РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна характеристика хворих
В дослідження включали хворих лише за умови їх добровільної згоди з метою та
об’ємом запланованих обстежень, необхідністю призначення антибактеріальної
терапії та можливим ризиком виникнення її побічних ефектів. За дизайном
проведене дослідження — відкрите, проспективне, рандомізоване, IV фаза.
Критерії включення пацієнтів у дослідження:
вік 18 років та більше;
наявність клінічних та рентгенологічних ознак пневмонії, яка виникла у них в
амбулаторних умовах та мала нетяжкий перебіг і не потребувала госпіталізації.
Критерії виключення:
наявна або передбачувана непереносимість антибіотиків дослідження;
проведення антибактеріальної терапії впродовж останніх 3 міс з приводу
будь-якого захворювання;
тривале лікування системними глюкокортикостероїдами (прийом преднізолону в дозі
10 мг/добу та вище);
захворювання на туберкульоз, наявність бронхоектазів, злоякісного
новоутворення, СНІДу, алкогольної та наркотичної залежності.
Для вирішення задач дослідження обстежили 272 хворих на НП, які перебували на
лікуванні в пульмонологічному відділенні Головного військового клінічного
госпіталю Міністерства оборони України, з яких 85,3 % — в умовах денного
стаціонару. Усі пацієнти — чоловіки віком від 16 до 67 років, середній вік яких
становив (30,4 ± 1,9) року.
Діагноз НП нетяжкого перебігу встановлювали на підставі аналізу даних
клінічного, рентгенологічного та лабораторних методів дослідження відповідно до
рекомендацій, наведених в наказі МОЗ України № 311 від 30.12.1999 р. [14].
Медичних показань для лікування хворих в умовах стаціонару не було. Причиною
госпіталізації усіх хворих, включених у дослідження, були соціальні обставини
(проходження строкової служби, проходження служби у віддалених районах,
проживання у гуртожитку і тощо).
Усіх включених у дослідження пацієнтів розділили на 2 групи залежно від
наявності супутньої патології та модифікуючих факторів, які впливають на ризик
появи окремих збудників НП у дорослих [2, 13, 49]. Такими факторами, які
асоціюються з великою ймовірністю участі антибіотикорезистентних штамів S.
pneumoniae у виникненні НП, є:
· вік старше 65 років;
· терапія b-лактамами, яку проводили протягом останніх 3 міс;
· алкоголізм, імунодефіцитні захворювання/стани (в тому числі лікування
системними глюкокортикостероїдами);
· множинні супутні захворювання внутрішніх органів.
Появу грамнегативних ентеробактерій можуть зумовити:
· супутні серцево-судинні та бронхолегеневі захворювання;
· множинні супутні захворювання внутрішніх органів;
· антибактеріальна терапія, яку проводили з приводу інших захворювань;
· перебування у будинку для людей похилого віку.
Етіологічна значущість P. aeruginosa значно зростає у разі:
· виснаження;
· наявності “структурних” захворювань легень (наприклад, бронхоектази,
муковісцидоз);
· тривалого лікування системними глюкокортикоїдами (прийом преднізолону в дозі
10 мг/добу та вище);
· терапії антибіотиками широкого спектра дії більше 7 днів протягом останнього
місяця.
До складу 1-ї групи дослідження включили 132 хворих на НП з нетяжким перебігом,
які не потребують госпіталізації, без супутньої патології та інших модифікуючих
факторів. До складу 2-ї групи дослідження включили 140 хворих на НП з нетяжким
перебігом, які не потребують госпіталізації, з наявністю супутньої патології
та/або інших модифікуючих факторів.
У хворих 1-ї групи середній вік складав (23,9 ± 2,1) року (табл. 2.1). В усіх
випадках запальний процес в легенях був однобічним і локалізувався в межах
однієї частки (найчастіше в 1 – 2 сегментах). На початку лікування в усіх
хворих температура тіла не перевищувала 39 °С, а у більшості була
субфебрильною. Задишку відмічали 45,5 % пацієнтів при звичайному повсякденному
фізичному навантаженні. Усі хворі скаржились на помірний або ж незначний
періодичний кашель, який у 86,4 % з них супроводжувався виділенням незначної
кількості слизово-гнійної або слизової мокроти. При аускультації крепітуючі
хрипи в зоні проекції запальних змін в легенях вислуховували у 95,5 %
обстежених. Практично в усіх пацієнтів визначали різного ступеня зміни в
клінічному аналізі крові: кількість лейкоцитів складала (10,3 ± 0,9) Ч109/л, а
ШОЕ — 17,4 ± 1,5 мм/год.
Середній вік хворих 2-ї групи складав (36,8 ± 3,1) року, у 97,1 % із них
виявили супутню патологію: у 29,3 % — хронічне обструктивне захворювання
легень, у 26,4 % — ішемічна хвороба серця, у 20,0 % — гіпертонічна хвороба, у
4,3 % — цукровий діабет, у 8,6 % — хронічний холецистит, у 8,6 % — хронічний
пієлонефрит (див. табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Клінічна характеристика хворих на НП з нетяжким перебігом,
які не потребують госпіталізації
Показник
1-ша група
(n = 132)
2-га група
(n = 140)
Вік, роки
23,9 ± 2,1
36,8 ± 3,1
Температура тіла:
– < 37 °С, %
16,7 ± 3,2
10,0 ± 2,5
– < 37 °С ? 38 °С, %
57,6 ± 4,3
52,9 ± 4,2
– > 38 °С ? 39 °С, %
25,8 ± 3,8
37,1 ± 4,1
Задишка, %
45,5 ± 4,3
50,7 ± 4,2
Кашель, %
100
100
Харкотиння, %
86,4 ± 3,0
89,3 ± 2,6
Крепітуючі хрипи в легенях, %
95,5 ± 1,8
92,1 ± 2,3
Кількість лейкоцитів в крові, 109 /л
10,3 ± 0,9
10,1 ± 0,9
ШОЕ, мм/год
17,4 ± 1,5
20,4 ± 1,7
Супутні захворювання, %
97,1 ± 1,4
В усіх випадках запальний процес в легенях також був однобічним і локалізувався
в межах однієї частки (найчастіше в 1 – 2 сегментах). На початку лікування в
усіх хворих температура тіла не перевищувала 39°С, а у більшості була
субфебрильною. Задишку при звичайному повсякденному фізичному навантаженні
відмічала половина пацієнтів. Усі хворі скаржились на помірний або ж незначний
періодичний кашель, який у 89,3 % з ни
- Київ+380960830922