Ви є тут

Психологічні основи розвитку здатності до підприємництва у випускників професійно-технічних навчальних закладів.

Автор: 
Добренко Інна Анатоліївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U001323
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИНУТОСТІ ЗДАТНОСТІ ДО
ПІДПРИЄМНИЦТВА У ВИПУСКНИКІВ
ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
У другому розділі висвітлюється організаційна процедура констатувального
дослідження; визначено ключові поняття, завдання, методи та психодіагностичне
забезпечення експерименту, проаналізовано результати дослідження, зроблено
висновки.
2.1. Організаційна процедура, завдання, методи і методика констатувального
експерименту
Основні напрями і завдання констатувального експерименту.
Визначити організаційну процедуру та діагностичну основу експерименту.
Проаналізувати отримані результати за такими напрямами:
планування самозайнятості у незайнятих випускників ПТНЗ;
розвиток підприємницьких якостей у незайнятих випускників ПТНЗ;
набуття професійно-орієнтованої інформативності та стилю поведінки.
Організаційна процедура. Констатувальним дослідженням було охоплено 227 осіб, –
безробітних випускників ПТНЗ №11 та №19 м. Бердянська, які перебували на обліку
в Центрі зайнятості м. Бердянська Запорізької області. Досліджувані мали
спеціальності столяра, плиточника, штукатура.
Дослідження проводилися в Центрі зайнятості на курсах перепідготовки незайнятої
молоді та під час психологічних профорієнтаційних консультацій в Бердянському
інституті підприємництва.
В експерименті була задіяна молодь, яка не мала постійної роботи впродовж двох
років.
Констатувальний експеримент проводився в три етапи з певними проміжками часу.
І етап – підготовчий. На цьому етапі створювалися необхідні психологічні умови
для об’єктивного дослідження, а саме: організовувалися та проводилися заняття з
навчання незайнятих випускників як користуватися самодіагностичним
інструментарієм, узагальнювати та оформляти результати дослідження, формулювати
висновки.
Результати такого навчання експериментально апробовано, уточнено методи та
складові психодіагностичного і самодіагностичного комплексу дослідження.
ІІ етап – аналітико-оцінювальний. На цьому етапі проаналізовано результати
самодіагностичного та психодіагностичного дослідження за визначеними напрямами;
оцінено психологічні можливості незайнятих випускників самостійно користуватися
отриманими результатами.
ІІІ етап – підсумковий. Упродовж цього етапу незайняті випускники отримували
індивідуальні консультації експериментатора; проводилося програмне
спостереження за їхньою поведінкою; узагальнювалися результати дослідження.
Завдання експерименту. Обґрунтувати психологічні особливості становлення
компонентів здатності до підприємництва у незайнятих випускників.
Часткові завдання:
Розкрити психологічні впливи самодіагностичного матеріалу на переорієнтацію та
спрямованість незайнятих випускників до підприємництва.
Визначити особистісні та професійні можливості становлення компонентів
здатності до підприємництва у незайнятих випускників ПТНЗ.
Проаналізувати компоненти здатності до підприємництва у незайнятих випускників.
Завдання дослідження полягало в наступному:
експериментально організувати самодослідження та самооцінювання випускниками
процесу і результатів становлення компонентів здатності до підприємництва;
дослідити професійний та особистісний досвід, різноманіття умінь, психологічних
станів, що становлять структуру здатності випускників до підприємницької
діяльності, визначити міру задоволення власним соціальним статусом, мотивами та
плануванням самозайнятості.
На основі визначених напрямів конструювалися програми дослідження психологічних
особливостей становлення компонентів здатності. Організаційні етапи
констатувального дослідження відповідно до поставлених завдань та мети названо:
«стимуляція», «організація», «самоуправління».
«Стимуляція» – організоване навчання незайнятих випускників, спрямоване на
дослідження особистісно-когнітивних можливостей самостійної роботи з
дослідницьким інструментарієм; інформаційно-дослідницьким змістом матеріалу,
методами його подачі у них стимулювалася самостійність мислення і
пошуково-дослідницька активність. З метою оцінювання ефективності стимулювання
в процесі дослідження виділялися провідні пізнавальні дії випускників:
мисленнєві, дії запам’ятовування, які потрібні їм для вирішення певних завдань.
Перед ними ставилися доступні навчальні завдання. При цьому виявлявся особистий
досвід випускників, їхні знання відмінностей різних видів діяльності, зокрема,
в предметно-трудових, на які користуються попитом на ринку праці. Під час
дослідження використовувалися такі методи: аналіз продуктів діяльності
випускників – творчі роботи, виконані завдання проблемного характеру, дискусії
з приводу способу рішення задач і виконання завдань, зміст яких пов’язувався з
організацією власного підприємства; індивідуальний експеримент з самостійного
конструювання структури компонентів підприємницької діяльності; розв’язування
кросвордів, ребусів.
На етапі, який умовно отримав назву «організація» проводилося
аналітико-оцінювальне дослідження, спрямоване на виявлення психологічних
особливостей пізнавальної активності, можливостей випускників оволодівати
новими вимогами трудової діяльності, професій сучасного ринку праці.
Організовувалися дослідницькі ситуації з оволодіння випускниками різноманітними
методами, знаннями особистих властивостей, дослідженням себе як суб’єкта
професій підприємництва. Дотримувався темп, тривалість виконання запропонованих
завдань.
На етапі «самоуправління» дослідження спрямовувалося на виявлення психологічних
особливостей поведінки випускників, в яких були вияви соціальної зрілості
незайнятих випускників. Такі вияви були безпосередньо пов’язані з здатністю
використовувати зміст запропонованої інформ