Ви є тут

Управління фінансовими потоками підприємства

Автор: 
Майборода Олег Володимирович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U002300
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
АНАЛІЗ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ ПОТОКАМИ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЇХ
ВПЛИВУ НА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Дослідження системи індикаторів оцінки фінансових потоків підприємства
Значною мірою фінансові результати діяльності підприємств і, відповідно, їх
фінансова стійкість залежить від оптимального розміщення фінансових ресурсів
[65], а саме від здатності фінансових потоків на всіх фазах циклу обігу
капіталу повертатися до стану забезпечення заданих пропорцій у їхньому русі
[43]. Нормативні значення фінансово-економічних показників, які пропонуються
загальновідомими методичними рекомендаціями (див. підрозд. 1.3), не враховують
специфіки вітчизняного промислового виробництва та економічних умов, що
склалися протягом становлення ринкової економіки. Тому головною задачею
фінансового управління для забезпечення прибуткової та платоспроможної
діяльності підприємства є визначення основних орієнтирів структури розподілу та
швидкості руху фінансових потоків. Обґрунтовані показники є основними у
визначенні ефективності системи управління фінансовими потоками підприємства
(див. підрозд. 1.2).
Питання досягнення беззбиткового рівня набувають актуального значення також як
на регіональному, так і на державному рівні. В методиці комплексної оцінки
результатів соціально-економічного розвитку регіонів для розрахунку
рейтингового місця регіону України показники прибутковості займають провідне
місце – 3 з 34 [57].
Для підприємства прибуток є одним із головних фінансових потоків, що може бути
спрямований на розширене відтворення або інноваційне оновлення виробничого
процесу (див. підрозд. 1.1). Однак протягом останніх років у процесі ринкових
трансформацій спостерігаються ряд особливостей, які характеризують погіршення
фінансового стану окремих підприємств промислового комплексу.
В цілому як по Україні, так і в Харківському регіоні за підсумками 2004 р.
близько 40% від загальної кількості промислових підприємств були збитковим [39;
150]. За питомою вагою сума збитків на підприємствах машинобудівного комплексу
становить 34% від загальної суми збитків по промисловості [39].
Однією з основних причин такого становища є неефективне управління фінансовими
потоками, а саме відсутність оптимальних пропорцій їх розподілу протягом
здійснення різноманітних фінансово-економічних операцій.
Процес руху фінансових потоків досліджувався автором на прикладі 36 провідних
підприємств машинобудування Харківської області, вплив яких на загальний обсяг
виробництва машинобудівного комплексу Харківського регіону становить понад 80%.
Відповідно до видів економічної діяльності (КВЕД) [51] зазначені підприємства
охоплюють всі основні напрямки машинобудівної діяльності (Додаток Б).
Як і в цілому в машинобудуванні, так і щодо провідних підприємств найбільша
питома вага у загальному обсязі виробництва припадає на підприємства з
виготовлення машин і устаткування. В структурі машинобудівного виробництва
Харківської області зазначені підприємства виробляють понад 50% машинобудівної
продукції, в тому числі приведені підприємства випускають понад 82% машин і
устаткування області. Цьому напрямку належить найбільша кількість підприємств –
17 або майже половина від підприємств, що аналізуються.
Незважаючи на незначну кількість підприємств з виробництва транспортного
устаткування (5 підприємств або 14% від загальної кількості досліджених
підприємств), їх обсяг виробництва становить понад 70% транспортного
устаткування, що виробляється Харківським регіоном.
До виробництва електронного та електричного устаткування належать 14 провідних
підприємств, які виробляють понад 61% електротехнічної продукції і мають
найбільший обсяг виробництва в цьому напрямку.
Підприємства, за якими виконано аналіз, мають ряд загальних характеристик:
згідно з КВЕД (код виду економічної діяльності) відносяться до секції “DKDLDM”
– машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування [51];
територіально розташовані в Харківській області, що свідчить про однорідність
ринкової кон’юнктури;
належать до суб’єктів середнього та великого бізнесу або (відповідно до КВЕД)
мають чисельність працівників понад 200 осіб.
На досліджених 36 підприємствах працює 76 тис. робітників, що становить 77% від
загальної кількості робітників машинобудівного комплексу Харківського регіону.
З огляду на динаміку фінансово-економічних показників за період 2000 – 2004 рр.
по провідних підприємствах машинобудування загальний прибуток від звичайної
діяльності до оподаткування мав місце лише в 2001 р.(табл. 2.1). Додатково в
табл. 2.1 наведена динаміка запропонованого автором критерію достатності
фінансових потоків (критерію платоспроможності).
Основна причина збитковості в 2000 р. зумовлена загальним спадом виробництва –
81,7% до обсягу виробництва 1999 р. (див. табл. 2.1). Недостатнє завантаження
виробничих потужностей зумовило низький обсяг вхідних потоків операційної
діяльності у порівнянні із витратною частиною господарської діяльності багатьох
підприємств машинобудівного комплексу. Проте, починаючи з 2001 р., накреслилася
стійка тенденція до збільшення обсягів виробництва продукції.
Таблиця 2.1
Основні показники фінансово-господарської діяльності 36 провідних підприємств
машинобудування Харківської області
Показник
Роки
2000
2001
2002
2003
2004
Темпи росту обсягів виробництва, у % до попереднього року
81,7
108,0
100,3
115,0
118,5
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн
(34680)
72074
(111727)
(181796)
(62901)
Обсяг прибутку (збитку), який припадає на 1 грн товарної продукції, грн
-0,0221
0,0415
-0,0637
-0,0841
-0,0236
Питома вага продукції,