Ви є тут

Валеологічне виховання старших підлітків у позашкільних навчальних закладах еколого-натуралістичного профілю.

Автор: 
Шаповалова Тетяна Григорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U001754
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ВАЛЕОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ СТРАШИХ ПІДЛІТКІВ У
ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОГО ПРОФІЛЮ
2.1. Зміст, форми та методи валеологічного виховання старших підлітків
Вивчення теоретичних основ валеологічного виховання старших підлітків, аналіз
практичного досвіду позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного
профілю дозволяє обґрунтувати основні напрями і умови удосконалення змісту,
форм і методів цієї діяльності, визначити програму дослідно-експериментальної
роботи і приступити до її реалізації в конкретних умовах.
Висунута на початку експерименту гіпотеза дослідження перевірялася нами у
реальних умовах діяльності конкретного позашкільного навчального закладу. Для
організації процесу формування валеологічної культури було використано
комплексний підхід, який складався з трьох етапів: підготовчого,
експериментальної апробації організаційно-педагогічних умов та розробки
функціональної моделі формування валеологічної культури старших підлітків,
аналізу та узагальнення результатів.
Формуючий етап дослідження включав:
підготовку та корекцію експериментальних матеріалів;
вибір експериментальних і контрольних груп;
обґрунтування та визначення змісту, форм, методів валеологічного виховання
старших підлітків у позашкільних навчальних закладах еколого-натуралістичного
профілю, створення організаційно-педагогічних умов формування валеологічної
культури;
розробка функціональної моделі особистісно зорієнтованого формування
валеологічної культури старших підлітків;
розробка та апробація програми з валеології для гуртківців позашкільного
навчального закладу еколого-натуралістичного профілю;
розробка практичних рекомендацій з валеологічного виховання (стежина
„Здоров’я”, програми „Школа валеологічної освіти” для педагогічних працівників
позашкільного навчального закладу” та „Школа валеологів-тренерів”);
проведення семінарів-тренінгів для керівників гуртків, батьків гуртківців
експериментальних груп, валеологів-тренерів, педагогічного колективу
позашкільного навчального закладу;
аналіз та узагальнення результатів формуючого етапу дослідження, розробка
методичних рекомендацій керівникам гуртків, гуртківцям і батькам.
Сутність формуючого етапу експерименту полягала у розробці та перевірці на
практиці ефективності організаційно-педагогічних умов, які сприяли б підвищенню
якості валеологічного виховання та формуванню валеологічної культури старших
підлітків у позашкільних навчальних закладах еколого-натуралістичного профілю,
серед яких:
науково обґрунтоване діагностування, планування, організація та контроль за
процесом валеологічного виховання гуртківців;
реалізація випереджаючого науково-методичного забезпечення формування
валеологічної культури;
збереження єдності і наступності педагогічних вимог у процесі валеологічного
виховання;
упровадження в експериментальних групах здоров’язберігаючих технологій, які б
забезпечували подолання перевантажень гуртківців, створювали атмосферу
доброзичливості, захищеності;
інтеграція змісту, урізноманітнення форм і методів валеологічного виховання та
формування у старших підлітків позитивної мотивації на здоровий спосіб життя,
валеологічної культури;
організація підготовки керівників гуртків через „Школу валеологічної освіти” до
діяльності у валеологічному напрямі;
створення матеріально-технічних та санітарно-гігієнічних умов життєдіяльності у
закладі, що буде сприяти формуванню здорового способу життя та валеологічної
культури.
Експериментальна робота проводилася на станції юних натуралістів м. Бердянська,
в еколого-натуралістичному центрі м. Мелітополя Запорізької області, Дитячому
оздоровчо-екологічного центрі „Родина” Оболонського району м. Києва, у яких
було відібрано експериментальні та контрольні групи для проведення формуючого
етапу експерименту. Окремі аспекти експерименту перевірялися в ЗОШ І-ІІІ ст.
№11 м. Бердянська. У дослідженні взяло участь 478 старших підлітків, число
гуртківців у експериментальних групах – 52 (ЕГ), у контрольних – 54 (КГ).
Особистість гуртківця як суб’єкта виховного процесу є специфічним об’єктом
дослідження. При впровадженні експериментальної методики до процесу
валеологічного виховання старших підлітків у позашкільних навчальних закладах
еколого-натуралістичного профілю ми керувались педагогічними принципами
виховання, зокрема:
принципом науковості і доступності знань: адаптація відповідних наукових знань
до різних вікових категорій з урахуванням їх особливостей;
принципом системності і наскрізності: формування здоров’я людини, природних та
соціальних умов його збереження і зміцнення організується як системний
педагогічний процес у логічному зв’язку всіх його етапів; спрямовується на
гармонійний і всебічний розвиток особистості;
принципом неперервності та практичної цілеспрямованості: наступність у
реалізації напрямів та етапів валеологічного виховання на різних освітніх
рівнях, у всіх сферах життєдіяльності старших підлітків;
принципом інтегративності: синтез теоретичних, емпіричних і практичних знань у
цілісній картині про здоров’я та здоровий спосіб життя;
принципом відкритості: систематичне поповнення, оновлення та вдосконалення
валеологічних знань;
принципом плюралізму: варіативність авторських планів і програм на основі
інваріативного рівня знань із урахуванням потреб, інтересів і схильностей усіх
суб’єктів навчально-виховного процесу (учнів, вихователів, вчителів, батьків);
принципом гуманізму і педагогічного оптимізму: орієнтація на підростаючу
особистість як вищу цінність, урахування її вікових та індивідуальних
особливостей, задов