РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МЕТОДИ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ
2.1. Програма, методика та агротехнічні умови проведення дослід-жень
Програмою наукових досліджень передбачалось вивчення особливостей росту,
розвитку і формування високої продуктивності люцерни на корм та насіння при
комбінованому використанні її травостоїв; встановлення оптимального
співвідношення норм висіву люцерни, редьки олійної та культур що підсіваються.
Предметом досліджень були покривні і безпокривні посіви люцерни; норми висіву
люцерни, редьки олійної, озимих та ярих культур, що всіваються в посіви
люцерни.
Дослідження проводились на Ерастівській дослідній станції Інституту зернового
господарства УААН в 2000-2003 рр. Основним методом проведення досліджень були
польові та лабораторно-польові досліди. Для наукового обґрунтування мети і
реалізації поставлених задач, узагальнення результатів експериментальної роботи
використовували метод гіпотез – вибір напрямку досліджень, визначення
актуальності роботи, розробка схем дослідів; діалектичний метод – спостереження
за розвитком рослин і процесами формування їх урожайності; метод синтезу –
узагальнення результатів досліджень, формування висновків; метод аналізу –
визначення адаптивності досліджуваних об’єктів до умов вирощування; метод
індукції – здійснення умовиводів на основі виявлення кращих варіантів; метод
математичної статистики – визначення суттєвості факторів, точності дослідів,
корелятивних взаємозв’язків. При проведенні експериментів, спостережень і
досліджень керувалися методичними рекомендаціями по проведенню польових
дослідів з кормовими культурами [230] та іншими загальноприйнятими методичними
посібниками [231-235].
Дослід, де вивчали комбіноване використання широкорядних посівів люцерни на
корм та насіння, закладався методом розщеплених ділянок. Ділянками першого
порядку є культури, що підсіваються, а ділянками другого порядку – їх норми
висіву. Посівна площа ділянки складала 214,2 м2, а облікова – 137,2 м2, при
триразовій повторності.
Люцерну сорту Полтавчанка висівали навесні широкорядним способом з міжряддям 70
см, при нормі висіву 1 млн. шт./га схожого насіння. Озимі та ярі культури
всівали в міжряддя люцерни відповідно восени першого року життя люцерни, чи
навесні другого року життя з нормами висіву, які вказані у схемі дослідів.
Для озимих культур, пшениці та тритікале, вони становили 5,0; 3,75; 2,5 та 1,25
млн. шт./га схожих насінин. Надалі в тексті дисертації норми висіву вказано у
млн. шт./га схожих насінин. Трикомпонентна яра сумішка складалась з ячменю,
редьки олійної та гороху, а їх норми висіву були відповідно (3,0+1,0+0,6);
(2,25+0,75+0,45); (1,5+0,5+0,3) та (0,75+0,25+0,15) млн. шт./га.
Комбіноване використання таких посівів передбачає в першому році життя
отримувати насіння, в другому – зелену масу з першого укосу та насіння з
другого, а в третьому – насіння.
Дослід, у якому вивчали вплив норм висіву люцерни та редьки олійної на кормову
та насіннєву продуктивність у покривних та безпокривних посівів люцерни,
закладався методом розщеплених ділянок.
Ділянками першого порядку були норми висіву редьки олійної: 0,7; 0,525; 0,35
млн. шт./га та безпокривний посів люцерни. Ділянки другого порядку – норми
висіву люцерни: 3; 4; 5; 6 та 7 млн. шт./га.
Посівна площа ділянки становила – 84,2 м2, облікова – 73,5 м2. Повторність
досліду – триразова.
Навесні люцерну висівали суцільним способом з міжряддями 15 см із зазначеними
нормами висіву, а покривну культуру – редьку олійну висівали широкорядно з
міжряддями 70 см, впоперек посівів люцерни.
У дослідах проводили наступні спостереження і дослідження відповідно до
існуючих методичних вказівок і рекомендацій [230-246]:
Фенологічні спостереження. Відмічали початок (у 10% рослин) і повне (більше як
у 75% рослин) настання основних фенологічних фаз розвитку: сходи, стеблування,
бутонізація, цвітіння, вхід у зиму і початок весняного відростання, а також
відзначалась дата сівби. Строк збирання зеленої маси визначався початком
колосіння озимих культур (пшениці та тритікале), а для покривних посівів та за
підсіву ярої сумішки – початок цвітіння редьки олійної.
Густота рослин. Підрахунки густоти рослин проводилися у період повних сходів
кожної культури, перед збиранням їх на зелений корм та насіння, перед входом у
зиму та при відновленні весняної вегетації на кожній ділянці в двох несуміжних
повтореннях на постійно закріплених площадках площею 1,0 м2.
Динаміка лінійного приросту. Для визначення висоти рослин в основні фази росту
та розвитку використовували 50 типових, постійно закріплених рослин на кожній
ділянці в двох несуміжних повтореннях.
Динаміка вагового приросту. Проводили за основними фазами росту та розвитку
рослин люцерни методом відбору 10 типових рослин для широкорядних посівів
люцерни та 20 для суцільних на кожній ділянці в двох несуміжних повтореннях.
Запаси продуктивної вологи визначалися термостатно-ваговим методом перед
сівбою, у період повних сходів культур, при збиранні їх на зелений корм і
насіння, при вході в зиму та весняному відростанні, на глибину 1,5 м в шарах
ґрунту: 0-10; 10-20; 20-40; 40-60; 60-80; 80-100; 100-120; 120-150 см.
Кількість бур'янів та їх маса визначалася в період повних сходів, перед
збиранням на зелений корм і насіння, перед входом у зиму та при весняному
відростанні. Дослідження проводились на постійно закріплених площадках площею 1
м2.
Освітленість в підпокривних та безпокривних посівах визначали люксметром Ф-102
на рівні верхніх листків люцерни перед збиранням зеленої маси. Визначення
проводили в безхмарний день о 12 годині в 10 місцях кожної ділянки досліду в
двох несуміжних по
- Київ+380960830922