РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Відповідно до мети і задач даного наукового дослідження була розроблена
програма дослідження, що включає такі моменти:
добір контингенту обстежуваних жінок: наявність гіпофункції щитоподібної залози
до вагітності або діагностована в 1 триместрі;
клінічний аналіз перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду
обстежених жінок;
оцінка стану щитоподібної залози;
вивчення функціонального стану ФПК;
вивчення основних біохімічних параметрів;
вивчення стану мікробіоценозу статевих шляхів;
комп'ютерна обробка отриманих даних.
Клініко-функціональне і лабораторне дослідження було проведено у 100 жінок із
гіпотиреозом, розділених на дві групи:
І група - 50 жінок із гіпотиреозом, які одержували загальноприйняті
лікувально-профілактичні заходи;
ІІ група - 50 жінок із гіпотиреозом, проведених по розробленій нами методиці
профілактики ПП.
Вагітні із гіпотиреозом спостерігались сувмісно з лікарем-ендокринологом.
Контрольну групу склали 50 первородщих без акушерської та соматичної
патології.
Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи проводилися відповідно до
рекомендацій [112, 137] і включали використання спазмолітиків (но-шпа,
папаверин); метаболічних препаратів (АТФ, кокарбоксилаза) і препарату
L-тироксин, тривалість та дозування якого підбирались суворо індивідуально під
контролем вмісту основних тироїдних гормонів.
Запропонована нами методика заснована на використанні
лікувально-профілактичного комплексу, що був використаний у такі терміни
вагітності: 10-12 тиж., 20-22 тиж., 27-28 тиж. і 33-34 тиж. У даний комплекс
були включені препарат йодомарин и антигомотоксична терапія: тиреоїдеа
композітум і коензим композітум по 2,2 мл один раз на добу через 1, 2, 3, 4 і 5
днів. Для корекції порушень мікробіоценозу статевих шляхів в ці ж терміни
використовували мірамістин.
Науковим обгрунтуванням запропонованої методики є той факт, що жінки із
гіпофункцією щитоподібної залози мають значний рівень супутньої
екстрагенітальної патології (частіше всього захворювання серцево-судинної
системи) і початкової ендокринопатії. Крім того в них висока частота
акушерських ускладнень (анемія, прееклампсія і фетоплацентарна недо-статність
(ФПН)). Все це в сукупності призводить до високої частоти ПП. Використання
вищеописаного комплексу дозволяє впливати на всі ланки етіопатогенезу ПП у
лікувально-профілактичному режимі. Препарат тиреоїдеа композітум дозволяє
активізувати дезінтоксикаційні функції міжклітинного матрикса, що позитивно
впливає на клінічний перебіг гіпотиреозу і аутоімунного тиреоїдиту. Препарат
коензим-композітум дозволяє усунути дисметаболічні порушення на всіх рівнях,
включаючи і ФПК.
Функціональний стан ФПК оцінювали на підставі вивчення вмісту основних
гормонів: естріол (Е), прогестерон (ПГ), хоріонічний гонадотропін (ХГ),
плацентарний лактоген (ПЛ); кортизол (Кр); тиреотропний гормон (ТТГ);
трийодтиронін (Т3) і тироксин (Т4) радіоімунологічним методом [43].
Ультразвукова оцінка стану щитоподібної залози, плацентографія та фетометрія
проводилися на апараті “Toshiba” (Японія). Дослідження скорочувальної
діяльності матки у пологах проводилося за допомогою фетального монітора
“Біомедика” (Італія).
Гемодинамічні процеси в системі „мати-плацента-плід” є одними з головних
факторів, що забезпечують нормальний перебіг вагітності, ріст і розвиток плода.
Порушення кровообігу в цій системі грає основну роль у патогенезі ФПН, що є
однією з головних причин перинатальної захворюваності і смертності.
Матково-плацентарний і плодово-плацентарний кровообіг вивчався на
ультразвуковому приладі SSD-630 із доплерометричним блоком хвилі, що аульсірує,
(3,0-3,5 MHz). Аналізувалися криві швидкостей кровотоку в маткових артеріях
(МА) і артерії пуповини (АП) з розрахунком систоло-діастолічного відношення
(СДВ) і плацентарного коефіцієнту (ПК) по такій формулі:
де СДВап - систоло-діастолічне відношення в артерії пуповини;
СДВма – відповідно в матковій артерії [59].
Біохімічне дослідження плазми крові складалося у визначенні основних показників
ліпідного, вуглеводного і білкового обміну (креатинін, сечовина, загальний
білірубін (ЗБ), холестерин (ХС), в-ліпопротеїди (ЛП), тригліцериди (ТГ), лужна
фосфатаза (ЛФ)) та виконувалися в біохімічній лабораторії на аналізаторі
“Біомедика” за загальноприйнятими методиками [182].
Відбір проб для мікробіологічного дослідження здійснювали з використанням
правил асептики та антисептики. Матеріалом для мікробіологічних досліджень
стали: вміст піхви, піхвові змиви, мазки та зскрібки зі слизової оболонки
піхви, з цервікального каналу та уретри; зскрібки-відбитки зі стінок піхви,
передверря піхви та малих статевих губів. Забір матеріалу для бактеріологічного
дослідження кишкового вмісту проводили по загальноприйнятій методиці [81, 94].
Мікроскопічні методи дослідження включали світову та люмінісцентну мікроскопію
одержаного матеріалу. За допомогою світової мікроскопії досліджували вологі
(“роздавлена” крапля) та пофарбовані препарати. Вологі препарати для виявлення
рухомих трихомонад, псевдоміцелія грибів, мікроорганізмів роду Mobiluncus sp.,
ключових клітин та лейкоцитів готували шляхом ретельного переміщування краплі
виділень з краплею 0,9% фізіологічного розчину. Ці препарати розглядали в
декількох полях під збільшенням ґ 400.
Фарбування проводилося: 1 - метіленовим синім, 2 - за Грамом та 3 - за Грамом
у модифікації Kopeloff (для попередньої оцінки бактеріальної флори -
грампозитивної, грамнегативної або варіабельної; паличкової, коков
- Київ+380960830922