Ви є тут

Кредитування розвитку малого підприємництва в Україні

Автор: 
Бобров Євгеній Анатолійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U002100
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
КРЕДИТУВАННЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ
УКРАЇНИ
2.1. Система державної підтримки малого підприємництва
Розуміння ролі малого підприємництва потребує чіткого уявлення про те, яке
місце воно займає в національній економіці і які його відмінні риси. Ринкові
відносини припускають вільне і рівноправне співіснування різноманітних форм
власності. Аналізуючи приватний сектор економіки, ми виділяємо три групи
підприємств, які, якщо використовувати звичайну термінологію, визначаються як
великі, середні і малі підприємства. Власників цих підприємств об'єднує єдиний
корпоративний інтерес – збереження, розвиток і захист приватної власності, яким
і зумовлені їхня поведінка в усіх відносинах, пов'язаних із власністю.
Водночас, як зазначає більшість науковців, підприємництво дуже неоднорідне,
кожна з цих трьох груп має свої внутрішні інтереси, які визначають стратегію
їхньої економічної поведінки, ставлення до держави і політики, до
соціально-економічних, політичних і національних проблем.
Розвиток підприємництва залежить, поряд із власними особистими якостями його
представників, не меншою мірою від політики влади і взаємовідносин підприємців
з іншим населенням. Це визначає дві основні зони можливих конфліктів при
організації і здійсненні підприємницької діяльності. Третю таку зону становлять
взаємовідносини між самими підприємцями [188, с. 6].
Великий бізнес в основному визначає економічну і технічну міць країни. З метою
самозбереження і розвитку він тяжіє до інтеграції, поглинаючи або контролюючи
більш дрібних партнерів, з одного боку, а з другого – об’єднуючись у міжнародні
структури, втрачаючи частково свою незалежність і підпадаючи під вплив
сильніших партнерів. При цьому, керуючись ситуацією на міжнародному ринку і
виконуючи волю більш сильних партнерів, великий капітал стає знаряддям
експансії міжнародних підприємницьких структур на внутрішньому ринку країни. За
певних обставин така залежність призводить до інтернаціоналізації інтересів
великого капіталу на шкоду національним інтересам.
Середній бізнес більшою мірою залежить від внутрішньої економічної кон'юнктури
і змушений вести конкурентну боротьбу всередині своєї групи, а також з великим
вітчизняним та іноземним капіталом. Це і визначає зацікавленість середнього
підприємництва в захисті на внутрішньому ринку шляхом проведення
протекціоністської державної економічної політики і формування певних правил
ринкових відносин, що визначають більш тісний зв'язок середнього підприємництва
з національними інтересами.
Малий бізнес становить найчисленніший прошарок дрібних власників, які з огляду
на свою масовість значною мірою визначають соціально-економічний і частково
політичний рівень розвитку країни. За рівнем життя і соціальним станом мале
підприємництво належить до більшості населення, одночасно будучи і
безпосереднім виробником, і споживачем широкого спектра товарів і послуг.
Сектор малого підприємництва утворює набільш розгалужену мережу підприємств,
які діють в основному на місцевих ринках і безпосередньо пов'язані з масовим
споживачем товарів та послуг. Невеликі розміри малих підприємств, їхня
технологічна, виробнича й управлінська гнучкість дає можливість їм своєчасно
реагувати на кон'юнктуру ринку. Без підтримки держави і власної
внутрішньогрупової взаємодії малий бізнес не завжди спроможний успішно
протистояти в конкурентній боротьбі великому капіталу, відстоювати свої
економічні, політичні і соціальні інтереси. В додатку А наведено формалізовану
схему становлення та розвитку підприємництва, що характерна для України.
Проведене дослідження дає змогу сказати, що в Україні малий бізнес
розглядається лише як один із можливих додаткових чинників, які впливають на
скорочення безробіття, активізацію інноваційних процесів, розвиток конкуренції,
насичення певних сегментів ринку товарами і послугами, тобто як інструмент
вирішення тих чи інших соціально-економічних завдань, використання яких
залежить від багатьох об'єктивних чинників і не є обов'язковим.
Вважаємо, що в українській дійсності сама необхідність державної підтримки
малого підприємництва аж ніяк не є аксіомою і її визнання багато в чому
залежить від пануючих поглядів на економічну роль держави і вибору стратегічних
пріоритетів. Принаймні у цілому ряді теоретичних концепцій і політичних
спрямувань підтримка державою малого підприємництва, так само як і інших
секторів економіки, розглядається як безумовно шкідливе явище, оскільки нібито
порушує природний розвиток економічних процесів і дію механізмів ринкової
саморегуляції. Зокрема, на початковому етапі українських ринкових реформ їхнє
здійснення проходило начебто без врахування інтересів основного суб'єкта
ринкового господарства – приватного підприємця.
Останнім часом простежується інша небезпечна тенденція. Економічна політика
продовжує орієнтуватися на підтримку великих державних і недержавних
господарських структур і їхніх об'єднань, насамперед фінансово-промислових
груп. Така ж нерівноправність спостерігається і при розподілі державних
фінансових ресурсів. Маючи значні матеріальні і фінансові активи, великі
підприємства мають більш сприятливі умови доступу до кредитних ресурсів і
можливості отримання більш пільгових кредитів банків, засновниками яких вони
є.
Новому малому підприємству найчастіше неможливо вирватися на давно вже
поділений монополізований ринок, отримати доступ до державних замовлень, а
також до коштів, що йдуть на підтримку галузей народного господарства.
Керівнику великого підприємства, без сум