Ви є тут

Селекційна цінність вихідного матеріалу кукурудзи за основними господарськими ознаками

Автор: 
Кузьмишина Наталія Василівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
3406U002062
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Агрометеорологічні і кліматичні умови регіону
Дослідження проведені в Національному центрі генетичних ресурсів рослин
України Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН на протязі 1987-2003 рр.
Харківська область розташована в межах двох ґрунтово-кліматичних зон
Лівобережної України - Лісостепу і Степу. Польові досліди виконані в науковій
сівозмінні інституту, розташованій у дослідному господарстві “Елітне”, яке
відповідно агроґрунтовому районуванню знаходиться в лісостеповому районі
області на південному боці лівобережного Лісостепу, в 15 км від м. Харкова
(Східна частина Лівобережного Лісостепу України) [198].
Грантовий покрив представлений чорноземом типовим, глибоким, середньогумусним,
важко суглинковим на лесовій породі з товщиною гумусового шару 0-75 см при
вмісті гумусу 5,7 %. Гідролітична кислотність 3,29 мм на 100 г ґрунту.
Клімат в зоні проведення досліджень помірно - континентальний. Середня
багаторічна сума позитивних температур (більше +100 С) складає 2669 0С.
Середньорічна температура повітря складає + 6,7 0С, а за вегетаційний період
кукурудзи +18,70 С [199, 200]. В першій декаді квітня відбувається перехід
середньодобової температури повітря через +5 оС. Відтаювання ґрунту
розпочинається на початку березня і закінчується в першій декаді квітня, а
прогрівання ґрунту до +10 о С на глибині 10 см настає в третій декаді квітня, а
в деякі роки спостерігається і в травні.
Літні місяці характеризуються високою температурою повітря. Середня багаторічна
температура повітря за цей період в червні дорівнює +18,9 0С, в липні +21,0 0С,
в серпні +19,7 0С. В окремі роки максимальна температура в літній період
досягала +37 0С. Опади літом випадають у вигляді сильних короткочасних дощів,
які супроводжуються сильними вітрами західного і північно-західного напрямку.
Восени спостерігається поступове зниження температури. У вересні середньодобова
температура повітря дорівнює +14,1 С. Опадів спосте-рігається в 2 рази менше
(34 мм) ніж в літні місяці. Заморозки починаються у другій декаді жовтня, а
найбільш ранні - в кінці серпня.
Метеорологічні умови 1987-2003 років відрізнялись нестабільністю режимів
температур і опадів (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Погодні умови в роки проведення дослідів, 1987-2003 рр.
Роки
вивчення
ГТК
за вегетаційний період
Роки
вивчення
ГТК
за вегетаційний період
1987
0,9
1996
0,6
1988
2,1
1997
1,4
1989
0,7
1998
0,6
1990
1,1
1999
0,6
1991
0,9
2000
1,0
1992
1,2
2001
1,0
1993
1,4
2002
0,8
1994
0,6
2003
1,8
1995
0,8
Розрахунок гідротермічного коефіцієнта (ГТК) наводиться за Г.Т. Селяніновим
[201], який розраховується за формулою:
ГТК =
S r
0,1 х S t0 C
де:
Sr – сума опадів за період, мм
S t – сума температури вище 100 за цей же період
0,1 – коефіцієнт
До років з оптимальними умовами (ГТК=1,0-1,3) віднесені 1990, 1992, 2000, 2001
роки. Рівень ГТК 0,9 і нижче мали 1987, 1989, 1991, 1994, 1995, 1996, 1998,
1999, 2002 роки були посушливі і сухі. До вологих років з рівнем ГТК більше 1,3
віднесені – 1988, 1993, 1997, 2003 роки.
2.2. Матеріал досліджень
В дисертації наведені дослідження з вивчення та узагальнення даних
самозапилених ліній кукурудзи за 1987-2003 роки.
Матеріалом для створення базової колекції 1428 самозапилених ліній слугувала
паспортна база даних Національного центру генетичних ресурсів рослин України,
яка налічує 4490 зразків. В досліді з 1428 самозапилених ліній кукурудзи
вивчалось 918 ліній України, в тому числі Інституту рослинництва ім. В.Я.
Юр’єва – 766, Інституту зернового господарства – 37, Інституту землеробства –
56, Буковинського ІАПВ - 23, Жеребківської д.-с. – 24 та інші, 94 лінії з
Росії, 50 ліній з Молдови, 199 ліній з 15 країн Європи (Польща, Франція,
Молдова, Іспанія, Сербія і Чорногорія, Хорватія та інші), 113 ліній США, 52
лінії Канади та 4 з Мексики.
Досліджені лінії за номером Національного каталогу, походженням і підвидовим
складом наведено в додатку П. Ботанічна характеристика зразка надається при
надходжені та попередньому вивченні, включає підвид та колір зерна за
класифікатором – довідником виду Zea mays L. [146].
2.3. Методика польових та лабораторних дослідів
Досліди проведені згідно з “Методичними рекомендаціями польового та
лабораторного вивчення генетичних ресурсів кукурудзи” [202, 203]. Зразки
висівали на однорядковій ділянці з площею 4,9 м2. Ширина міжрядь 70 см та при
відстані в рядку між рослинами 35 см. Ділянки розміщували поясами, сівбу
проводили ручними саджалками. Кінцеву густоту рослин сформували шляхом проривки
у фазі 3 -5 листків, в кожному гнізді залишали по одній рослині. Стандартами
для ліній приймали селекційні лінії за групами стиглості: ранньостиглі лінії F
2, F 7 (Франція), середньорання УХ 52 (Україна), середньостигла ДС 103
(Україна). Стандарти розміщували через кожні 20 ділянок посіву.
Технологія вирощування колекційних зразків відповідає прийнятій в зоні,
направлена на оптимізацію росту та розвитку рослин і включає своєчасне
проведення комплексу агротехнічних заходів з обробітку ґрунту, внесення добрив
та застосування за необхідністю гербіцидів.
Протягом вегеаційного періоду проводили спостереження та опис ліній за
класифікатором-довідником. Фенологічні спостереження проводили окомірно,
визначали повне (у 75% рослин) проявлення фази розвитку рослин на ділянці.
3анотовували дати посіву, появу сходів, появу волоті, квітування волоті, появу
приймочок та стиглості зерна (молочну, воскову, повну). Фази стиглості зерна
визначали шляхом розрізання зернини з середньої частини верхнього качана