РОЗДІЛ 2
аналіз та прогнозування складових конкурентоспроможності нової продукції
2.1. Дослідження впливу якості продукції на її конкурентоспроможність
Сучасний етап інтенсивного розвитку економіки України потребує не просто
збільшення обсягів виробництва, а випуску найбільш досконалої технічної
продукції, тобто продуктивної, надійної, безпечної, економічної у використанні
тощо. Тому очевидно, що проблема підвищення якості та конкурентоспроможності
продукції є однією з найважливіших. Вихід вітчизняної економіки з кризи в
умовах вільних ринкових відносин можливий, якщо наша промисловість вироблятиме
лише високоякісну, а, отже, конкурентноспроможну техніку.
Однак, висока якість товару далеко не гарантує високий рівень його
конкурентоспроможності. Для пояснення даного ствердження проаналізуємо
взаємозв’язок ланцюжка категорій “якість – корисність –
конкурентоспроможність”.
У сучасній фаховій літературі можна зустріти таке визначення: "Якість, як
економічна категорія, відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють
міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого
призначення" [59, 62, 121, 140, 161, 170]. Сама міра, або ступінь задоволення
конкретної потреби характеризує корисність продукції. Визначаючи її
конкурентоспроможність, слід оцінити наскільки вищою/нижчою є ступінь
задоволення одиницею даної продукції у порівнянні з аналогами-конкурентами.
Отже, якість товару впливає на величину його корисності. Але з цього аж ніяк не
випливає, що вироби більш високої якості повинні мати й більшу корисність.
Величина корисності, крім якості, залежить також від витрат на виробництво та
споживання продукції [95]. Тому корисність для споживача найякіснішого виробу,
що потребує більших витрат, може виявитися меншою, ніж виробу більш низької
якості, але який потребує менших витрат. Однак, не дивлячись на це, якість
першого виробу залишається більш високою, ніж якість другого. Корисність по
відношенню до якості продукції слід вважати більш складною економічною
категорією. Корисність продукції лежить в основі її конкурентоспроможності.
Всі три категорії, як властивості товару, проявляються в процесі його
споживання. У даному випадку споживання виконує роль зворотного зв’язку по
відношенню до процесу проектування, який реалізує в продукті деякий рівень
корисності та конкурентоспроможності, надавши його якості певні
техніко-економічні параметри. Для того, щоб створити свідомо
конкурентоспроможний товар, конструктор за проектування повинен орієнтуватися
на ті ж критерії його якості та корисності, якими оперує споживач. Розглянемо
три важливі варіанти:
Техніко-економічні параметри продукції, що характеризують її якість, нижчі, ніж
реально існуючі потреби. Це може бути наслідком ряду обставин: недосконалість
конструкції, низькоякісне виготовлення продукції, недотримання умов її
експлуатації і таке інше. В цьому разі для приведення показників якості і
корисності продукції у відповідність існуючим потребам, виробник та (або)
споживач вимушені будуть залучати додаткові кошти на усунення причин
невідповідності або, взагалі, на заміну даної продукції новою.
Техніко-економічні параметри продукції повністю або частково перевищують
потреби, що реально існують. Така обставина може виникнути в тому випадку, коли
виробник не має в своєму розпорядженні об’єктивну інформацію про структуру та
динаміку потреб, або довговічність виробу перевищує період його морального
старіння, або довговічність комплектуючих машини більше її власної
довговічності. Можливий і такий варіант, коли в силу специфіки виробництва
високоефективні параметри нової техніки не використовуються повністю.
Потенційний ефект такої техніки реалізується лише частково. Більш ефективнішою
виявляється менш досконала, але дешевша машина.
Техніко-економічні параметри виробу повністю відповідають структурі та динаміці
потреб. У цьому разі потреби задовольняються з найменшими витратами, тому що
таке співвідношення якості і корисності виробу буде найоптимальнішим. Воно
забезпечує найбільшу ефективність споживання продукції.
Із наведених варіантів співвідношень якості і корисності виробу випливає, що
вони можуть знаходитись як в прямому так і в зворотному зв’язку. Втілена у
конкретному продукті корисність є оптимальною тільки в тій мірі, в якій якість
відповідає конкретній потребі. Зниження корисності виробу в експлуатації
відбувається як за обставини виробництва низькоякісної, так і необґрунтовано
високоякісної продукції. І в тому і в іншому разі як наслідок мають місце
невиправдані надлишкові витрати. Оптимальне сполучення якості та корисності
виробу забезпечує найбільшу ефективність в споживанні. Отже, оптимальний рівень
задоволення потреб забезпечується необхідним рівнем якості продукції. Це
основний з факторів, що визначає високий рівень її конкурентоспроможності. Хоча
слід нагадати, що на останню впливають й інші чинники.
Маючи на увазі досягнення відповідності між якістю продукції та її
конкурентоспроможністю, слід використовувати термін "вдосконалення якості". Він
більш точно, ніж термін "підвищення якості", виражає суть проблеми. В одних
випадках якість слід підвищувати, в других – залишати незмінною, в третіх –
можливо навіть знижувати в цілому, або за окремими параметрами.
З цього певною мірою випливає, що на рівень конкурентоспроможності впливає як
комплексний показник якості одиниці продукції, що відображає кілька його
властивостей, так і одиничний, що характеризує будь-яку одну властивість
продукту.
Залежно від призначення
- Київ+380960830922