Розділ 2
МАТЕРІАЛ і МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Об’єктом дослідження були зуби осіб юнацького віку, які мешкають в великому
промисловому місті (Харків). Морфометричні та антропометричні дослідження зубів
проведені у 208 осіб юнацького віку. У своїй роботі була використана вікова
класифікація АПН СРСР 1965 року у викладенні М.Г.Привеса, Н.К.Лисенка,
В.І.Бушковича (табл.2.1). Дослідження проводилось на базі вищих навчальних
закладів міста Харкова.
Таблиця 2.1
Розподіл матеріалу за віком
Вік
Стать
Юнаки
Дівчата
16
12
17
25
28
18
27
29
19
19
25
20
13
21
21
Кількість
93
115
Загальна
кількість
208
Основними методами, які були використані у роботі, були одонтоскопія,
одонтометрія, рентгенологічні та статистичні методи. Вивчення зубів проводилось
безпосередньо в ротовій порожнині, також на гіпсових моделях (в кількості 79),
на 83 видалених зубах, на 22 панорамних та окремих рентгенограмах зубів.
Рис. 2.1. Зуби правої сторони:
11 - медіальний різець верхньої щелепи, 12 - латеральний різець верхньої
щелепи, 13 - ікло верхньої щелепи, 14 - перший малий кутній зуб верхньої
щелепи, 15 - другий малий кутній зуб верхньої щелепи, 16 -перший великий кутній
зуб верхньої щелепи, 17 - другий великий кутній зуб верхньої щелепи, 18 -
третій великий кутній зуб верхньої щелепи, 41 -медіальний різець нижньої
щелепи, 42 - латеральний різець нижньої щелепи, 43 - ікло нижньої щелепи, 44 -
перший малий кутній зуб нижньої щелепи, 45 - другий малий кутній зуб нижньої
щелепи, 46 - перший великий кутній зуб нижньої щелепи, 47 - другий великий
кутній зуб нижньої щелепи, 48 - третій великий кутній зуб нижньої щелепи.
Спочатку обстеження починали з візуального огляду обличчя, виявляли наявність
асиметрії.
Огляд порожнини ротової порожнини починали з характеристики прикуса.
Дослідження проводили тільки при наявності фізіологічних видів прикуса, а саме
- при ортогнатичному, прогнатичному, біпрогнатичному, прямому.
Реєстрація даних масового обстеження об’єктів велась за спеціально розробленим
протоколом, в який були внесені дані, які більш стосувались теми запланованої
роботи.
У роботі використана загальноприйнята класифікаціїя ВОЗ, у якій для зручності
опису кожному зубу був привласнений номер.
Верхня права щелепа Верхня ліва щелепа
18 17 16 15 14 13 12 11 21 22 23 24 25 26 27 28
48 47 46 45 44 43 42 41 31 32 33 34 35 36 37 38
Права половина Ліва половина
нижньої щелепи нижньої щелепи
Нам зручно було використовувати саме цю класифікацію, тому що вона виявилася
більш підпорядкованою для практичного виконання задач нашої роботи. Ця
класифікація дає чітку характеристику, який зуб, і на якій щелепі знаходиться,
а також зразу відома сторона (рис.2.1, рис.2.2).
Вивчення зубів проводилось не тільки безпосередньо в ротовій порожнині, але
також на гіпсових моделях, видалених зубах, рентгенівських фотоплівках.
При дослідженні зубних рядів описували форму зубної дуги.
Далі у зубному ряду виявляли наявність зубів кожної групи, ступінь їх
прорізання (повна, неповна, затримка). При цьому увага була акцентована на
такий момент, як відповідність кількості зубів до взятого вікового періоду. Для
кожного зуба описували його характеристики:
Рис. 2.2. Зуби лівої сторони:
21 - медіальний різець верхньої щелепи, 22 - латеральний різець верхньої
щелепи, 23 - ікло верхньої щелепи, 24 - перший малий кутній зуб верхньої
щелепи, 25 - другий малий кутній зуб верхньої щелепи, 26 -перший великий кутній
зуб верхньої щелепи, 27 - другий великий кутній зуб верхньої щелепи, 28 -
третій великий кутній зуб верхньої щелепи, 31 -медіальний різець нижньої
щелепи, 32 - латеральний різець нижньої щелепи, 33 - ікло нижньої щелепи, 34 -
перший малий кутній зуб нижньої щелепи, 35 - другий малий кутній зуб нижньої
щелепи, 36 - перший великий кутній зуб нижньої щелепи, 37 - другий великий
кутній зуб нижньої щелепи, 38 - третій великий кутній зуб нижньої щелепи
позицію в зубному ряду, відхилення від нормального розташування, наявність
обертів довкола своєї вісі.
Одонтоскопію проводили візуальним вивченням та описом структурних особливостей
зуба. Вивчення коронки зуба проводили на всіх її поверхнях. Дослідження коронки
кожного зуба починали з опису присінкової поверхні, потім вивчали язикову,
оклюзійну, медіальну і латеральну поверхні. Кожна поверхня була описана за
певним планом: опис форми поверхні, наявність та кількість горбиків. Форму
коронок зубів порівнювали за загальноприйнятими правилами – з геометричними
фігурами (трикутник, чотирокутник, квадрат, ромб, овал, прямокутник, трапеція).
На поверхніх характеризували наявність морфологічних утворень (горбиків, ямок,
борозн) та їх кількість. Була звернута увага на такі якісні особливості, як
розщеплення горбиків, розгалуження борозн. При обстеженні користувались
стоматологічним зондом та стоматологічним зеркалом.
Одонтометричними методами вивчали параметри зуба. Дослідження проводили з
використанням штангенциркуля, точність якого 0,1мм. Характеризували найбільш
важливі розміри зуба: висоту зуба, висоту кореня, висоту присінкової поверхні,
висоту язикової поверхні, висоту медіальної поверхні, висоту латеральної
поверхні, ширину шийки зуба, ширину коронки зуба, діаметр шийки зуба, діаметр
коронки зуба.
Висоту зуба знаходили між найбільш видаленими точками коронки і кореня зуба
(рис.2.4). Висоту кореня знаходили між основою коронки і верхівкою кореня.
Висота присінкової поверхні була визначена між середніми точками основи коронки
і оклюзійної поверхні по присінковій поверхні. Висота язикової поверх