Ви є тут

"Теоретичні засади дослідження енергоринку України та його суб'єктів в умовах трансформації економіки"

Автор: 
Щербина Лариса Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
3406U002501
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ
ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
2.1. Статистична оцінка пропорційності національного
енергоринку
Паливно-енергетичний комплекс України являє собою складну, територіально
розгалужену систему. Її основним завданням є видобування, виробництво та
переробка енергоносіїв. Паливно-енергетичний комплекс України складається з
вугільної, газової, нафтової, нафтопереробної промисловості; з енергетичної
системи та системи теплопостачання; з розвинених газо- та нафтотранспортних
систем. Він має забезпечити країну основними видами енергії й палива та
задовольнити промисловість в сировинно-ресурсних потребах.
Перш аніж приступати до оцінювання подальшого розвитку та прогнозування
майбутнього стану національного енергоринку, найраціональнішим є оцінювання
ситуації, яка притаманна йому нині, зокрема, використовуючи основні напрямки
дослідження енергоринку, серед яких важливе місце належить вивченню
пропорційності ринку, в тому числі місткості ринку та ринковим пропорціям,
ціновим індикаторам, характеристикам транспортної інфраструктури. Особливої
уваги буде надано попиту та пропозиції основних видів продукції підприємств
паливно-енергетичного комплексу.
Аналізуючи виробництво продукції підприємствами паливно-енергетичного комплексу
України, слід оцінити рівень видобутку первинного палива й виробництва електро
- та теплоенергії, а також порівняти їх з обсягами споживання.
Передусім, доцільно ознайомитися з даними, які характеризують видобуток
вугілля, нафти, природного газу, виробництво електро- та теплоенергії,
продукції нафтопереробки.
В Україні вугільна галузь складається з холдингових компаній з видобутку
вугілля. Ці холдингові компанії об’єднують шахти, вуглезбагачувальні фабрики,
виробничі об’єднання. Вугільну промисловість забезпечують та обслуговують
шахтобудівні, машинобудівні, транспортні підприємства, науково-дослідні та
проектно-конструкторські інститути.
Близько 90% запасів кам’яного вугілля зосереджені в Донецькому басейні, у
Львівсько-Волинському - біля 4%. В Україні видобувають кам’яне вугілля (близько
98 %) та буре. Що стосується способів видобутку вугілля, то це є підземний
спосіб, майже 99%.
Вугілля видобувають у вісьмох областях України: Волинській, Дніпропетровській,
Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Кіровоградській, Луганській та
Львівській. Структура видобутку вугілля за регіонами наведена на рис. 2.1 [117,
165, 166].
Рис. 2.1. Структура видобутку вугілля за регіонами в середньому за період
1998-2005 рр., %
З рис. 2.1 видно, що близько 94% вугілля видобувають у трьох областях:
Донецькій (56,1%), Луганській (25,8%), Дніпропетровській (11,83%). Решту
регіонів складають Волинська, Житомирська, Закарпатська, Кіровоградська і
Львівська області, яким належить 6,27% від видобутого вугілля в Україні.
Вугільні брикети виробляють лише в Кіровоградській області. Коксівне вугілля
видобувають в трьох регіонах: Дніпропетровській, Донецькій та Луганській
області. Близько 80% коксівного вугілля видобувається в Донецькій області.
З рис. 2.2 [119-123, 165] видно, що в Україні вугілля видобувається більше,
аніж споживається. Таким чином, вугільну галузь, за сприятливих умов –
підтримки даної галузі державою та забезпечення конкурентоспроможності її
продукції, хоча б на внутрішньому ринку, можна вважати основним постачальником
палива для української електроенергетики.
Рис. 2.2. Динаміка видобутку та споживання вугілля в Україні в 2000-2005 рр.
Щодо торфу паливного, то його поклади зосереджені в 12 регіонах країни:
Вінницькій, Волинській, Житомирській, Івано-Франківській, Київській,
Львівській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській та
Чернігівській областях. Близько 75% торфу видобувають в Волинській, Рівненській
та Чернігівській областях. В той же час, частка торфу у структурі споживання є
надзвичайно малою, близько 0,2%.
В Україні виділяють три регіони з нафтогазовими запасами: Карпатський
(Західний), Дніпровсько-Донецький (Східний), Причорноморсько-Кримський
(Південний). 331 родовище нафти й газу відкрито в цих регіонах. Їх початкові
видобувні запаси оцінювались в 3440 млн. т у. п. Близько 72% цих родовищ вже
знаходиться в промисловій чи дослідницько-промисловій експлуатації. Основним
підприємством в нафтогазовому комплексі України є Національна акціонерна
компанія “Нафтогаз України ”. Їй належить близько 3,5 % основних фондів і
працює на цю компанію близько 1% працездатного населення країни.
Родовища нафти знаходяться на території вісьмох регіонів України: АРК,
Дніпропетровської, Івано-Франківської, Львівської, Полтавської, Сумської,
Харківської та Чернігівської областей. Газ видобувають в десяти регіонах: окрім
вісьмох вище вказаних, ще в Луганській області, а з 2000 року і на території
Волинської.
Структура видобутку нафти, газу в регіональному розрізі наведена на рис.
2.3-2.4 [117, 165, 166].
Рис. 2.3. Структура видобутку нафти, включаючи газовий конденсат, за регіонами
в середньому за період 1998-2005 рр., %
Як видно з рис. 2.3, у Сумській області видобувають близько 41% нафти, понад
20% її видобутку належить Полтавській області, десь по 13% мають Чернігівська
та Івано-Франківська області. Решта областей, куди входять АРК,
Дніпропетровська, Львівська, Харківська, видобуває 12% нафти від загального
видобутку в Україні.
З рис. 2.4 видно, що найбільше газу видобувають в Харківській області – близько
38% та в Полтавській – приблизно 36%. Решту регіонів склали АРК, Волинська,
Дніпропетровська, Івано-Франківська, Луганська, Львівс