Ви є тут

Ефективність функціонування торговельних підприємств в умовах розвитку національної економіки.

Автор: 
Рущишин Надія Михайлівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U002235
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ РИНКУ
2.1. Техніко-економічна і екологічна оцінка ефективності функціонування
торговельних підприємств та її методи
Техніко-економічна оцінка є традиційним напрямом дослідження діяльності
торговельних підприємств. Загалом зміст оцінки розглядається як інститут
(система) правил, стандартів і стереотипів поведінки [134,с.6]. У переважній
більшості випадків постійно постає проблема неоднозначності та деякої
невизначеності її результату [52,с.47]. Ця оцінка має, порівняно з іншими
напрямами оцінки, найширший діапазон, оскільки охоплює всі сфери комерційної
діяльності і характеристики її інституційної будови, формування та використання
ресурсів.
Торговельні підприємства характеризуються певною інституційною структурою, яку
визначають техніко-економічні характеристики. Сучасні торговельні підприємства
володіють значною диверсифікацією техніко-економічних параметрів, зумовленою
особливостями їх функціонування. Техніко-економічна оцінка дає можливість
виокремити торговельне підприємство з навколишнього середовища і визначити його
особливості, пов’язані з виконанням ним своїх функцій. В сучасній економічній
літературі переважає думка, що техніко-економічна оцінка повинна базуватись на
системному підході, за якого кожний об’єкт аналізу розглядається як складна
динамічна система різних елементів певним чином пов’язаних між собою і
зовнішнім середовищем [130, с.24]. Подібна оцінка торговельних підприємств
передбачає структурний аналіз: основних елементів, ознак і параметрів [77,
с.32]. Найважливішими складовими торговельного підприємства є його майновий
комплекс та інституційна структура. Техніко-економічна оцінка торговельних
підприємств вимагає системи показників, які б найбільш повно і комплексно
відображали її інституційну та функціональну структури (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Основні напрями техніко-економічної оцінки ефективності
функціонування торговельних підприємств
В Україні традиційно для використання системних техніко-економічних показників
використовувався техніко-фінансовий план для торговельних підприємств, які
працювали на самостійному господарському балансі. Для структурних підрозділів,
які володіли меншою господарської самостійністю, такі показники мали менш
детальний характер. Основними напрямами техніко-економічного планування були
[117, 241]:
Основні техніко-економічні показники.
Показники площі виробництва і реалізації продукції.
Показники підвищення ефективності виробництва.
Показники комплексного будівництва і ремонту.
Показники матеріально-технічного постачання.
Показники по праці і заробітній платі.
Фінансові показники.
У ринковому середовищі техніко-економічні показники мають інше функціональне
призначення. Найбільш суттєвою різницею є те, що техніко-економічні показники
відображають аполітичну інформацію, яку можна використати лише для змін
внутрішнього середовища торговельного підприємства.
Напрями зміни внутрішнього середовища визначає ринкова кон’юнктура зовнішнього
середовища. В сучасній економіці техніко-економічні показники дають змогу більш
мобільно адаптувати торговельне підприємство до потреб ринку.
Техніко-економічні показники також використовуються для контролю за
функціонуванням структурних підрозділів і торговельних підприємств.
Вони є складовими системи управління комерційної діяльності, тактичного та
стратегічного менеджменту. Суттю техніко-економічних показників є числова
характеристика певної властивості або параметра функціонування торговельного
підприємства.
У вітчизняній літературі підкреслюється, що техніко-економічні показники дають
змогу більш детально оцінити ефективність комерційної діяльності. Такі
показники за своєю суттю не є результативними, але формують кількісне уявлення
про діяльність комерційної фірми, наприклад, про розмір товарообороту, площу
торговельного залу тощо [80, с.435].
У процесі економічної діяльності виникають певні господарські ситуації, які
вимагають адекватної оцінки ефективності торговельних підприємств.
Типологізацію оцінок можна здійснити залежно від напряму техніко-економічної
оцінки, часового інтервалу, періодичності оцінки і способу її проведення. З
урахуванням цього виокремлено типи техніко-економічної оцінки (додаток Д, табл.
Д.1).
Найбільш суттєвими є виокремлення внутрішньої та зовнішньої техніко-економічної
оцінки, оскільки всі решта типи можуть бути складовими цих двох типів оцінок.
Розглянемо детальніше внутрішню і зовнішню оцінки, оскільки решта типів
сьогодні достатньо детально охарактеризовані в економічній навчальній і
науковій літературі.
Зовнішня техніко-економічна оцінка має переважно разовий або цільовий характер.
Зовнішню оцінку здійснює держава, кредитори, інвестори, страхові компанії та
партнери на ринку. Метою оцінки є страхування, визначення кредитоспроможності
при купівлі-продажу торговельного підприємства.
Внутрішня техніко-економічна оцінка є складовою менеджменту торговельного
підприємства і проводиться систематично для отримання оперативної інформації.
Метою внутрішньої техніко-економічної оцінки, яку здійснюють власники,
акціонери та менеджери торговельного підприємства, є отримання інформації для
вдосконалення функціонування торговельного підприємства і підвищення його
прибутковості. Внутрішня оцінка здійснюється при реструктуризації або
ліквідації торговельного підприємства, тобто є складовою стратегічного
менеджменту.
У сучасній економічній науці ведеться пошук нових техніко-економічних
показників, спроможних адекватно відображати процеси, які відбувають