РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Групи хворих, методи лікування і реабілітації
Для рішення поставленої мети і задач нами було обстежено 90 пацієнток, що були
розділені на три групи:
контрольна група - 30 гінекологічно і соматично здорових жінок репродуктивного
віку;
І група - 30 пацієнток після лапароскопічного лікування міоми матки, які
одержували загальноприйняті реабілітаційні заходи;
ІІ група - 30 пацієнток після лапароскопічного лікування міоми матки, які
одержували запропоновану нами методику реабілітації.
Загальноприйняті реабілітаційні заходи проводилися відповідно до рекомендацій
[2] і включали використання гестагенів (оргаметріл у післяопераційному періоді
протягом півроку); при наявності великих міоматозних вузлів або їх великої
кіькості додаткове використання антигонадотропних препаратів данол (даназол) і
імунокорекція.
Основними моментами запропонованих нами реабілітацій-них заходів були такі:
1. Передопераційна підготовка пацієнток 1-2 інўєкціями препарату „Діферелін”
(Франція) або „Бусерелін” (Росія);
2. Призначення у післяопераційному періоді курсу з 2-4 інўєкцій препарату
„Діферелін” або „Бусерелін”.
Розробка адекватного методу контрацепції з урахуванням захворювання та
рецидивів – використання препарату „Ярина” після відновлення менструального
циклу протягом 1-2 років.
Антигомотоксична терапія для реабілітації репродуктивної функції та
профілактики можливого рецидиву: траумель; генікохель; коензим-композітум;
оваріум-композітум.
У зв'язку з використанням нових лікарських препаратів вважаємо за необхідне
представити основні моменти їхньої фармакологічної характеристики:
Діферелін (трипторелін або D-Trp-LHRH) - препарат фірми "Бофур Іпсен
Інтернасьональ" (Франція) аналог природного гонадотропного рилізінг-фактора.
Препарат отриманий шляхом заміщення гліцину в 6 положенні на D-амінокислоту
(D-триптофан). При пролонгованому застосуванні викликає феномен десенситізації
з придушенням гонадотропної функції гіпофіза. Частіше використовується
внутрішньо-мўязове введення препарату у формі мікросфер, у яких укладено 3,75
мг триптореліну з тривалістю дії протягом 1 місяця. Мікросфери являють собою
біосумісну і полімерну мережу, що біодеградує: полілактид когліколіду. Така
структура уможливлює пролонговане і поступове звільнення пептиду шляхом
прогресуючої деградації матричної системи.
Бусерелін (Росія) – синтетичний аналог гонадотропін-рилізінг гормону включений
в мікросфери, а той, що поступово вивільняється з їх поверхні, забезпечує
постійну концентрацію препарату в крові протягом 28 днів. Крім того, до
позитивних властивостей даного препарату відносяться відсутність андрогенного
ефекту, метаболічних порушень ліпідного і вуглеводного обмінів і
тромбоемболічних ускладнень.
Ярина (фірма „Шерінг”, Німеччина) - володіє гестагенною, андрогенною і
антимінералокортикоїдною дією. Це дозволяє здійснювати ефекти, близькі по
біологічних властивостях до ендогенного прогестерону. Контрацептивна надійність
ярини така ж висока, як і надійність інших монофазних гормональних
контрацептивів. Антігонадотропна дія забезпечується 30 мкг етінілестрадіолу і 3
мг дроспиренону. При достатньо високій гестагенній активності дроспиренону
препарат забезпечує хороший контроль менструального циклу і володіє тими ж
неконтрацептивними перевагами, що і інші гормональні контрацептиви. Сприятливою
додатковою дією ярини є вплив на АТ. На жаль, артеріальна гіпертензія, що
виникає на фоні прийому гормональних контрацептивів, представляє не стільки
прикрий побічний ефект, скільки реальну загрозу здоров'ю пацієнтки, і
вважається одним з свідчень до відміни гормональної контрацепції. Механізми, що
приводять до підвищення АТ, обумовлені активацією системи
ренін-ангіотензинальдостерон і є естрогенозалеж-ними. Естрадіол і його
синтетичні аналоги усилюють мінералокортикоїдну активність кори надниркових
залоз і одночасно збільшують синтез ангіотензиногену; але
антимінералокортикоїдний ефект ендогенного прогестерону компенсує
натрійзберігаючу дію альдостерону і стабілізує стан ренін-ангіотензинової
системи. Завдяки аналогічній дії дроспиренону на фоні ярини не спостерігається
підвищення АТ, а при його високих значеннях – відбувається зниження. Це
особливо важливо у пацієнток з високою частотою супутньої соматичної
захворюваності.
Лапароскопію виконували за допомогою устаткування фірми “Karl Storz”
(Німеччина). Прокол передньої черевної стінки здійснювали в трьох точках:
параумбілікальний для введення телескопа і надлобкових (правої і лівої) - для
хірургічних інструментів і маніпуляторів. Для накладення пневмоперито-неума
застосовували вуглекислий газ. Тиск і швидкість потоку газу, що дається в
черевну порожнину автоматично регулювалося лапарофлатором. У якості
анестезіологічного посібника використовували тільки ендотрахеальний наркоз.
Необхідно підкреслити, що введенню першого („сліпого”) троакара передувало
дослідження висоти вільного простору черевної порожнини, створеного за
допомогою пневмоперитоніуму. Для цих цілей застосовували тест Palmer: голку
довжиною 15 см або більш з'єднують із 20 мл шприцом (із поршня котрого
попередньо віддалена ущільнювальна каблучка), заповнюють його 5-10 мл
фізіологічного розчину й у вертикальному положенні вводять у черевну порожнину
по середній лінії живота, відступаючи на 1 см від пупочного розтину. При
поступальному прямуванні голки в черевну порожнину, рідина під впливом тиску
створеного пневмоперитоніумом виштовхує поршень. Голку повільно
- Київ+380960830922