РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ПРЕДМЕТ
І ОСНОВНІ МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота є результатом комплексних соціально-гігієничних досліджень Донецького
державного медичного університету ім. М. Горького. Основні результати
досліджень відображені в публікаціях наукових видань і є основою при виборі
програми та загальної методики проведення досліджень.
Дослідженню передувало вивчення досвіду економічно розвинених країн, країн із
різним рівнем розповсюдженості ВІЛ, в тому числі країн СНД та України, з питань
організації епідеміологічного нагляду за ВІЛ-інфекцією, прогнозування її
розвитку та профілактики розповсюдження. Виконання поставленого завдання
здійснювалося за допомогою структурного аналізу та історико-інформаційного
методу. Розроблені програма, обсяг, матеріали наукового дослідження
представлені на рис. 2.1. Робота виконувалась за планом в 4 організаційні
етапи.
На першому етапі сформульована мета дослідження, проведено вибір об’єкту та
одиниці спостереження, джерел отримання інформації, форми практичної реалізації
а також методів статистичного дослідження. Обрано використання як поточного,
так і одночасного спостережень, суцільного та вибіркових досліджень, в
залежності від поставлених завдань. Визначені методи обліку та збору
медико-статистичної інформації:
документальний облік;
викопіювання;
анкетний метод.
Джерела інформації, які використовувались у дослідженні:
- офіційні звітно-облікові документи, історії хвороб, амбулаторні медичні карти
хворих, історії пологів;
- карти викопіювання з медичних та статистичних документів;
спеціальні анкети, розроблені для кожного конкретного дослідження, всього видів
анкет.
Рис. 2.1. Програма, обсяг, матеріали та методи наукового дослідження
На другому етапі роботи проводився збір інформації. Для проведення оцінки
особливостей розвитку ВІЛ-інфекції у Донецькому регіоні проаналізовані
статистичні звіти центрів та кабінетів профілактики СНІД області за 17 років;
дані дозорного епідеміологічного нагляду серед пацієнтів кожно-венерологічних
диспансерів, жіночих консультацій, урологічних кабінетів 6 міст Донецької
області – 2196 зразків крові. Використання даних дозорного епідеміологічного
нагляду застосовано у відповідності до міжнародних критеріїв системи нагляду за
розповсюдженням ВІЛ-інфекції, а саме моніторинг груп населення, рівень
інфікування яких досить точно відповідає рівню інфікування серед всього
населення та груп, чия поведінка обумовлює високий рівень ризику інфікування
ВІЛ, а не охоплення суцільним обстеженням широких верств населення [234-239].
Для впровадження поставлених завдань застосовувались такі методи прикладної
епідеміології: сероепідеміологічний моніторинг, дозорний епіднагляд,
статистичний.
Вивчення виконання на регіональному рівні ключових показників з затвердженої
ООН Декларації відданості справі боротьби з ВІЛ/СНІД проводилося за 9 модулями,
що визнані затвердженим ЮНЕЙДС керівництвом “Руководящие принципы по разработке
ключевых показателей» з моніторингу виконання Декларації відданості справі
боротьби з ВІЛ/СНІД” [13, 245]. З метою вивчення ключових показників виконання
в області Декларації відданості справі боротьби з ВІЛ/СНІД проаналізовано
шкільні програми та навчальні плани 38 шкіл, наявність та зміст програм
профілактики з ВІЛ/СНІД на робочих місцях 21 державного та 32 приватних
підприємств. Проведена експертна оцінка більше 800 медичних карт хворих на ЗПСШ
шкіряно-венерологічних диспансерів, 420 історій пологів пологових будинків.
Відповідно до програми дослідження проведено анкетування 412 споживачів
ін’єкційних наркотиків міст Макіївка та Донецьк, анкетування 425 підлітків та
молоді області. Для вивчення стану надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та
хворим на СНІД здійснена експертна оцінка 427 медичних карт ВІЛ-інфікованих,
проведено опитування 415 медичних працівників, 113 сімейних лікарів, 420
пацієнтів стаціонарних відділень закладів охорони здоров'я, а також анкетування
298 ВІЛ-інфікованих та 43 членів сімей померлих від СНІД.
На третьому етапі проводилась обробка отриманих даних. Проведено групування
статистичного матеріалу за варіаційними та атрибутивними ознаками, статистичне
зведення даних у таблиці та їх розробка різними способами з використанням
методів статистичного аналізу: методи варіаційної статистики (розрахунок
середньої арифметичної, її похибки, оцінка суттєвості різниці за критерієм
Стьюдента). Для альтернативних ознак розраховувались долі у відсотках та їх
похибки.
На четвертому етапі проведено аналіз отриманих результатів та зроблені
висновки.
При розробці програми дослідження враховувались методичні принципи створення
програми [240].
Основне завдання медико-соціологічного дослідження, яке ми проводили,
відповідало його цільовій установці, тобто встановити за допомогою вивчення
поведінкових характеристик тенденції розвитку епідемії ВІЛ/СНІД, отримати дані
про групи населення, які мають найбільший ризик зараження, відобразити шляхи
розповсюдження інфекції: виявити шляхи зв’язку між групами високого та низького
ризику зараження, щоб відобразити рівень ризику для всього населення,
оптимізувати медичну допомогу ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД.
Програма дослідження включала етап визначення генеральної сукупності і
вибіркової сукупності, як мікромоделі першої [241]. Зв’язок об’єкта дослідження
з одиницею спостереження виглядає таким чином:
Розрахунки вибіркової сукупності для респондентів склали кількість, яка
забезпечила репрезентативність