Вы здесь

Соматичні та генетичні ефекти в дітей у віддалені строки після внутрішньоутробного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС

Автор: 
Мішаріна Жанна Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U001411
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

<p>Розділ 2<br />ОБ'ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ<br />2.1. Обўєкт дослідження<br />Об'єктом дійсного дослідження є 392 дитини. I основну групу склали 114 дітей,<br />які народилися від вагітних на момент аварії жінок, евакуйованих з м. Прип'ять<br />( за типом опромінення їх можна віднести до варіанту гострого однократного); II<br />основну групу - 110 дітей, які народилися від вагітних на час аварії жінок, що<br />залишилися постійно проживати у зоні радіоекологічного контролю; контрольну<br />групу - 168 дітей, які проживають в умовах природного радіаційного фону. <br />Залежно від наявності морфогенетичних аномалій розвитку діти кожної групи були<br />розподілені на А, Б, В підгрупи. Так, підгрупу А склали діти без стигм<br />дизембріогенезу, у підгрупу Б увійшли діти, у яких було зареєстровано від 1 до<br />5 дизморфій, діти із множинними малими аномаліями й/або вадами розвитку були<br />віднесені до підгрупи В (табл. 2.1). <br /> Таблиця 2.1<br />Розподіл обстеженого контингенту дітей залежно <br />від кількості стигм дизембріогенезу<br />Група спостереження <br />Кількість дітей<br />абсолютна<br />відносна (%)<br />I основна<br />n=114<br />IА<br />2,6 <br />IБ<br />61<br />53,5<br />IВ<br />50<br />43,9<br />II основна<br />n=110<br />IIА<br />4,6<br />IIБ<br />68<br />61,8<br />IIВ<br />37<br />33,6<br />Група<br />контролю<br />n=168<br />30<br />17,9<br />118<br />70,2<br />20<br />11,9<br />2.2. Методи дослідження <br />Клінічна характеристика та оцінка стану здоров’я дітей надана на підставі<br />вивчення медичної документації та аналізу результатів комплексного клінічного<br />обстеження наступними фахівцями: педіатром, генетиком, ендокринологом,<br />невропатологом, гематологом, окулістом, хірургом, стоматологом, а також<br />антропометричних вимірів. <br />Антропометричні виміри включали: визначення маси тіла на стандартних медичних<br />терезах, довжини тіла за допомогою вертикального ростоміру в положенні<br />“стоячи”, окружності грудної клітини на фазі вдиху та видиху та окружності<br />голови за допомогою сантиметрової стрічки. <br />Індивідуальні антропометричні показники дитини порівнювали з віковими<br />антропометричними таблицями, оцінку гармонійності фізичного розвитку дітей<br />проводили з використанням оціночних номограм. <br />За результатами оцінки фізичного розвитку виділяли три його рівні: <br />1) середній - якщо коливання показників знаходилися в межах одного сигмального<br />відхилення (Х ± 1,0 s); <br />2) нижче/вище за середнє – якщо показники варіювали від 1 до 2 стандартних<br />відхилень (Х ± 1,0 – 2,0 s); <br />3) низький/високий - якщо показники виходили за межі 2 стандартних відхилень (Х<br />± 2,0 s). <br />За допомогою клініко-генетичного методу оцінювався фенотип кожної дитини з<br />фіксацією малих аномалій та вроджених вад розвитку в розробленому нами<br />протоколі (Додаток А). Він представляє собою карту, в якій стигми<br />дизембріогенезу та вади розвитку, що найчастіше зустрічаються, згруповані за<br />анатомічною локалізацією: малі аномалії та вади шкіри, її придатків і м'язів,<br />малі аномалії та вади розвитку голови і шиї, кістякові аномалії (тулуб, верхні<br />та нижні кінцівки), аномалії та вади розвитку внутрішніх органів, показники<br />фізичного розвитку. Карта включає відомості про близьких родичів пробанду, стан<br />їхнього здоров'я та можливі контакти з мутагенами зовнішнього середовища як<br />фізичного, так і хімічного походження. Реєструвались такі антенатальні фактори<br />ризику як стан здоров’я батька та матері, наявність у них та у родині патології<br />зі спадковою схильністю, вік батьків, особливості професійної діяльності і<br />шкідливі звички (табакопаління, зловживання алкоголем), обтяжений<br />акушерсько-гінекологічний анамнез, ускладнений перебіг вагітності, пологів. <br />Методичні підходи та моделі розрахунку індивідуальних доз загального<br />опромінення та червоного кісткового мозку у дітей, які зазнали гострої та<br />тривалої дії радіаційного чинника внутрішньоутробно та на наступних етапах<br />онтогенезу, були розроблені та виконувались лабораторією непрямих та<br />розрахункових методів дозиметрії під керівництвом професора В.С. Репіна. <br />Ретроспективна оцінка доз опромінення за період внутрішньоутробного розвитку<br />дітей, які зазнали дії гострого опромінення, виконана на підставі даних<br />анкетного опитування проведеного нами, про режим поведінки та маршрути<br />пересування вагітної жінки за період від початку аварії до моменту евакуації. В<br />основу реконструкції покладена динаміка потужності експозиційної дози в окремих<br />пунктах м. Прип'ять і населених пунктах 30-км зони. При реконструкції доз<br />враховувались година й місце перебування жінок на вулиці, тривалість і місце їх<br />перебування під захистом житла та інших будівель. Зіставлення маршрутів<br />пересування з динамікою потужності дози дозволило оцінити індивідуальні дози<br />зовнішнього опромінення з урахуванням особливостей режиму поведінки. <br />На підставі проведених розрахунків встановлено, що у дітей, які зазнали дії<br />гострого опромінення в період внутрішньоутробного розвитку, дози загального<br />опромінення коливалися в межах 10,0 - 376,0 мЗв, сумарні еквівалентні дози<br />опромінення червоного кісткового мозку мали такі ж значення 10,0 - 376,0 мЗв<br />(рис. 2.1). <br />Модель формування доз при тривалому опроміненні в період внутрішньоутробного<br />розвитку та після народження ґрунтується на ретроспективній оцінці сумарних доз<br />опромінення дітей, які народилися від вагітних на момент аварії жінок, і<br />накопичених дитиною за час проживання на забрудненій території (1986-1998<br />рр.). <br /><br />Рис. 2.1. Частотний розподіл індивідуальних доз опромінення червоного<br />кісткового мозку в період внутрішньоутробного розвитку дітей, що народилися в<br />жінок евакуйованих з м. Прип’ять. <br />Модель розрахунку дози враховувала зміну споживання основних продуктів<br />харчування з віком. Це означає, що при одній і тій же щільності випадіння<br />радіонукліду, його сумарне надходж</p>