Вы здесь

Клініко-функціональні характеристики хворих при поєднанні хронічного обструктивного захворювання легень, бронхіальної астми з синдромом сонного апное

Автор: 
Сідун Галина Василівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U002426
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Клінічна характеристика та методи обстеження хворих
2.1. Загальна характеристика хворих
У роботі узагальнені спостереження над 60 хворими на хронічне обструктивне
захворювання легень чи бронхіальну астму у віці від 21 до 70 років, середній
вік (54,4 ± 1,2) років, з них 41 чоловіків та 19 жінок.
Хворі були розділені на чотири групи в залежності від наявності у них ХОЗЛ чи
БА та з урахуванням синдрому обструктивного сонного апное.
І групу склали 20 хворих, середній вік (55,4 ± 2,0) років з діагностованим ХОЗЛ
(середній FEV1 (55,9 ± 2,4) %) поєднаним із СОСА (чоловіків-13, жінок-7).
ІІ групу склали 20 хворих, середній вік (54,9 ± 1,8 ) років на БА (середній
FEV1 (59,9 ± 1,6) %) поєднаною із СОСА (чоловіків – 14, жінок – 6).
До ІІІ групи ввійшли 10 хворих, середній вік (51,7 ± 3,0) років на ХОЗЛ
(середній FEV1 (52,9 ± 3,5) %) без СОСА (чоловіків – 7, жінок – 3).
ІV групу склали 10 хворих (середній вік (50,9 ± 5,7) років на БА (середній FEV1
(57,1 ± 2,1) %) без СОСА (чоловіків – 7, жінок – 3). Всі групи були співставні
за віком, статтю, ступенем тяжкості захворювання.
СОСА був верифікований за допомогою полісомнографічного дослідження [63, 67,
143]. При постановці діагнозу ХОЗЛ та БА враховувались анамнез, клінічні
симптоми, показники функції зовнішнього дихання, зворотність обструкції при
дослідженні функції зовнішнього дихання з бронхолітиками. Розподіл хворих за
ступенем тяжкості ХОЗЛ і БА проводився відповідно Наказу № 499 МОЗ України від
28.10.2003 “Про затвердження інструкцій щодо надання допомоги хворим на
туберкульоз і неспецифічні захворювання легень” [34]: БА була ІІІ – ІV ступеню
тяжкості (FEV1 (57,3 ±  2,8) %), ХОЗЛ – IІ – ІІI ступеню тяжкості (FEV1 (56,2 ±
2,9) %), тобто бронхообструктивний синдром у хворих на БА, ХОЗЛ був у
середньому подібний. Перед початком дослідження хворі знаходились в періоді
ремісії захворювання.
Дослідження було узгоджено із місцевим етичним комітетом, хворі були
ознайомлені із протоколом дослідження та підписали інформовану згоду на участь
в дослідженні.
Розподіл хворих у групах за статтю, віком та ступенем тяжкості захворювання
представлено у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих в групах за статтю, віком та ступенем тяжкості
Показники
І група
(n = 20)
ІІ група
(n = 20)
ІІІ група
(n = 10)
IV група
(n = 10)
Жінки (кількість)
Чоловіки (кількість)
13
14
Средній вік (років) (M±m)
55,4 ± 2,0
54,9 ± 1,8
51,7 ± 3,0
50,9 ± 5,7
ХОЗЛ II ступінь (кількість)
11
ХОЗЛ IІI ступінь (кількість)
БА IІІ ступінь (кількість)
10
БА IV ступінь (кількість)
10
Розподіл хворих в групах за ступенем тяжкості СОСА представлено у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих в групах за ступенем тяжкості СОСА
Ступінь тяжкості СОСА
Хворі І групи
(n = 20)
Хворі ІІ групи
(n = 20)
абс.
% (M±m)
абс.
% (M±m)
Легкий (ІА до 10 год)
30,0 ± 10,2
30,0 ± 10,2
Середній (ІА від 10 до 20 /год)
40,0 ± 11,0
30,0 ± 10,2
Важкий (ІА більше 20 /год)
30,0 ± 10,2
40,0 ± 11,0
Проаналізовані архівні дані хворих із СОСА, які ввійшли до даної роботи, були
фрагментом планової теми відділення діагностики, терапії та клінічної
фармакології захворювань легень: “Вивчити клініко - функціональні
характеристики та вдосконалити діагностику хронічного обструктивного бронхіту,
поєднаного з синдромом сонного апное”, № держреєстрації 0196U008141, шифр теми
А.96.03. В результаті виконання теми була розроблена методика двоетапного
комплексного обстеження хворих (скринінг в поєднанні з полісомнографією), яка
дозволяє веріфікувати діагноз поєднання хронічним обструктивним бронхітом (ХОБ)
та БА із ССА з високим рівнем ефективності та дає високий економічний ефект за
рахунок поліпшення діагностики ССА на етапі скринінгу до застосування
полісомнографії, яке вимагає значних коштів. Так як за новою класифікацією
відповідно Наказу № 499 МОЗ від 28.10.2003, термін ХОБ замінено на ХОЗЛ, в
подальшому вживається термін ХОЗЛ.
На першому, скринінговому, етапі, метою якого було визначення критеріїв
діагностики ССА у хворих на ХОЗЛ та БА, на підставі архівних та поточних
матеріалів проаналізовані дані 500 хворих на ХОЗЛ та БА, які знаходились на
лікуванні у відділенні діагностики, терапії та клінічної фармакології
захворювань легень Інституту фтизіатрії і пульмонології АМН України на протязі
6-ти років, чоловіків – (53,0 ± 2,2) %, жінок – (47,0 ± 2,2) % у віці від 18 до
75 років. Були проаналізовані показники бодіплетизмографії та спірометрії. Всім
хворим проводилась проба з бронхолітиком. У хворих на ХОЗЛ приріст FEV1 склав в
середньому (10,2 ± 2,6) %, у хворих на БА – (16,3 ± ± 3,2) %. Цим хворим були
роздані анкети самоопитування, розроблені на базі нашого відділення, які
містили 11 запитань, що характеризують різні прояви ССА.
В подальшу розробку з урахуванням наявності клініко-функціональних ознак ХОЗЛ
чи БА та даних анкетування, було взято 357 хворих.
Аналіз даних анкетування групи хворих у цілому показав, що якість сну була
порушена у переважної більшості хворих. Так, більше половини хворих відмічали
неспокійний сон із частими пробудженнями та вертінням у ліжку. (9,0 ± 0,25) %
хворих відмічали постійні дихальні паузи під час сну, які виникали після
перевтоми, загостренні бронхіту, вживанні спиртного, а також при несприятливих
погодних умовах. Голосне хропіння, яке переривалось паузами відмічено у (98,3 ±
0,24) % хворих, помірне та сильне хропіння у (48,6± ± 0,57) % хворих.
Неспокійний сон відмічено у (44,4 ± 0,55) % хворих, дуже неспокійний – у (11,1
± 0,28 ) % хворих. Майже половина хворих за даними опитування (46,5 ± 0,57) %
рідко засинають одразу, але визначити ч