РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Програма та методика проведення досліджень
Програмою досліджень було передбачено:
- встановити параметри впливу використання різних форм калійних
добрив на процеси росту та розвитку рослин, формування врожаю і
показників якості коренеплодів цукрових буряків;
- вивчити шляхи оптимізації росту та розвитку рослин цукрових буряків
залежно від застосування різних строків, форм та доз внесення калійних
добрив;
- визначити вплив застосування „Калімаг-30” на технологічні показники
якості та врожайності коренеплодів цукрових буряків;
- визначити енергетичну та економічну оцінку застосування калійних
добрив.
З цією метою у 1999–2002 роках було проведено ряд польових (Вінницька ДСГДС),
вегетаційних та лабораторних досліджень (Інститут цукрових буряків УААН), а
також проведено виробничу перевірку (ПСП „Україна” Попільнянського району
Житомирської області, СТОВ „Кропивнянське” Немирівського району Вінницької
області, СТОВ „Камсит” Ілінецького району Вінницької області, Ситківецькому
цукровому заводі Немирівського району Вінницької області).
Постановку польових та вегетаційних дослідів проводили згідно з методикою
«Методы исследований по сахарной свекле», Киев, ВНИС, 1986. Польові досліди
закладали у чотириразовій повторності. Площа посівної ділянки складала 150-170
м2, облікової – 100 м2. Розміщення варіантів у досліді – рендомізоване,
кількість варіантів – 16.
Вегетаційні досліди проводили у семиразовій повторності, кількість варіантів –
8.
При проведенні виробничої перевірки облікова площа кожного варіанту складала
2,5 га у дворазовій повторності.
Польові досліди закладали на фоні мінеральних добрив N120Р120, що вносилися під
глибоку оранку у формі аміачної селітри (N-34%) та простого гранульованого
суперфосфату (P2O5-19%) суцільно розкидним способом вручну. Крім того в досліді
вносили такі калійні добрива: калій хлористий (К2О – 60%), каїніт (К2О –
10-11%) та композиційне калійно-магнієве добриво – „Калімаг-30” (К2О – 30%, MgO
– 4,5-4,6%, Na2O – 8-10%,), крім того до складу цього добрива входить активний
глинистий компонент, який містить такі мікроелементи як: Mg, Cu, Zn, B, I, Mn,
(в сумі до 2%).
Внесення калійних добрив згідно з методикою проведення досліджень було
передбачено у такі строки:
восени під глибоку оранку (суцільно розкидним способом)
весною під культивацію (суцільно розкидним способом)
підживлення у фазі 2-3 пар листків (локальним способом у міжряддя)
Кореневе підживлення калійними добривами рослин цукрових буряків проводили за
допомогою культиватора УСМК-5,4 обладнаного туковисівним апаратом, при цьому
добрива вносили у середину міжряддя на глибину 8-10 см.
Постановка вегетаційного досліду передбачала наявність в схемі досліду
наступних варіантів:
Таблиця 2.1
Дослід 1 (вегетаційний)
Ріст, розвиток та продуктивність цукрових буряків залежно від форм застосування
калійних добрив
Види добрив
Без добрив
Фон
Форми калійних добрив
KCl
каїніт
каїніт
"Калімаг-30"
"Калімаг-30"
"Калімаг-30"
3,0
3,0
3,0
3,0
3,0
3,0
3,0
3,0
3,0
3,0
3,0
3,0
3,0
3,0
3,0
1,5
3,0
1,5
3,0
4,5
Постановка польового досліду передбачала наявність в схемі наступних
варіантів:
Таблиця 2.2
Дослід 2 (польовий)
Ріст, розвиток та продуктивність цукрових буряків залежно від строків і форм
внесення калійних добрив
Строки внесення добрив
Види добрив
Без добрив
Фон
Форми калійних добрив
KCl
каїніт
"Калімаг-30"
"Калімаг-30"
"Калімаг-30"
"Калімаг-30"
"Калімаг-30"
Дози добрив, кг/га д.р.
Основне внесення
120
120
120
120
120
120
120
120
120
120
120
120
120
120
120
120
120
120
60
90
120
150
120
гній, т/га
-
30
Внесення
калійних добрив під передпосівну культивацію
120
120
120
-
120
120
120
-
60
90
120
Внесення
калійних добрив у підживлення
120
120
120
-
120
120
120
-
60
90
120
Впродовж вегетаційного періоду згідно із загальноприйнятими методиками [76]
проводились фенологічні спостереження, обліки та визначення біометричних
показників (динаміка появи та густота сходів, зміна фаз розвитку, площа
листкової поверхні, чиста продуктивність фотосинтезу та фотосинтетичний
потенціал, ураженість рослин хворобами, кількість відмерлих та функціонуючих
листків).
Вегетаційні досліди проводили в посудинах Вагнера (d-21см, h-35см) ємністю 12,0
кг повітряно-сухого ґрунту на посудину. Вологість ґрунту в посудинах протягом
вегетаційного періоду підтримували на рівні 60% від повної польової
вологоємкості шляхом поливу ґрунту в посудинах за масою. Крім того, впродовж
вегетаційного періоду проводили додаткові корегування норми поливу відповідно з
урахуванням приросту маси коренеплоду у посудині.
Збирання та облік врожаю у польовому та вегетаційному досліді проводився вручну
з кожної ділянки та посудини окремо з наступним зважуванням та перерахунком на
площу 1 га, (зважування проводились на сотенних терезах у польовому та
шалькових терезах у вегетаційному досліді), у виробничому досліді збирання
цукрових буряків проводились за допомогою комбайну марки КС-6.
Зразки ґрунту у польовому досліді відбирали в наступні періоди: перед сівбою в
період інтенсивного росту та перед збиранням урожаю. Відбір зразків ґрунту
відбувався за допомогою бура Некрасова в 6ти місцях по двох діагоналях ділянки
у всіх трьох повтореннях з шарів 0-30 та 30-50 см.
Крім того, відбір ґрунтових зразків у польовому досліді на кожній окремо взятій
діл