Розділ 2
Умови, матеріал та методи дослідженНЯ
2.1. Грунтово-метеорологічні умови
Дисертаційна робота виконана в Поліській дослідній станції ім. О.М.Засухіна
Інституту картоплярства УААН протягом 1998 – 2003 років.
Дослідна станція розташована в Малинському районі, який знаходиться в
північно-східній частині Житомирської області. Грунти дослідного поля легко
дерново-слабопідзолисті. Материнською породою є флювіогляціальні піски. Верхні
горизонти грунтового розрізу характеризуються підвищеною кислотністю, мають
нестабільний колоїдний комплекс, який мало збагачений калієм, магнієм.
За механічним складом грунти піщані (частка піску складає 93 - 96 %), що
обумовлює швидкі темпи мінералізації органічної речовини, високу аерацію та
нестійке зволоження.
Глибина орного шару 18 - 22 см. Вміст гумусу у грунті за Тюріним складає 0,6 -
0,8 %, рухомих форм фосфору (за Кірсановим) - 20 - 25, а калію (за Масловою) -
15 - 20 мг/кг грунту, рН сольової витяжки - 4,6 - 5,0, гідролітична кислотність
1,5 - 2,0 мг.екв/ 100 г грунту, ступінь насиченості основами 45 - 48 %, сума
поглинутих основ - 2 - 3 мг-екв./100г грунту.
Клімат зони центрального Полісся помірно континентальний. За багаторічними
даними середньорічна температура повітря складає +7о С. Тривалість безморозного
періоду 125 - 166 днів. Останні весняні заморозки бувають в середині-кінці
квітня, рідко в травні, а перші осінні – в кінці вересня, жовтні. Середньорічна
кількість опадів 552 мм.
Дані ( рис. 2.1, додаток А) свідчать, що кількість опадів за період вегетації
картоплі неоднакова за роками. Порівняно із середньою багаторічною, краще за-
Рис. 2.1 Відхилення від середньої багаторічної кількості опадів за пе-
ріод вегетації картоплі.
Продовження рис. 2.1
безпечення вологою з дощами мало місце в 2001, 2002, 2003 і особливо 1998
роках. Протилежне спостерігається в 1999, 2000 і 2002 роках. Слід відмітити,
винятком 1998 і 2000 років відхилення в кількості опадів за період вегетації
незначне.
Більша нерівномірність випадання дощів відмічена за місяцями і особливо
декадами. Наприклад, навіть в 1998 р., коли кількість опадів за період
вегетації була більша, ніж середня багаторічна, на 187,0 мм в перший і другий
декаді серпня випало менше дощів. Досить часто за десятиденку зовсім не було
опадів, або кількість їх складала до 5 мм. А тому, до посушливих слід віднести
серпень 2000 р. і 2001 років, травень 2000 р., червень 2003. Враховуючи легкий
механічний склад грунту, низький вміст в ньому гумусу в тривалі періоди без
дощів рослини мали дефіцит вологи.
Значно менші коливання спостерігаються за температурою повітря (рис. 2.2,
Рис. 2.2 Відхилення від середньої багаторічної температури повітря за
період вегетації картоплі
Продовження рисунка 2.2
додаток Б). Максимальне відхилення від середньої багаторічної було в 2002 р. -
2,8о С. В межах місяців ця величина значно більша, наприклад, в травні 2003 р.
- 6,5о С. Аналогічне спостерігається і за декадами. Максимальне відхилення мало
місце в третій декаді травня 2003 р. - 9,4о С.
2.2. Вихідний матеріал для проведення дослідження
До експерименту залучені міжсортові і міжвидові гібриди картоплі. Перші є
матеріалом основного і конкурсно-екологічного випробування, яке проводили в
лабораторії селекції Поліської дослідної станції. Другі - отримані з
лабораторії вихідного матеріалу Інституту картоплярства і є різними за
кількістю залучених в схрещування видів: [{(S.acaule x S.bulbocastanum) x
S.phureja} x S.demissum] x S.andigenum – п’ятивидові, {(S.acaule x
S.bulbocastanum) x S.phureja} x S.demissum -чотиривидові, (S.demissum x
S.bulbocastanum) x S.andigenum - тривидові, S.demissum x S.bulbocastanum -
двовидові. Вони відрізняються також за методами створення: бекросування,
самозапилення і схрещування міжвидових гібридів між собою, а також ступенем
насичення сортами.
Генетичний потенціал бекросів у великій мірі обумовлений особливостями
залучених при їх створенні видів картоплі. Наприклад, S.bulbocastanum Dun.
Поширений в Центральній Мексиці, Гватемалі. Рослини досить високі, листки
прості, гілкування слабке. Більшість зразків мають надзвичайно високу стійкість
проти фітофторозу за листками, бульбами [123, 266]. Резистентний до:
колорадського жука, інших комах, макроспоріозу, чорної ніжки, картопляної
нематоди, вірусів X, Y. Бульби мають підвищений вміст крохмалю і білка [14,
150].
Дикий тетраплоїдний вид S.acaule Bitt. використаний як посередник. Його рослини
низькі, розеткоподібні з добре розвиненим листком. Має значний ареал: вздовж
Анд Південної Америки через Перу, Болівію до Північно-Західної Аргентини [150].
Зразкам виду властивий імунітет до вірусу Х [267], стійкість до Y, L, стовбуру,
підвищений вміст крохмалю [268], а також висока морозостійкість [269].
Рослини дикого гексаплоїдного виду S.demissum Lind. мають розеткоподібний кущ.
Ареал - високогірські райони Центральної Мексики до Гватемали. Його зразки
характеризуються стійкістю проти фітофторозу, стовбуру, парші звичайної,
кільцевої гнилі, ооспорозу. Морозостійкий, засухостійкий. Бульби мають високий
вміст крохмалю (до 33 %) і білка (до 5,4 %) [14].
Культурний диплоїдний вид S.phureja Juz.et Buk. має рослини середньої висоти.
Лист широкий. Його ареал: від Перу до гірських районів Болівії. Стійкий проти
раку картоплі, макроспоріозу, парші звичайної, чорної ніжки, ризоктоніозу,
кільцевої гнилі, вірусу А, а окремі зразки і до вірусів S, M, X, Y. Дуже
стійкий до скручування листків. У бульбах має підвищений вміст крохмалю (до 24