Розділ 2
Методи дослідження та характеристика
досліджуваних груп
2.1. Клінічна характеристика досліджуваних вагітних та їх новонароджених
Обстеження та діагностичне спостереження вагітних проводилося на базі жіночої
консультації, гінекологічних відділень та відділень пологового будинку
клінічної лікарні № 9 м. Дніпропетровська.
У роботі використаний комплексний підхід із застосуванням сучасних методів
обстеження, який дозволяє оцінити систему мати-плацента-плід, стан системи
гемостазу та імунітету. Проведені дослідження спрямовані на вивчення
предикторів, що ведуть до вчасного прогнозування хронічної ПН залежно від
особливостей загального, акушерсько-гінекологічного анамнезу і клінічного
перебігу вагітності, поліпшення ранньої діагностики хронічної ПН та вибору
раціональних лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на покращення
перинатальних наслідків у жінок з антифосфоліпідним синдромом та генітальною
інфекцією.
В основу роботи покладений аналіз результатів ультразвукового,
доплерометричного, кардіотокографічного, гормонального, гемостазіологічного,
імунологічного, гістологічного, бактеріологічного та комплексного
клініко-лабораторного дослідження системи мати-плацента-плід у 82 вагітних з
антифосфоліпідним синдромом та генітальною інфекцією, та у 50 практично
здорових жінок із фізіологічнм перебігом вагітності. Окремі питання
запропонованого механізму етіопатогенезу та методу профілактики і лікування
хронічної плацентарної недостатності, що розвилася на фоні антифосфоліпідного
синдрому та генітальної інфекції, вивчені в експерименті на моделі плацентарної
недостатності та АФС у 90 лабораторних мишей.
У відповідності до мети і задач дослідження, основну клінічну групу склали
вагітні, що не народжували, які були госпіталізовані до гінекологічних або
акушерських стаціонарів із симптомами загрози переривання вагітності з
підтвердженим антифосфоліпідним синдромом за критеріями, що були запропоновані
Wilson W. A. та співавт. (2001) та за даними лабораторних методів, які наведені
у табл. 2.1 [54, 97, 276, 277].
Таблиця 2.1
Критерії діагностики антифосфоліпідного синдрому
(за даними W.A. Wilson та співавт., 2001)
Клінічні критерії
А. Одна чи більше нез’ясована смерть морфологічно нормального плода старше 10
тижнів вагітності, з нормальною морфологією за даними УЗД або прямого
дослідження плода
Б. Одні чи більше передчасні пологи морфологічно нормальним новонародженим до
34 тижнів гестації через пізній гестоз або тяжку плацентарну недостатність
В. Три та більше нез’ясованих причини спонтанних абортів до 10 тижнів
вагітності у матері після виключення анатомічних, гормональних та генетичних
причин переривання вагітності
Лабораторні критерії
А. Антикардіоліпінові антитіла IgG і/або IgM ізотипів у крові, в середньому або
високому титрі 2 або більше разів підряд при дослідженні з інтервалом 6 тижнів,
що досліджені стандартним імуноферментним методом для
в2-глікопротеїн-І-залежних антикардіоліпінових антитіл
Б. Вовчковий антикоагулянт, що присутній у сироватці 2 або більше разів підряд,
при дослідженні з інтервалом 6 тижнів, досліджуваний згідно з інструкціями
Міжнародного Товариства Тромбозів і Гемостазу
За критерії виключення були прийняті: інші відомі причини невиношування
вагітності (тяжкі ендокринні захворювання, такі як цукровий діабет І типу,
гіпер- та гіпотиреоз, адреногенітальний синдром, генетичні аномалії у матері,
анатомічні причини – субмукозна лейоміома або міома великих розмірів,
істміко-цервікальна недостатність); тяжка екстрагенітальна патологія, пологи в
анамнезі.
За нашими даними, частота антифосфоліпідного синдрому серед вагітних з
обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом (звичне невиношування),
клінічними критеріями та ознаками загрози самовільного аборту склала 89
вагітних з 263 досліджуваних, що дорівнює 33,8% та відповідає результатам інших
дослідників [2, 9-11, 41, 54, 278].
Паралельно з діагностикою АФС проводилось комплексне бактеріоскопічне,
імунологічне, бактеріологічне та ДНК дослідження виділень з піхви,
цервікального каналу та уретри вагітних, виявлення антимікробних антитіл у
сироватці крові за допомогою ІФА. Результати дослідження показали наявність
патологічного варіанту мікробіоценозу пологових шляхів у 92,1% вагітних із
діагностованим антифосфоліпідним синдромом. Враховуючи дуже незначний розмір
групи вагітних з АФС без генітальної інфекції – 7 жінок, прийнято рішення з
метою підвищення достовірності результатів виключити цю групу з дослідження.
Контрольну групу (група 1) склали 50 практично здорових жінок із фізіологічним
перебігом вагітності. Досліджувані вагітні з АФС були розбиті на 2 основні
групи за допомогою функції простої рандомізації (пакет програм Statistica 6.0,
StatSoft, Inc., USA). Другу групу склала 41 вагітна жінка з АФС та генітальною
інфекцію, яка отримувала запропоновану терапію плацентарної недостатності та
АФС, санацію пологового тракту та відновлення його мікрофлори. До третьої
клінічної групи увійшла 41 вагітна жінка з АФС та генітальною інфекцією, яка
додатково отримувала комплекс дігліцеридних ефірів холінфосфорної кислоти та
ненасичених жирних кислот – лінолевої, ліноленової та олеїнової (Ессенціале
форте Н, «Рон-Пуленк Рорер», Німеччина) за запропонованою нами схемою – 600 мг
перорально тричі на день протягом усієї вагітності і післяпологового періоду.
Основу запропонованої медикаментозної терапії АФС складала антикоагулянтна
(дальтепарин натрію у дозі 5000 МО анти Ха активності підшкірно один раз на
день протягом 14 діб відразу при вияв
- Київ+380960830922