РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження.
Для проведення диференціальної діагностики походження серцево-судинної
недостатності у випадках раптової смерті серед осіб юнацького та молодого віку,
визначення ролі успадкованої дисплазії сполучної тканини при цьому, були
вивчені трупи 112 людей.
Із загальної кількості трупів серця були взяті: 34 – від трупів здорових людей
юнацького та молодого віку, які померли від травм, несумісних з життям без
ознак ДСТ та алкогольного фону (контроль), 39 сердець людей юнацького віку та
молодого віку 15-21 років та 39 сердець людей молодого віку 22-36 років, які
померли раптово від гострої коронарної недостатності (ГКН) без алкогольного
фону, але із фенотипічними – зовнішніми ознаками ДСТ (табл. 2.1.1).
Таблиця 2.1.1
Розподіл матеріалу дослідження
№ п/п
Причини смерті
Кількість
померлих
Чоло-віків
Жінок
Всього
Травми, несумісні з життям без алкогольного фону та ознак ДСТ (контроль)
21
13
34
Раптово померлі особи юнацьного та молодого віку 15-21 років з ознаками ДСТ
30
39
Раптово померлі особи молодого віку
22-36 років з ознаками ДСТ
29
10
39
Всього
80
32
112
Серед померлих раптово з ознаками ДСТ мали місце зміни у вигляді
симпотомокомплексів, кількісне зведення яких представлене у таблиці 2.1.2.
Таблиця 2.1.2
Зведення кількості симптомокоплексів у померлих раптово осіб юнацького і
молодого віку з ознаками ДСТ
Гостра коронарна недостатність
Порушення роботи провідної системи серця
Розриви аневризми аорти
Розриви аневризми серця
Розриви аневризми судин
46
23
Антропологічне вивчення та розтин трупів та гістологічні дослідження були
проведені у морзі відділі судово-медичної гістології Хмельницького обласного
бюро СМЕ (м. Хмельницький) та Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ
України (Київ) у термін 2003-2006 р.р. Серед актів і висновків судово-медичного
дослідження, які підлягали вивченню за вказаний термін, були відібрані всі
випадки раптової смерті, які відповідали судово-медичним критеріям раптової
смерті і віковому аспекту.
Причина смерті визначалась на підставі даних зовнішнього - антропометричного та
внутрішнього вивчення тіла, органів і тканин, даних токсикологічного,
біофізичного і гістологічного досліджень.
Антропометричне дослідження було націлене на визначення зовнішніх, фенотипічних
ознак ДСТ як синдромів цього захворювання. Для цього була використана таблиця
зовнішніх ознак Г.І. Нечаєвої [197] (табл. 2.1.3).
Арахнодактилія визначалась за допомогою теста великого пальця кисті, теста
зап’ястя і меткарпального індекса (МІ). МІ = довжина кістки/товщина кістки.
При вивченні внутрішніх органів звертали увагу на зміни розмірів серця,
спланхноптоз, інверсію серця, крупних судин.
Таблиця 2.1.3
Зовнішні ознаки дисплазії сполучної тканини у померлих раптово
№п/п
Ознаки
1.
Сколіоз хребта
2.
Деформація грудної клітини 1 ступеня
3.
Деформація грудної клітини 2-3 ступеня
4.
Астенічна грудна клітина
5.
Синдром „прямої спини”
6.
Гіпермобільність суглобів
7.
Гіпотрофія м’язів
8.
Доліхостеномієлія
9.
Атрофічні стрії на шкірі
10.
Арахнодактілія (МІ=8,1-8,5)
11.
Другий палець стопи більший за перший
12.
„М’яті” вушні раковини
13.
Готичне піднебіння
14.
Варікозне розширення вен нижніх кінцівок
15.
Х-подібне викривлення нижніх кінцівок
16.
О-подібне викривлення нижніх кінцівок
17.
Поперечна плоскоступість
18.
Подовжня плоскоступість
При вивченні випадків раптової смерті із медичних закладів запрошували медичну
документацію, якщо померлий мав ознаки ДСТ і знаходився під наглядом лікаря.
Розтин трупів здійснювався по методу Шора, згідно якому проводився розтин
порожнин черепа, грудної і черевної порожнин. Внутрішні органи вилучались
єдиним органокомплексом і вивчались за допомогою послудовних розрізів без
відділення органів. Окрім цього були використані методи Абрикосова і Вірхова.
До вилучення, органи старанно вивчались на місці, визначалось їх розположення
відносно один одного в порожнинах тіла, визначалась наявність патологічних явищ
і т.п. Після вилучення органи вимірювались і зважувались. Особливу увагу
приділяли ознакам ДСТ, патологічним змінам серця, його судинної системи, змінам
магістральних судин.
Враховуючи складність розподілу кількості матеріалу за наведеними нижче
методиками дослідження та морфометрії, нами були використані принципи набору
матеріалу згідно рекомендацій Г.Г. Автандилова [4] з урахуванням всієї повноти
вибірки (які відображали контроль, патологію - ГКН), репрезентативних по
відношенню до органа в цілому. Необхідний обўєм вибірки був розрахований із 95%
рівня безпомилкового судження (Р=0,95) [1-5, 144]. Розподіл матеріалу за віком
був проведений згідно класифікації, запропоновоної Семеновою Л.К. [155].
2.2. Методи дослідження.
Судово-медична експертиза, сприяючи здійсненню правосуддя, відповідає основному
принципу медицини – її профілактичній націленості. Для отримання високоякісних
експертних результатів судово-медичних досліджень, в залежності від характеру
їх обўєктів, реальним і необхідним шляхом є поєднана оцінка клінічних тестів,
візуальних спостережень і даних, отриманих при використанні лабораторних
методів. У кожного з цих методів існує відповідний поріг дозволяючої
спроможності. Звідси принципово доцільним для проведення конкретної експертизи
та досягнення її результатів було раціональне комплектування
лабораторно-діагностичних методів [49, 50].
Використання у судовій медицині лабораторних методів дослідження, розроблених в
різних областях науки і техніки, з одного боку, служать доказом впровадження
судовими медиками досягнень науково-технічного прогресу, а з другого боку -
вимага
- Київ+380960830922