднішній день
математика стала беззаперечним інструментом розв’язання задач в різних областях
науки, зробивши подальший їх розвиток без неї неможливим. Адже, в умовах
безперервної економічної динаміки та нестабільного середовища для здійснення
виробничої діяльності стає недостатньо просто досвіду та підприємницької
інтуіції. Моделі прийняття рішення розробляються як основа рекомендацій для
здійснення управління.
Відомий економіст Е. Гутенберг у своїй роботі „До спору про методи” (1953 р.)
[153] вказував, що основною задачою економіки підприємства є „в елементах
побачити ціле, часткове розглядати як пояснення загального”. Він вважав, що
цінність економічного дослідження полягає насамперед у його методичності та
логічному обгрунтуванні, і не залежить від практичної ваги об’єкту, який
досліджується.
Математичні моделі та їх системи допомагають у розв’язанні проблем, з якими
стикається підприємство в процесі своєї виробничо-господарської діяльності. За
допомогою чітких математичних виразів, які враховують кількісні
взаємозалежності між елементами виробничої системи можна досягнути однозначної
відповідності системи планування на підприємстві та об’єктом управління. Моделі
пов’язують між собою основні параметри, за допомогою яких є можливим розуміння
суті економічних процесів, які відбуваються. Апарат математичного моделювання
дозволяє врахувати особливості протікання виробничого, фінансового та інших
економічних процесів. Економіко-математичне моделювання дозволяє провести
експеримент, не здійснюючи його реально і, відповідно, зменшити можливі затрати
на його проведення та скерувати розвиток економічного процесу або об’єкту у
потрібному напрямку вибравши необхідні для цього значення вхідних параметрів,
які впливають на систему. Математична модель є певним уособленням реального
об’єкту, вона формується на основі логічного мислення та реального економічного
об’єкта або процесу. Вона є багатофункціональною, тобто може використовуватись
не лише для однїєї конкретної змодельованої ситуації, але і для інших
економічних процесів, яким властиві аналогічні умови протікання. Реалізація
економіко-математичних моделей грунтується на використанні сучасних світових
комп’ютерних технологій. Покращується наукова обгрунтованість їх застосування,
дедалі більше розширюються напрямки використання математичних моделей та
досліджуються нові сфери.
Економіко-математичні моделі дозволяють приймати оптимальні рішення в тих чи
інших виробничих ситуаціях та допомогають ефективно досягнути поставленої мети.
Розроблені на професійному рівні економіко-математичні моделі дозволяють не
тільки розв’язати поставленні на підприємстві задачі оптимального використання
наявних ресурсів, вибору оптимальної системи планування та управління, але й
своєчасно реагувати на зміни у виробничому процесі та відповідно здійснювати
корекцію управлінських рішень. Математичне моделювання відкрило шлях до
використання сучасних комп’ютерних технологій, які забезпечують швидкість та
точність прийнятих рішень.
Математичні моделі можуть відображатись у явному та в неявному вигляді. В
явному вигляді у моделі відображаються ті параметри виробничого процесу, яким
властива кількісна оцінка і які піддаються формальному опису. Сучасні методи
математичного моделювання дозволяють враховувати і їх якісні характеристики. В
неявному вигляді математична модель записується за допомогою математичних
символів, які відповідають параметрам виробництва.
Перші спроби застосування кількісного аналізу в економіці належать французькому
вченому Франсуа Кене [13], йому належить розробка у 1776 році першої моделі
суспільного відтворення, яка носить назву «арифметичної формули». Виникнення ж
напрямку економіко-математичного моделювання в економічній науці пов’язують з
роботою Антуана Курно «Дослідження про математичні принципи теорії багатств»
(1838 р.) [13]. На сьогоднішній день вітчизняними та зарубіжними вченими
економістами-математиками зроблено значний внесок у дослідження сфери
застосування математичного моделювання, створено економіко-математичні моделі
та їх комплекси, які допомагають при розв’язанні багатьох економічних задач та
охоплюють виробничу, господарську та фінансову діяльність підприємства.
Нагромаджений великий досвід використання економіко-математичного моделювання
на практиці. В умовах сучасного зростання складності виробничо-господарських
відносин стало необхідним широке використання математичних методів та
моделювання для здійснення ефективного управління економічними процесами та
прийняття оптимальних управлінських рішень в умовах лімітованості виробничих та
фінансових ресурсів. Варто зауважити, що для більш успішного застосування
інструментарію математичного моделювання є необхідною безпосередня участь у
створенні, максимальному наближенні до реалій протікання економічного процесу
та реалізації моделі спеціалістів-практиків. Необхідність оптимального
використання можливостей підприємства щодо виро