Ви є тут

Інтрогресія факторів стійкості проти сухої фузаріозної гнилі диких, культурних видів у вихідний матеріал картоплі

Автор: 
Недільська Уляна Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
3406U002394
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Грунтово-метеорологічні умови
Дисертаційна робота виконана в лабораторії вихідного матеріалу Інституту
картоплярства УААН протягом 2002-2005 років.
Земельний масив наукової селекційної сівозміни, де безпосередньо закладали
досліди, розташований на водорозділі річок Ірпінь та Здвиж у Південному
Поліссі. Підстилаючі породи залягають на глибині 100 см. Вони мають
льодовикові, воднольодовикові та ілювіальні відклади корисних для рослин
елементів живлення
Запаси вологи в грунті поповнюються, головним чином, при випаданні дощів.
Часткова невирівняність рельєфу обумовлює наявність місць з підвищеною
вологістю грунту за рахунок підгрунтових і в основному стічних вод.
Грунти дослідного поля – дерново-середньопідзолисті, супіщані з нестабільним
колоїдним комплексом, мало забезпечені кальцієм, магнієм та іншими лужними
елементами. Верхні горизонти грунтового розрізу характеризуються підвищеною
кислотністю.
Аерація грунту дуже висока, тому мінералізація органічних речовин проходить
швидко. Розвиток нітрофікуючих бактерій стримує кисла реакція грунтового
розчину.
За даними лабораторії агрохімії Інституту картоплярства глибина орного шару
дослідного поля 19-21 см. Грунт має таку агрохімічну характеристику: вміст
гумусу (за Тюріним) – 1,32-1,68 %; рухомих форм фосфору (за Кірсановим) –
11,5-13,3; калію (за Масловою) – 8,0-8,9 мг/100 г грунту; рН сольової витяжки –
4,9-5,2; гідролітична кислотність – 2,2-2,3 мг.екв./100г грунту; ступінь
насиченості основами – 46,3-59,8 %; сума поглинутих основ – 2,1-4,1 мг.екв/100г
грунту.
Клімат зони помірно-континентальний. Тривалість безморозного періоду 150-160
діб, що дозволяє успішно вирощувати багато сільськогосподарських культур, в
тому числі і різні за скоростиглістю сорти картоплі. Останні весняні заморозки
спостерігаються в середині - кінці квітня, рідше на початку - середині травня,
а перші осінні – припадають на кінець вересня - жовтень.
Характеристика погодних умов в роки виконання досліджень наведена за даними
Тетерівської метеостанції, яка знаходиться на віддалі близько 30 км від
інституту. Наведені дані (рис. 2.1, додаток А), свідчать, що періоди вегетації
2002, 2003 і 2005 років були значно тепліші, ніж в середньому за багато років.
І навпаки, травень – серпень 2004 р. Характеризуються нижчою температурою
повітря. В абсолютних числах це відповідно склало +2,0 - +3,1оС і –3,8оС.
Кожній з декад травня – липня 2003р. властиві значно тепліша температура
повітря і лише у серпні вона нижча ніж в середньому за ряд років. Аналогічне
відноситься до 2005р. лише з тією різницею, що в серпні також має місце
перевищення температури повітря над багаторічною.
Нерівномірністю температурного режиму за декадами характеризується 2002р.,
наприклад перша декада червня виявилася значно холоднішою, порівняно з другою і
третьою.
Як в цілому періоду вегетації 2004р., так і за декадами властива нижча
температура повітря, ніж за ряд років. Тобто, в цілому відношенні є 2004р. є
особливим.
За винятком 2004р. інші періоди вегетації характеризуються значною
нерівномірністю випадання дощів, хоча сума їх мала незначні відмінності
(рис.2.2. додаток Б).
Тривалий бездощовий період спостерігається, починаючи з другої декади червня і
до другої липня 2002р. Порівняно з передньою багаторічною за цей час випало
дощів менше на 86,7мм.
Аналогічне, але в більшому масштабі відноситься до 2003р., коли значне
зменшення опадів було з третьої декади травня по другу липня. В цілому, за цей
період це склало 81,5мм. Проте в серпні випало дощів на 76,8мм більше, ніж в
середньому за ряд років.
Рис 2.1 Відхилення від середньої багаторічної температури повітря (о С) за
період вегетації картоплі
Рис 2.2 Відхилення від середньої багаторічної кількості опадів за період
вегетації картоплі
Відмінність 2004 р. за кількістю дощів від 2003 р. у значно меншій їх кількості
не лише у травні і особливо червні, на початку липня, але й середині, кінці
серпня.
За випаданням опадів протягом місяців 2005 р. має близьку характеристику до
2002 р. Проте, особливістю червня (за винятком третьої декади) є відносна
рівномірність випадання дощів. Значна кількість їх випала в першій декаді
серпня.
В цілому, за метерологічними даними зокрема температурою, опадами, періоди
вегетації за роки проведення досліджень дещо різняться між собою, що обумовило
відмінності в прояві господарських ознак.
2.2. Вихідний матеріал для проведення дослідження
Вихідним матеріалом в роботі використані дикі та культурні види, первинні,
вторинні міжвидові гібриди, їх бекроси. Останніми є отримані раніше в
лабораторії вихідного матеріалу, так і одержані нами.
При виділенні та створенні джерел стійкості проти сухої фузаріозної гнилі
використані наступні види.
S. stoloniferum Schlechtd. Ареал виду – Центральна Мексика [214]. Серед зразків
його є стійкі проти фітофторозу [215], раку картоплі, парші звичайної, чорної
ніжки, альтернаріозу, картопляної і стеблової нематод, персикової тлі,
епіляхни, колорадському жуку, імунні до вірусів Х, У, А. Бульби слабо
уражуються ризоктоніозом [216]. Широко використовується в практичній селекції.
S. pinnatisecnum Dun. В природі росте в Центральній Мексиці [214]. Особливість
його в наявності простих ланцетовидних листків. Характеризується стійкістю
проти фітофторозу, чорної ніжки, стеблової і картопляної нематод, але в окремі
роки значно уражується макроспоріозом. Бульби резистентні проти ооспорозу,
ризоктоніозу. Вони мають до 37% крахмалу і 4,3% білка [216].
S. jamesii Torr. Близький до вищезгаданого в