РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ДОВГОТЕРМІНОВОГО ДИСКОНТУВАННЯ В СИСТЕМІ
ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Застосування процедури довготермінового дисконтування в системі
економічної оцінки виробничо – господарської діяльності підприємства
Досліджуючи кредитні відносини між виробничо – господарськими підприємствами і
банківською системою України можна сказати, що основним і єдиним вирішенням
проблеми довготермінового дисконтування є обмеження нарахування проценту на
процент при кредитних відносинах. А саме, при наданні кредитів виробничо –
господарським підприємствам, банки нараховують величину боргу за формулою
простих процентів, крім цього здебільшого вимагаючи від позичальника почати
погашати кредитну заборгованість після закінчення терміну в один місяць.
Дещо іншою є ситуація при депозитних вкладах. Тут є можливість вибрати такий
тип рахунку, який передбачав би нарахування складного проценту. Так,
“Приватбанк” пропонує рахунок “Накопичувальний” мінімальний термін - 6 місяців,
нарахування процентів за складними відсотками, на 01.09.2003р. під 13,65%
річних, мінімальна сума вкладу 200 грн. Проблема довготермінового дисконтування
тут не проявляється так гостро, адже найдовший термін таких рахунків становить
8 - 9 років, це пов’язано з невеликим терміном функціонування Українських
банків.
Так, наприклад, розглядаючи кредитні відносини між виробничими підприємствами і
банківською системою Швейцарії, то тут обґрунтування вибору довготермінового
дисконтування полягає в прийнятті банківською системою умов, які встановлюють
низькі і стабільні дисконтні ставки. Так ще в 1959 році дисконтна ставка,
встановлена Швейцарським національним банком, дорівнювала – 2% і до сьогодення
мала тенденцію до зниження. [74, с. 111]. Щодо депозитів нерезидентів, в
швейцарській валюті, можна відзначити, що в 1971 р. по таких рахунках була
введена від’ємна процентна ставка, що призвело до відтоку капіталів
нерезидентів зі Швейцарії до інших держав світу [10, с. 18].
Свій підхід до розв’язку проблеми довготермінового дисконтування пропонує В.
Галасюк [24], який базується на двох принципах теорії фінансів, що лежать в
основі теорії цінності грошей з плином часу і процедури дисконтування:
“сьогоднішній долар ціниться більше, ніж завтрашній” і “надійний долар ціниться
більше, ніж ризиковий” [24].
В. Галасюк твердить, що єдиною універсальною основою двох вищенаведених
принципів теорії фінансів є ймовірність неодержання долара. При цьому у
ймовірності неодержання долара існує не одна, а дві універсальних основи. Перша
з них полягає в тому, що ймовірність наявності в майбутньому долара, який
виступає в ролі об’єкта для одержання, знаходиться в інтервалі 0 < p0 < 1.
Друга універсальна основа полягає в тому, що ймовірність існування суб’єкта в
майбутньому знаходиться в інтервалі 0 ? pс < 1.
В майбутньому може не бути в наявності очікуваного для отримання як об’єкта (в
даному випадку долара), так і самого суб’єкта, який очікує отримати даний
об’єкт (рис. 2.1).
В. Галасюк стверджує, що другий принцип теорії фінансів відображає
універсальну основу, яка полягає в тому, що ймовірність існування об’єкта в
майбутньому знаходиться в інтервалі значення 0 < p0 < 1, а перший принцип
теорії фінансів відображає універсальну основу, яка полягає в тому, що
ймовірність існування суб’єкта в майбутньому знаходиться в інтервалі значень 0
? pс < 1.
Рис 2.1. Ймовірність існування об’єкта і суб’єкта
в теперішньому і майбутньому [24]
В. Галасюком була запропонована антропологічна концепція дисконтування. Суть
цієї концепції полягає в тому, що в основі універсальної процедури
дисконтування майбутніх додатних і від’ємних грошових потоків лежить не факт
того, що завжди і всюди інвестовані ресурси мають додатній приріст, а факт
того, що якщо суб’єкт економічних відносин – людина, то ймовірність її
існування з плином часу завжди і всюди зменшується і з моменту його смерті буде
рівна нулю (pс = 0). Саме з цих причин ціннісна оцінка майбутніх подій, як
позитивних, так і негативних з точки зору конкретного суб’єкту, який приймає
економічні рішення, повинна дисконтуватися.
Оскільки кожна людина надає перевагу отримувати різні блага саме зараз, а не
після смерті, то кожен з нас, оцінюючи події, швидше за все, по відношенню до
сьогоднішньої події буде застосовувати коефіцієнт одиницю, а по відношенню до
події, яка виникне за межею смерті – коефіцієнт нуль. При чому антропологічною
причиною тренду зміни значень вищеописаного коефіцієнта (рис. 2.2) є об’єктивно
існуючий тренд спадаючої ймовірності суб’єкту економічних відносин – людини
(рис. 2.3).
Таким чином, в результаті дослідження універсальних основ процедури
дисконтування В. Галасюк вважає, що ним був одержаний принципово важливий
висновок про те, що вимір цінності об’єктів економічних відносин з часом
(долар, гривня, рубель, євро і ін.), виражений в універсальній процедурі
дисконтування є наслідком не майбутнього зменшення цінності об’єктів, а
наслідком спадаючої ймовірності існування суб’єкта економічних відносин –
людини, яка проводить оцінку цінності цих об’єктів.
Рис. 2.2. Тренд зміни значення антропологічного
коефіцієнта дисконтування [24]
Більш детально підхід В. Галасюка можна розглянути на такому прикладі. Є
можливим зробити вибір, отримати 100 гривень зараз чи мільярд гривень через 100
років, річна ставка дисконтування рівна 15%.
Згідно стандартної процедури довготермінового дисконтування 100 гривень які
можна отримати негайно. Цінність цих 100 гривень рівна PV1 = 100 грн. Оскільки
1000000000 грн.
- Київ+380960830922