РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Науково-виробничі дослідження за темою дисертаційної роботи проведені в умовах
племінного репродуктора свиней великої білої породи і промислового комплексу
спецгоспу “Україна” Машівського району Полтавської області, станції штучного
осіменіння та лабораторіях Інституту свинарства ім. О.В.Квасницького УААН за
відповідною схемою (табл. 2.1).
Для досліду використовували ремонтних кнурців внутріпородного материнського
типу УВБ-1, проміжного батьківського внутріпородного типу з поліпшеними
відгодівельними якостями УВБ-2 і полтавської м’ясної породи - ПМ.
Відібрані, згідно принципу аналогів, тварини зазначених генотипів у
3,5-місячному віці були завезені на станцію штучного осіменіння. Оцінку
ремонтного молодняку проводили за показниками власної продуктивності [224-226].
Обліковий період розпочинали з 4-місячного віку і закінчували при досягненні
тваринами живої маси 100 кг. У процесі вирощування враховували:
* живу масу в 2 (на основі даних зоотехнічного обліку в селекційному стаді) –
4- і 6-місячному віці, кг;
* середньодобовий приріст, г;
* вік досягнення живої маси 100 кг, днів;
* витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.;
* товщину шпику над 6-7 грудними хребцями, мм;
* довжину тулуба, см.
Класи розподілу (М+, М–) ремонтних кнурців визначали на основі розрахунку
середньодобового приросту за період вирощування від 4-місячного віку до живої
маси 100 кг.
Розподіл тварин на класи проводили на підставі індексу нормованого відхилення.
До класу М+ належали тварини вище межі , М– – нижче даного показника.
Таблиця 2.1
Схема досліджень
Група
Призначення груп
Генотип
Клас
Кількість голів в групі
Поставлено підсвинків на відгодівлю до живої маси 100 кг, гол.
свиноматок
кнурів
cвиноматок
кнурів
контрольна
УВБ-1
УВБ-1
М+
15-20
3-5
20-30
ІІ
контрольна
УВБ-1
УВБ-1
М–
15-20
3-5
20-30
ІІІ
контрольна
УВБ-2
УВБ-2
М+
15-20
3-5
20-30
ІV
контрольна
УВБ-2
УВБ-2
М–
15-20
3-5
20-30
дослідна
УВБ-1
ПМ
М+
15-20
3-5
20-30
VІ
дослідна
УВБ-1
ПМ
М–
15-20
3-5
20-30
VІІ
дослідна
УВБ-2
ПМ
М+
15-20
3-5
20-30
VIІІ
дослідна
УВБ-2
ПМ
М–
15-20
3-5
20-30
ІX
дослідна
УВБ (1ґ2)
ПМ
М+
15-20
3-5
20-30
дослідна
УВБ (1ґ2)
ПМ
М–
15-20
3-5
20-30
XІ
дослідна
УВБ (2ґ1)
ПМ
М+
15-20
3-5
20-30
XІІ
дослідна
УВБ (2ґ1)
ПМ
М–
15-20
3-5
20-30
З метою вивчення впливу кнурів-плідників різних генотипів та інтенсивності
росту на репродуктивні якості свиноматок УВБ-1, УВБ-2, УВБ (1Ч2) і УВБ (2Ч1), а
також відгодівельні і м’ясні якості їх потомства в умовах племрепродуктора
спецгоспу “Україна” Машівського району Полтавської області було відібрано у
60-денному віці 294 голови ремонтних свинок. Особливості їх росту і розвитку в
ранньому онтогенезі досліджували з урахуванням наступних показників: живої маси
в 2, 4, 6 і 9 місяців, кг; середньодобового (г) і відносного (%) приростів
живої маси в різні вікові періоди; віку досягнення живої маси 100 кг, днів;
товщини шпику над 6-7 грудними хребцями, мм; індексу ремонтного молодняку за
енергією росту і товщиною шпику; лінійними промірами (см) та індексами
тілобудови (%). Дані показники визначали за такими методиками.
Середньодобовий (СП) і відносний (К) приріст живої маси за період вирощування
ремонтних кнурців і свинок, а також індекс ремонтного молодняку (І рм)
визначали за такими формулами:
, (2.1)
, (2.2)
, (2.3)
де Мn, Wo – початкова жива маса, кг; Mк, Wt – кінцева жива маса, кг; n –
кількість днів між зважуваннями; Ірм – індекс ремонтного молодняку за енергією
росту і товщиною шпику; К – вік досягнення маси 100 кг, днів; А – валовий
приріст живої маси за період від 4 до 8 місяців, кг; В – обліковий період
вирощування від 4 до 8 місяців, днів; С – товщина шпику над 6-7 грудними
хребцями, см [225, 227, 228].
Товщину шпику ремонтних кнурців і свинок визначали при досягненні ними живої
маси 100 кг за допомогою приладу УТ-40 СЦП.
Особливості екстер’єру ремонтних свинок вивчали шляхом взяття основних лінійних
промірів у 6 і 9 місяців, см: довжини тулуба – від потилочного гребеня до
кореня хвоста; обхвату грудей – по вертикальній лінії, дотичної до заднього
кута лопатки; обхвату п’ястка – у найтоншому місці п’ястної кістки; висоти в
холці – від найвищої точки холки прямовисно до землі; глибини грудей – від
найвищої точки холки до нижньої поверхні грудної кістки; ширини грудей – між
зовнішніми горбами плече-лопаткових зчленувань.
Відносний розвиток статей тварин піддослідних груп визначали на основі
розрахунку таких індексів [227]:
, (2.4)
, (2.5)
, (2.6)
, (2.7)
. (2.8)
У 9-місячному віці ремонтних свинок, які за показниками розвитку відповідали
класу еліта і І бонітіровочному класу, переганяли в цех відтворення
промислового комплексу.
Стан охоти, який у свиноматок наступає через 20-48 годин після початку
статевого збудження [229], а у молодих маток триває 40-50 годин [230], виявляли
за допомогою кнура-пробника. Для цього кнура-пробника повільно проганяли по
проходу між станками для групового утримання холостих свиноматок. Тварин з
ознаками охоти і наявністю рефлексу нерухомості переганяли в індивідуальні
станки для осіменіння.
Дворазове осіменіння маток проводили спермою кнурів-плідників, які були оцінені
за показниками власної продуктивності згідно схеми досліду.
Для цього використовували прилад УЗК-5, 50 мл розбавленої сперми
- Київ+380960830922