РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ НАДХОДЖЕННЯ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ В УКРАЇНІ
2.1. Методичні підходи до аналізу надходжень і використання місцевих податків і
зборів
В управлінні сферою оподаткування фінансово-економічний аналіз займає особливе
місце. По-перше, він повинен виконувати внутрішню функцію – здійснювати
моніторинг економічного середовища, а відтак – служити основою для планування
податкових надходжень, в тому числі місцевих податків і зборів. По-друге, -
служити основою для стратегічного аналізу сфери оподаткування у процесі
вироблення податкової політики на загальнодержавному та місцевому рівні.
Сьогодні і перша, і друга функції вимагають серйозного удосконалення. Так,
замість моніторингу й аналізу економічного середовища, податкові органи
здійснюють фактично лише моніторинг платників податків та аналіз надходження
платежів. Дослідження причинно-наслідкового зв’язку між партнерами економічної
системи країни, галузей, регіонів, з одного боку, і фінансовим станом платників
податків і платежами відсутній. Отже, відсутня необхідна основа для аналізу
зворотного впливу стану системи оподаткування на стан і динаміку економічного
середовища.
За цих умов ні сфера оподаткування, ні економіка в цілому не можуть
розглядатися як ефективно врегульовані системи. Тому, і виникають проблеми
необґрунтованих податкових пільг, відтоку грошей у тіньову економіку, а також
відсутності методологічної бази для удосконалення системи оподаткування [52].
Описана ситуація, крім проблеми загальної недосконалості управління
господарством, створює ряд конкретних управлінських проблем як для податкових
так і для фінансових органів. Так, наприклад, бюджетні і, зокрема, податкові
надходження, не будучи науково обґрунтованими, плануються директивно. У
подальшому для виконання директивних фіскальних функцій податкові органи
змушені застосовувати здебільшого адміністративні важелі. Механізм регулювання
сфери оподаткування економічними методами замінюється адміністративним
управлінням і навіть тиском. Податкові органи за своїм призначенням, структурою
і функціями все більше набувають характеру силової структури. Фінансові органи,
у свою чергу, позбавляються як аргументації, так і інструменту бюджетного
планування і формування економічної стратегії.
Аналіз у сфері оподаткування – це галузь, в якій фінансові аспекти відносин
платників податків з державою мають пріоритетне значення.
Аналіз у сфері оподаткування розглядається як комплексна економіко-управлінська
функція, реалізація якої вимагає застосування методів системного аналізу,
фінансово-економічного аналізу, економіко-статистичного аналізу,
функціонально-вартісного аналізу, а також як багаторівнева замкнена
господарська система. Тому, в процесі аналізу податкових надходжень необхідно
досліджувати як об’єкти мікроекономіки (підприємства), так і регіональне
господарство й національну економіку.
Основне завдання аналізу у сфері оподаткування полягає у застосуванні методів
дослідження економічних відносин (чинників, результатів, відхилень, тенденцій,
тощо) для ефективного управління – прогнозування, планування, організації і
контролю податкових надходжень, а в подальшому – для удосконалення сфери
оподаткування.
Як функція управління, фінансово-економічний аналіз у сфері оподаткування має
відповідну організацію, що виражається:
у структурі підрозділів державної податкової служби в Україні на центральному
та місцевому рівнях, що здійснюють фінансово-економічний аналіз;
у завданнях цих підрозділів, а також методах і засобах, за допомогою яких вони
вирішуються.
Основою організації роботи з аналізу надходжень платежів до бюджету є аналіз на
регіональному рівні, оскільки, по-перше, це відповідає адміністративному устрою
і організації управління національною економікою, по-друге, саме регіональний
відтворювальний процес є головним джерелом надходжень доходів до бюджетів усіх
рівнів. Аналіз податкових надходжень здійснюється також на макроекономічному та
галузевому рівнях, великих платників податків, на рівнях суб’єктів
підприємницької діяльності, фізичних осіб, тощо.
Головна особливість організації і методів аналізу у сфері оподаткування полягає
у тому, що реалізація основних функцій управління (аналізу, прогнозування,
планування, організація і контроль) здійснюється в їх єдності на єдиній
методичній основі та загальній організації (рис.2.1)
АНАЛІЗ БАЗИ ОПОДАТКУВАННЯ
ПРОГНОЗУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ
- ЗА РЕГІОНАМИ
- У РОЗРІЗІ ГАЛУЗЕЙ
- ЗА ТИПАМИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
- ЗА ВИДАМИ ПОДАТКІВ
- ЗА СТРОКАМИ НАДХОДЖЕНЬ
ОРГАНІЗАЦІЯ ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ
КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ
- ЗА ВИДАМИ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ
- ЗА РЕГІОНАМИ
- ЗА СТРУКТУРНИМИ РЕЗЕРВАМИ (БОРГ, ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА)
АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ ПОДАТКОВИМ НАВАНТАЖЕННЯМ І ФІНАНСОВИМ СТАНОМ ПЛАТНИКІВ
ПОДАТКІВ, ЕКОНОМІКОЮ РЕГІОНУ ТА НАЦІОНАЛЬНОЮ ЕКОНОМІКОЮ В ЦІЛОМУ
Рис. 2.1. Аналіз, прогнозування, планування, організація і контроль податкових
надходжень [52]
Очевидно, на різних рівнях управління завдання, методи та засоби аналізу
помітно відрізняються. Так, на районному (міському) рівні переважають об’єкти
аналізу – підприємства фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності.
Відповідно мають застосовуватися методи фінансового, функціонального,
вартісного і проектного аналізу. На обласному рівні переважають регіональні
об’єкти (поряд з підприємствами – великими платниками податків) і відповідні
методи системного, проектного, економіко-статистичного аналізу регіональної
економіки. На загальнодержавному рівні розглядаються галузі й регіони, які
аналізуються з викори
- Київ+380960830922