РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МЕТОДОЛОГІЯ, МЕТОДИКА, ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ОБСЯГИ ВИКОНАНИХ РОБІТ
2.1. Програма досліджень
Програмою досліджень природного насіннєвого лісопоновлення у свіжих дібровах
північної частини Правобережного Лісостепу передбачалось вивчення чотирьох
етапів поновлення молодого покоління лісу:
плодоношення деревних порід у насадженні;
проростання насіння і утворення сходів;
виживання сходів і самосіву;
адаптація і розвиток підросту.
Успіх кожного етапу лісопоновлення залежить від біологічних властивостей
деревних порід, лісорослинної зони та дії екологічних факторів, насамперед,
кліматичних і ґрунтових.
2.2. Об’єкти досліджень та обсяги виконаних робіт
Діброви – група типів лісу, в якій головними лісотвірними породами є дуб
звичайний, дуб скельний або дуб пухнастий [81, 177], які у межах України
займають 1,5 млн. га, що складає 14 % вкритої лісом площі [198].
Нині площа дібров у північній частині Правобережного Лісостепу складає 44,7
тис. га, з них 41,0 тис. га (91,7 %) належить свіжим дібровам (D2), які
найбільш представлені у ДП ,,Білоцерківське лісове господарство” – 13,9 тис. га
(31,1 %), у ДП ,,Богуславське лісове господарство” – 20,7 тис. га (46,3 %), у
ДП ,,Фастівське лісове господарство” – 2,5 тис. га (5,6 %) Київського обласного
управління лісового господарства [143, 144, 145], де проводились дослідження
природного насіннєвого поновлення лісу.
З цією метою було закладено 15 тимчасових пробних площ (ПП) у пристиглих,
стиглих і перестиглих дубових насадженнях, 46 облікових ділянок (ОД) на 1 –
6-річних зрубах. Під наметом лісу відібрано 480 зразків лісової підстилки і
опаду для встановлення їх параметрів. Вимірювання освітленості під наметом
дубових насаджень проводилось у 145 тимчасових точках. Для визначення
фізико-хімічних і агрохімічних властивостей сірих лісових ґрунтів у дубових
насадженнях і на їх зрубах закладено 6 ґрунтових розрізів та відібрано 24
зразки ґрунту.
2.3. Методологія та методика досліджень
У самому понятті „ліс”, як воно сформульовано Г.Ф. Морозовим, присутня вказівка
на єдність організму і середовища [102]. Ліс як складова частина біосфери Землі
вивчається у динаміці, тобто з урахуванням кількісних і якісних змін [159].
Складні процеси, що характерні для лісу, складні взаємини між складовими
частинами угруповання, між лісом і факторами довкілля можна зрозуміти з
діалектичних позицій, які по відношенню до лісу формулюються так:
ліс та явища його життя знаходяться в єдності, у сукупності, взаємообумовленому
зв’язку, взаємодії поміж собою і з оточуючим середовищем;
ліс та явища його життя розглядаються не тільки у стані спокою, а в русі і
безперервному розвитку;
розвиток лісу – це не просто ріст та накопичення маси. Розвиток – це перехід
від кількісних змін до корінних якісних, який здійснюється не тільки поступово,
а й стрибкоподібно;
процес розвитку відбувається не як звичайне повторення пройденого, старого, а
поступово, через сходження по спіралі, не випадково, а закономірно;
розвиток проявляється як єдність і боротьба протилежностей. Боротьба
протилежностей складає внутрішнє поняття процесу розвитку, процесу переходу від
кількісних змін до якісних;
якісні зміни не визначають заперечення старого і утвердження нового явища
природи. Заперечення – це не знищення явища, а мить, ступінь розвитку з
утриманням частки старого (позитивного або негативного).
На підставі матеріалів лісовпорядкування та обліку лісового фонду ДП
,,Білоцерківське лісове господарство”, ДП ,,Богуславське лісове господарство”,
ДП ,,Фастівське лісове господарство” визначали місцезнаходження (квартал,
виділ) пристиглих, стиглих і перестиглих дубових насаджень та 1 – 6-річних
зрубів в умовах свіжої діброви (D2).
ПП і ОД закладали згідно із загальноприйнятими у лісовій таксації і лісівництві
методиками [141, 116]. ПП і ОД розміром 100 Ч 100 м або 50 Ч 200 м закладалися
з відступом від узлісь, просік, доріг, зрубів, галявин, ріллі, сіножатей тощо
не менше, ніж 30 м. Суцільний перелік дерев на ПП під наметом лісу виконували
мірною вилкою за 4-см ступенями товщини для кожного елементу лісу з розподілом
їх на ділові, напівділові, дров’яні та сухостійні. За допомогою таблиць площ
поперечних перерізів деревних стовбурів [123] обчислювали загальну суму площ
поперечних перерізів дерев кожного ступеню товщини і підсумовували з кожного
елементу лісу у цілому.
Шляхом ділення загальної суми площ поперечного перетину кожної складової
породи на відповідну загальну кількість її стовбурів на пробі, обчислювали
площу поперечного перетину середнього дерева. За цим значенням визначали
середній діаметр у всіх складових деревних порід насадження. За графіком висот,
який будували за допомогою заміряних у 9 – 12 дерев висот переважаючого
елементу лісу, для дерева середнього діаметру визначали його середню висоту.
За середньою висотою основного елементу лісу та його віку і походженням
визначали клас бонітету за шкалою М.М. Орлова.
Відносну повноту визначали окремо для кожної складової породи як відношення
фактичної суми площ поперечного перетину цієї породи на 1 га до її значення для
нормального насадження (тобто за повноти 1,0). Загальна повнота насадження
дорівнює сумі відносних повнот складових порід [141].
За сортиментними таблицями [169] визначали запас, як підсумковий з усіх
ступенів товщини, згідно прийнятому розряду висот складової породи (елементу
лісу). Отриманий на пробі запас кожної складової породи перераховували на 1,0
га.
Лісотипологічні дослідження на ПП і ОД проводилися за методикою Д.В. Воробйова
[16]. Тип лісорослинних умов вказували за П.С. Погребняком [133].
Склад і густоту підліску на ПП
- Київ+380960830922